До якої категорії лікування слід віднести хворого?

А. До 3.
В. До 2.
С. До 1.
D. До 4.
Е. До 5.1.

5. Хворий 36-ти років доставлений до ліарні у важкому стані. Хворий загальмований. Відмічається сильний головний біль, нудота, блювота, підвищення температури до 40,0⁰ С, остуда, різка слабість, сухий кашель, задишка. Об’єктивно: хворий займає у ліжку вимушене положення, шкіра і видимі слизові оболонки бліді. Пульс – 130 ударів на хвилину. При перкусії відмічається вкорочення легеневого звуку, при аускультації – ослаблене везикулярне дихання. Виявлено ригідність потиличних м’язів і слабко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. На оглядовій рентгенограмі впродовж легеневих полів спостерігаються множинні дрібні (1-2 мм) вогнищеві тіні слабкої інтенсивності, контури їх нечіткі. Легеневий малюнок майже не визначається. Встановлено попереднiй клiнiчний дiагноз: ВДТБ
(3.03.2005) мiлiарний туберкульоз легень, Дестр-, МВТ-М-К-, ГIСТ0, КатI КогI (2005).
Для якої форми мiлiарного туберкульозу легень характерна така клiнiчна картина?
А. Гострого мiлiарного сепсису.
В. Менiнгеальної.
С. Легеневої.
D. Тифоїдної.
Е. Пiдгострої.

6. Хворого 42-х рокiв спрямовано до протитуберкульозного диспансеру
зi скаргами на пiдвищення температури до 37,6 °С, слабiсть, кашель (iнодi з
харкотинням), задишку при ходьбi. Об’ єктивно: шкiрнi покриви блiдi, визначається дифузний цiаноз. Пульс - 120 за хвилину, ЧДД - 28 за хвилину. Перкуторний звук над легенями незмiнений, вислуховується ослаблене везикулярне дихання i розсiянi сухi хрипи. На оглядовiй рентгенограмi у легенях виявлено симетрично розмiщенi множиннi дрiбнi вогнища, з нечiткими контурами малоі iнтенсивностi. На томограмi у S2 правої легенi визначається тонкостiнна порожнина розпаду. У харкотиннi МБТ(+). Аналiз кровi: Л - 9,2х10⁹ /л, п - 6%, л - 22%, ШОЕ - 8 мм/год. Встановлено попереднiй клiнiчний дiагноз: ВДТБ (23.01.2005) мiлiарний туберкульоз легень, Дестр+, МБТ+М-К+, Резист-РезистII0, Гiст0, КатI КогI (2005).
Для якої форми мiлiарного туберкульозу легень характернi такi данi?
А. Гострого мiлiарного сепсису.
В. Менiнгеальної.
С. Легеневої.
D. Тифоїдної.
Е. Пiдгострої.

7. У хворої 25-ти рокiв через 2 тижнi пiсля пологiв загальний стан рiзко погiршився: з’явився сильний головний бiль, нудота, блювота, що не приносить полегшення, сухий кашель, пiдвищення температури до 39,0°С, пiтливiсть, задишка. При виписцi з пологового будинку рентгенологiчно не
обстежена. Об’єктивно: стан тяжкий; визначасться дифузний цiаноз. Пульс - 112 за хвилину, ЧД - 25 за хвилину. Перкуторний звук над легенями незмiнений, вислуховується жорстке везикулярне дихання. На оглядовiй рентгенограмi у легенях визначено множиннi дрiбнi вогнища (до 2 мм у дiаметрi) з розмитими контурами, малої iнтенсивностi. Аналiз кровi: Л - 9,2х10⁹ /л, п – 6 %, л – 22 %, ШОЕ - 28 мм/год.
Яке захворювання найвiрогiднiше виявлено у хворо?
А. Мiлiарний туберкульоз.
В. Негоспiтальна пневмонiя.
С. Енцефалiт.
D. Менiнгiт.
Е. Абсцес мозку.

8. Хворий 46-ти років захворів гостро. Скаржиться на остуду, підвищення температури до 37,8⁰ С, кашель з невевликою кількістю харкотиння, виражену слабість, відсутність апетиту, задишку. Стан хворого середньої тяжкості. Шкірні покриви бліді, видимі слизові оболонки з ціанотичним відтінком. Над легенями вислуховується везікулярне дихання. У харкотиння МБТ не виявлено. Аналiз кровi: Л - 10,2х10⁹ /л, п – 7 %, л – 18 %, ШОЕ - 32 мм/год. Рентгенологічно: впродовж легеневих полів наявні симетричні дрібні вогнищеві тіні (до 2-х мм), слабкої інтенсивності, з розмитими контурами. Хворому встановлено клінічний діагноз: ВДТБ (24.03.2005) мiлiарний туберкульоз легень, Дестр+, МБТ+М-К+, Резист-РезистII0, Гiст0, КатI КогI (2005).
Яку схему лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?

