Етапи та основні дії перестрахувальника і перестраховика при врегулюванні страхової претензії

Етапи врегулювання страхової претензії	Основні дії
Перестрахувальника	Перестрахувальника
1. Інформація про настання страхового випадку	Інформування перестраховиків. Залучення перестраховиків до врегулю­вання, узгодження дій 3 аварійним комісаріатом. Передача перестраховикам усіх необхідних до­кументів, що інфор­мують про страховий ви­падок, суму очікуваного збитку	Підтвердження отриман­ня повідомлення про страховий випадок. Ви­вчення наданих доку­ментів про обставини страхового випадку. Прий­няття рішення про участь в процесі врегулювання або відмова від такого
2. Виставлення рахунків та узгодженого пакету документів	Визначення суми кін­цевого збитку та його розподіл між перестраховиком і перестрахувальником. Формування пакету документів для перестраховиків. Узгодження порядку і термінів оплати збитків. Підтвердження закінче­ння процесу врегулюва­ння.	Перевірка правильності розрахунків та повноти представленого пакету документів. Врегулювання спірних і сумнівних моментів. Прий­няття рішення про ви­плату або відмову у виплаті. Представлення перестрахувальнику усіх необхідних документів.
3. Коригування суми збитку	Узгодження додаткових витрат. Надання інфор­мації про регресні випла­ти за суброгацією. Перерахунок суми збитку за часткою перестраховиків	Підтвердження (або непідтвердження) згоди про участь у додаткових витратах. Контроль за претензійним процесом. Підтвердження вірності проведених розрахунків

При врегулюванні страхових претензій між цедентом і цесіонарієм можуть виникати спірні ситуації. Найбільш уразливим при цьому єцедент, оскільки він зобов'язаний провести страхову виплату навіть у випадках, коли цессионарий не згоден визначати подія страховим випадком, або затягує (навмисно чи ненавмисно) розгляд наданих йому документів і розрахунків.

У ситуації, при яких цедент не може самостійно провести виплату можливе проведення декількох фінансових операцій:

залучення коштів від акціонерів;

отримання банківського кредиту;

переуступка права страхової виплати іншому страховику (з відповідною передачею всіх документів, підтверджуючих вимога до цессионарию).

Останній випадок є найбільш цікавим, оскільки являє нестандартну ситуацію - компанія компенсує збиток, який виник не з її договорами. Зацікавленість третьої сторони можна пояснити тим, що, погодившись здійснити страхову виплату, вона отримує за це винагороду (може бути виражена у грошовій формі, або у формі переуступки договорів страхування). Угода укладається у випадках, коли через деякий час третя сторона сподівається отримати від цессионария суму передбаченої в договорі компенсації (існує висока ймовірність того, щоцессионарий розрахується, але через деякий час).

Переважна більшість експертів зі страхування вказують на те, що основною проблемою у відносинах між перестраховиками і перестраховиками є неврегульованість питання про термін виплати перестрахувальником за наявності всіх необхідних доказів наданих перестрахувальником про всі обставини страхового випадку та розмір збитку.

Оптимальним у відносинах перестрахування вважається термін в розмірі 30 днів з подачі всіх необхідних документів.

7.2.2. Врегулювання страхових претензій по договорами, які передбачають асистанс-допомога

В 50 - 60-х рр. Минулого сторіччя виникла ідея організувати для страхувальників (застрахованих) при страхуванні (автомобільному, медичному, туристичному і т.д.) сервісну частину, де всі витрати за надання відповідної допомоги компенсувала б страхова компанія. В першу чергу це стосувалося мандрівників (у відрядженнях і туристів). Ідея виявилася продуктивною, кількість виїжджаючих у світі постійно зростало і сформувався попит на нову послугу, яка стала називатися "асистанс".

Асистанс - вид підприємницької діяльності з надання технічної, медичної, сервісної, правової і фінансової допомоги фізичним і юридичним особам.

В європейських країнах асистанс виділено в окремий напрям страхування. В Україні цей вид страхування окремо не виділена, однак здійснюється як комбінований в рамках різних видів (медичного, автомобільного, страхування туристів і т.д.).

Врегулювання претензій в рамках асистанс-послуги відрізняється від інших видів страхування тим, що надання послуги передує проведенню розслідування і компенсації збитків.

Отже, в даному випадку за якість розслідування і правомірність страхової виплати відповідають в першу чергу ті компанії, які надають послуги. Потім страхова претензія регулюється між ними і страховиками, які виписували страховий поліс. Специфіка послуги обумовила особливості бізнес-процесу.

Бізнес-процес врегулювання збитків за участю асистанс-компанії можна представити так:

1-етап - при настанні страхового випадку страхувальник (застрахований) або уповноважена ним особа дзвонить в службу асистанс-компанії, номер якої прописаний в полісі страхування. При цьому повідомляється інформація: номер договору, термін, термін дії, програма, страхова сума, інші дані.

2 етап - отримавши повідомлення, оператор асистанс-центру повинен упевнитися в наявності у заявника страхового захисту, а в окремих випадках отримати додаткове повідомлення від страховика, який видавав поліс. Після підтвердження проводиться подальший комплекс дій.

3 етап - залежно від характеру страхового випадку, на місце події прямує допомогу.

4 етап - за надані послуги виставляється рахунок, який обробляється і фіксується асистанс-компанією.

5-етап - оператор асистанс-центру складає страховий акт, в даному випадку документ, що підтверджує проведену роботу, який затверджується страховиком. У ньому вказується сума, що підлягає оплаті установам, які надали послуги та асистанс компанії. В цьому документі надається вся інформація про страховий випадок і надану допомогу, а саме: рахунки установ, які надавали послуги; інформація про використані матеріали; експертна оцінка отриманих ушкоджень та / або нанесеного збитку. При необхідності до страхового актаасистанс-центр може додавати експертний висновок в рамках своєї компетенції на запитання страховика з окремих питань врегулювання страхового випадку.

6-етап - представник асистанс-центру підписує акт про надані послуги у страхувальника, а в деяких випадках у постачальника послуг.

7 етап - всі документи передаються страховику.

8-етап - оператором асистанс-центру проводиться архівація документів про страховий випадок і надані послуги.

9-етап - страховик здійснює оплату рахунку за послуги асистанс-центру.

Дуже часто страховики вносять заздалегідь визначену передоплату (депозит) за послуги асистуючої компанії. Сума такого депозиту залежить від кількості проданих страховиком полісів або суми отриманих страхових премій. При необхідності страховик може здійснювати контроль за ціною послуг. Якщо за результатами контролю виникають спірні питання, то вони виносяться на розгляд суду.