Похибка проектування точок на монтажний горизонт σпр методом похилого візування та методом вертикального проектування відповідно визначається за формулами

Рис.4.17. Метод вертикального проектування для розмічення осей

σ_{пр = ;} (4.19)

σ_{пр= ,} (4.20)

де h – висота проектування; S – відстань від теодоліта до точки; l – відхилення точки від вертикалі, що проходить через точку стояння теодоліта; σ_ст – похибка встановлення теодоліта в створ; σ_ц – похибка центрування приладу; σ_ф – похибка фіксування точки; σ – похибка приведення осі приладу у вертикальне положення (у кутовій мірі); v – величина збільшення зорової труби приладу (у кратах); τ – ціна поділки рівня; = 206265˝ або 3438`.

Відмітки на монтажному горизонті найчастіше визначають методом геометричного нівелювання від пунктів висотної геодезичної мережі –реперів (рис.4.18).

Рис. 4.18. Схема передачі відмітки на монтажний горизонт

З рис.4.18 відмітка точки на монтажному горизонті визначається за формулою

Нт = Нрп + а+ L + b – c (4.21)

де Нрп - відмітка репера; а,b,c – відмітки по нівелірній рейці; L– вимірювана рулеткою відстань.

Відмітки точок на монтажних горизонтах у виключних випадках також можуть визначатись методом тригонометричного нівелювання з використанням точних або високоточних теодолітів.