Платоспроможність страхової компанії та вимоги до її забезпечення в Україні

У фінансовій теорії під платоспроможністю, як правило, розуміють здатність економічного суб'єкта своєчасно і повністю сплачувати за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Отже, платоспроможність означає можливість перетворення активів, які є в розпорядженні суб'єкта, на грошові кошти. Часто таке визначення виявляється і по ліквідності.

Іноді поняття ліквідності та платоспроможності розмежовуються.

Так, вважають, що ліквідність - це здатність підприємства розраховуватися по термінових зобов'язаннях, а платоспроможність - здатність оплачувати як вже пред'явлені претензії, так і зобов'язання, термін виконання яких ще не настав.

Враховуючи специфіку страхової діяльності ризикових компаній, їм повинна бути властива підвищена ліквідність. Основу ліквідності забезпечує якісне управління грошовими коштами. Взагалі під ліквідністю слід розуміти можливість компанії швидко перетворювати різні активи в грошові кошти.

Страхові компанії з метою забезпечення ліквідності повинні формувати баланс між активами і зобов'язаннями і обов'язково мати певний запас коштів.

Запас грошових коробів необхідний компаніям для покриття термінових страхових та нестрахових зобов'язань, а також для того, щоб покривати раптові потреби у грошових коштах.

Але покриття раптових потреб може здійснюватися двома способами. На стабільних фінансових ринках, коли фінансова діяльність компанії чітко розраховується, раптові потреби у грошових коштах можуть перекриватися короткостроковими банківськими кредитами. Це дозволяє не порушувати структуру заданого інвестиційного портфеля компанії та запобігати фінансові втрати від реалізації активів зі знижкою. На нестабільних ринках потреба в грошових коштах, що виникає раптово, краще перекривати шляхом продажу активів. Це випливає з підвищених ставок по кредитах, які навіть за короткий термін викликають суттєві фінансові втрати.

Український фінансовий ринок (і це показують останні події на ринку грошей) не можна визначити як стабільний, тому українські страхові компанії тримають на своїх рахунках в банках досить істотні суми грошових коштів. Але в майбутньому, після досягнення остаточної фінансової стабільності, питанню управління грошовими коштами приділятися більше уваги, оскільки вкладення різних фінансових активів можуть давати ставку прибутку значно більшу, ніж дають вкладення коштів у банківських депозитів.

Таким чином, під ліквідністю страхової компанії слід розуміти здатність її швидко перетворювати свої активи в грошові кошти і погашати страхові та нестрахові зобов'язання. Під платоспроможністю слід розуміти здатність страхової компанії планувати надходження грошових коштів і проведення вчасно розрахунків за зобов'язаннями в нормальних умовах господарювання.

При визначенні платоспроможності страхової компанії в Україні основним критерієм має виступати вимог Закону України "Про страхування" (ст. 30 Платоспроможність страховиків).

Страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:

наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;

створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодував;

перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. Євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. Євро за валютним обмінним курсом валюти України.

В гарантійний фонд страховика належить додатковий та резервний капітал, також сума нерозподіленого прибутку. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви.

Вільні резерви - це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспособності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.

Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика обчислюються за формулою:

Фактичний запас = А - Н._А - З = ВК - Н._А, (5)

де А - сукупні активи страхової компанії на дату визначення;

Н._А - нематеріальні активи страхової компанії на дату визначення;

З - загальні зобов'язання страхової компанії на дату визначення;

ВК - власний капітал страхової компанії на дату визначення.

Для того, щоб компанія вважалася платоспроможною необхідно, щоб на будь-яку дату її фактичний запас платоспроможності перевищував розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

> Перша - підраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується па 50% страхових премій, належних перестраховикам;

> Друга - підраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50% виплат, компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

Формалізована розрахунок нормативного запасу платоспроможності можна представити так:

З премій:

Нп = ((СПt - (СППt ​​* 0,5))* 0,18, (6)

де Н_П- нормативний запас платоспроможності, розрахований по преміях;

СПt - сума премій, що надійшли до t періоді;

СППt - премії, передані в перестрахування за t період.

З виплат:

Нв = ((ВПt - (СВПt * 0,5))* 0,26, (7)

де Н_В - нормативний запас платоспроможності, розрахований по виплатах;

ВПt - сума виплат, здійснених страховиком в t періоді;

СВПt - сума страхових відшкодувань, що компенсується перестраховиками за t період.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума по окремому об'єкту страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування.

Існують законодавчі вимоги до забезпечення платоспроможності страхової компанії - формування мінімального статутного капіталу, формування гарантійного капіталу, забезпечення перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним розрахунковим.