Саморегуляція нирок

Провідну роль у процесах саморегуляції в нирках відводять юкстагломерулярному комплексу, зокрема щільній плямі.

Щільна пляма — це видозмінені епітеліальні клітини дистального звивистого канальця нефрона.

Вони ре­агують на зміни сольового складу вторин­ної сечі виробленням реніну та інших ре­човин, що впливають на судини клубочка.

Розрізняють два механізми саморегуляції.

Механізм, що спричинює розши­рення приносної клубочкової артеріоли. Якщо з якихось при­чин, найчастіше внаслідок зниження артері­ального тиску, клубочкова фільтрація змен­шується, а реабсорбція солей не залежить від фільтрації, то це автоматично спричи­нює зменшення концентрації Na⁺ і Сl- в сечі дистального звивистого канальця і вироблення клітинами щільної плями ре­човин, що розширюють приносну клубоч­кову артеріолу. Швидкість кровотоку і фільтрація у клубочку зростають, повертаю­чись до початкового рівня.

Механізм, що спричинює звужен­ня виносної клубочкової артеріоли. Така сама причина — зни­ження концентрації Na⁺ і Сl- в дисталь­ному звивистому канальці, що сталося внаслідок зменшення кровотоку і фільт­рації в клубочку, — через клітини щільної плями стимулює юкстагломерулоцити клубочкових арте­ріол до секреції реніну. Під виливом рені­ну в крові утворюється судиноактивний гормон ангіотензин-ІІ, який спричинює зву­ження виносної клубочкової артеріоли, вна­слідок чого підвищується тиск крові в капі­лярах клубочка і відновлюється нормаль­на клубочкова фільтрація.

Обидва саморегуляторні механізми пра­цюють за принципом негативного зворот­ного зв'язку і в разі збільшення клубочко­вої фільтрації гальмують свою активність.