Геодезичні роботи при виконанні будівельних робіт нульового циклу

У відповідності з проектними розмічувальними або іншими кресленнями на місцевості розмічають основні або головні осі будівлі (див.п.4.2). Кожна розмічена ось позначається на місцевості не менше чим чотирма знаками. Крайні з цих осьових знаків повинні розташовуватись поза зоною будівельних робіт, зберігатись на весь період будівництва та забезпечувати в подальшому передачу осей на монтажний горизонт (поверх, на якому ведуться будівельні роботи). Це вимагає, щоб крайні осьові знаки розмічались на відстані від будівлі (1,5-2,0) Н_б, де Н_б – висота будівлі.

Для виконання геодезичного забезпечення будівництва розмічають у відповідності з проектом контури котловану, а потім на відстані 3-5 м від межі котловану розмічають будівельну обноску.

Розмічення контурів котловану виконується відкладанням від основної осі будівлі відстані d (рис.4.13).

d = a + b = a + H_к n, (4.18)

де Н_к – глибина котловану; 1: n – крутизна укосу; a = 0,3 ¸ 0,5 м.

Рис.4.13. Розмічення контурів котловану

Обноска на будівельному майданчику найчастіше будується несуцільною, для кожної осі і являє собою закопані у землю стовпи висотою 0,8-1,5 м з горизонтально прибитими до них дошками. Вимоги, яких дотримуються при влаштуванні обноски наступні: сторони обноски повинні бути прямолінійними і паралельними осям будівлі (непаралельність допускається не більше 30¢); дошки обноски повинні горизонтальними і прибиті до стовпів, по можливості, на одній відмітці; обноска повинна стійкою та зберігатись на весь період будівельних робіт нульового циклу і, по можливості, не пошкоджуватись.

Візуючи теодолітом, встановленим на крайніх осьових знаках, на дошки обноски наносять основні осі будівлі. Правильність розмічення осей на обновці контролюють проміром відомої проектної відстані між ними компарованою рулеткою. Проміжні осі будівлі на обновці розмічаються промірами рулеткою. Кожна осьова точка фіксується на дошці обноски цвяхом, стійкою фарбою або олівцем і підписується.

При будівництві монолітних фундаментів для будівель зі складною конфігурацією та великим числом закладних деталей влаштовують суцільну обноску.

Після або одночасно з облаштуванням обноски виконують геодезичні роботи для копання котловану. На кілочках, що фіксують точки пересічення осей та інші точки будівлі з проекту виписують робочі відмітки для копання котловану. Нівелюванням від реперів ведуть поточний контроль при копанні котловану різними машинами та механізмами. Не допускається викопувати котлован глибше, чим вказано у проекті. При зачистці дна котловану до проектної відмітки, наряду з нівелюванням, широко використовують метод візирок. Точність зачистки дна котловану ± 50 мм. Зачистка укосів котловану до проектних розмірів використовується з проведенням нівелювання, використанням трикутників, лекал, шаблонів і т. ін.

Після завершення копання на дно котловану проектують осі будівлі та виконують контрольне нівелювання дна котловану. Проектують осі на дно котловану візуванням теодолітом або ж виском. Висок при цьому підвищують до проволоки, струни, жилки і т. ін., натягнутої між осьовими точками обноски. При значних розмірах котловану нівелювання дна котловану виконують по сітці квадратів зі сторонами 10 – 15 м.

Фундаменти для будівель бувають різних конструкцій (збірні, монолітні, пальові і ін.) і геодезичні роботи при їх будівництві в значній мірі залежать від їх конструкції.

Фундаменти збірної конструкції у більшості випадків влаштовують під колони – каркас міцності будівлі. Від основних або допоміжних осей на дні котловану промірами рулеткою розмічають поздовжню та поперечну осі кожного фундаменту. Нівеліром контролюють зачистку ґрунтової основи фундаменту до проектної відмітки, яку виконують з точністю 5-10 мм. На нижній опорній плиті, стакані та безпосередньо на колоні розмічаються за допомогою рулетки поздовжні та поперечні осьові риски. Осьові риски при цьому найчастіше відкрашують фарбою. За допомогою підйомних механізмів будівельники встановлюють якомога точніше нижню опорну плиту, а потім і стакан колони по поздовжній та поперечній осям, які задаються або візуванням теодолітом з створних осьових точок будівлі, або ж виском з осі на обносці будівлі. Далі дно стакана заливають цементом розчином до проектної відмітки. Для цього на стінки стакана від реперів наносять рівень проектних відміток з похибкою 1-3 мм.

Рис.4.14. Схема виконавчого знімання фундаментів колон

У більшості випадків після затвердіння цементного розчину виконують контрольне планове та висотне знімання підготовлених для монтажних робіт стаканів. По матеріалам знімання складають відповідні виконавчі схеми (рис. 4.14).

При монтажі колони контролюють теодолітом їх встановлення у вертикальне положення. Теодоліт встановлюють приблизно на продовженні поздовжньої осі колони, приводять у робоче положення і візують на нижню осьову риску колони, відкрашену фарбою. Потім наводять зорову трубу теодоліта на рівень верхньої осьової риски колони. Колону встановлюють (нахиляють) таким чином, що верхня осьова риска співпадала з вертикальною ниткою сітки ниток теодоліта. Такі ж дії виконуються при встановленні теодоліта на продовженні поперечної осі колони (рис.4.15). У теодоліта повинна виконуватись умова перпендикулярності вертикальної осі обертання теодоліта горизонтальній осі його зорової труби.

Рис.4.15. Схема контролю вертикальності колони: а)однієї колони; б)ряду колон. 1-осьова риска на фундаменті колони; 2- осьова риска на нижній частині колони; 3- осьова риска на верхній частині колони.

По закінченні монтажних робіт виконують планове та висотне знімання встановлених колон.

При будівництві фундаментів монолітної конструкції розмічають осі фундаменту, контролюють зачистку ґрунтової основи до проектної відмітки. Промірами від цих осей розмічають планове положення опалубки та арматури фундаменту, анкерних болтів, закладних деталей і т. ін. При бетонуванні виконують плановий та висотний контроль будівельних робіт, встановлення анкерних болтів, арматурних випусків, закладних деталей і т. ін. На опалубці розмічають відмітку верха фундаменту.

При будівництві пальових фундаментів спочатку кілочками або штирями розмічають положення кожної палі. Теодолітом або різними пристроями (шаблонами) вискової та рівневої конструкцій перед забиттям контролюють встановлення палі у вертикальне положення. По закінченні будівництва фундаменту на кожній палі розмічають відмітку для її зрізання та виконують контроль їх планового положення.

Будівництво інших частин цокольної частини будівлі супроводжується плановими і висотними геодезичними роботами, встановленням необхідних планових і висотних маяків та міток та контрольними зніманнями будівельних робіт.

Після закінчення будівельних робіт нульового циклу при виконанні контрольних геодезичних знімань на зовнішні верхні частини фундаментів наносять осі будівлі. Осі будівлі наносять, візуючи теодолітом або виском з осьових точок або точок обноски і, по можливості, позначають фарбою. Контролюють правильність розміщення осей будівлі на зовнішніх частинах фундаментів лінійними промірами між відвідними осьовими точками.