А. Ізонiазид + Стрептомiцин + Етамбутол + Піразинамід.
В. Стрептоміцин + Рифампiцин + Етамбутол + Пiразинамiд.
С. Етамбутол + Рифампiцин + Етамбутол + Етіонамід.
D. Iзонiазид + Рифампiцин + Стрептомiцин + Етіонамід.
Е. Ізонiазид + Рифампiцин + Пiразинамiд + Стрептомiцин.

Хворий 37-років поступив до протитуберкульозного диспансеру iз скаргами на зниження апетиту, слабiсть, пiдвищення температури до 37,8°С, сухий кашель, пітливість. Перкуторно над всією поверхнею легень виявлено незначне притуплення легеневого звуку, аускультативно – везикулярне дихання з жорстким відтінком. У промивних водах бронхів МБТ не знайдено. Аналiз кровi - Л - 10,0х109 /л, п – 7 %, л – 19 %, ШОЕ - 26 мм/год. Оглядова рентгенограма: у верхніх відділах обох легень спостерігаються симетричні множинні, малої інтинсивності з розмитими контурами вогнища розмірами 1-2 мм. Хворому встановлено клінічний діагноз:: ВДТБ (5.09.2004) мiлiарний туберкульоз легень, Дестр-, МБТ-М-К-, Гiст0, КатI Ког3 (2004). Яку схему лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?

А. Ізонiазид + Рифампiцин + Стрептомiцин + Етіонамід.
В. Ізонiазид + Рифампiцин + Стрептомiцин + Пiразинамiд.
С. Ізонiазид + Рифампiцин + Стрептомiцин + Етамбутол.
D. Iзонiазид + Етамбутол + Стрептомiцин + Пiразинамiд.
Е. Етамбутол + Рифампiцин + Етамбутол + Етіонамід.

У хворої 50-ти років впродовж тижня спостерігається підвищення температури до 38,00 С, виражена слабість, сухий кашель, задишка, відсутність апетиту. Над легенями перкуторний звук не змінений, при аускультації – дихання везикулярне, ослаблене. Аналiз кровi - Л – 9,2х109 /л, п – 6 %, ШОЕ - 28 мм/год. Оглядова рентгенограма: у легенях виявлено дрібні вогнищеві тіні (2 мм у діаметрі), малої інтинсивності з розмитими контурами. Хворому встановлено клінічний діагноз:: ВДТБ (6.04.2004) мiлiарний туберкульоз легень, Дестр-, МБТ-М-К-, Гiст0, КатI Ког2 (2004). З яким ураженням легень слід провести диференціальну діагностику міліарного туберкульозу у хворого?

А. Ексудативний плеврит.
В. Емфiзема.
С. Центральний рак легенi.
D. Мiлiарний кардиноматоз.
Е. Iнфаркт легенi.

11. Хворий 45-ти рокiв скаржиться на задишку, слабiсть, пiдвищення температури до 38,О°С, сухий кашель, вiдсутнiсть апетиту. У хворого стеноз мiтрального клапану. Мати хворiє на активну форму туберкульозу легень (МБТ+). Об’єктивно: шкiрнi покриви блiдi. Визначається дифузний акроцiаноз. Пульс 100 за хвилину, ЧД - 25 за хвилину. Над верхiвкою серця вислуховується дiастолiчний шум. Над легенями - перкуторний звук не змiнений, дихання везикулярне. Аналiз кровi: Л - 11,2х10⁹ /л, п – 5 %, ШОЕ -26 мм/год. На оглядовiй рентгенограми у легенях виявлено симетричнi дрiбнi (1-2 мм) вогнищевi тiнi малої iнтенсивностi з нечiткими контурами. Попереднiй дiагноз: мiлiарний туберкульоз легень.
З чим слiд провести диференцiальну дiагностику мiлiарного туберкульозу у хворого?
А. Бронхопневмонiею.
В. Плевропневмонiсю.
С. Бронхоектатичноiо хворобою.
D. Плевритом.
Е. Застiйними явищами в легенях.

12. Хворий 25-ти рокiв. Захворiв гостро. Скаржиться на головний бiль, сухий кашель, задишку, пiдвищення температури тiла до 39,0°С. Об’єктивно: загальний стан тяжкий, виражений цiаноз губ, хрипи не вислуховуються. Аналiз кровi: Л - 12,6х10⁹ /л, ШОЕ - 16 мм/год. На оглядовiй рентгенограмi впродовж обох легень визначаються множиннi, дрiбнi, малої інтенсивностi вогнищевi тiнi.
Яка клiнiчна форма туберкульозу легень у хворого?
А. Дисемiнована.
В. Мiлiарний туберкульоз.
С. Iнфiльтративна.
D. Вогнищева.
Е. Казеозна пневмонiя.

Еталони вiдповiдей: 1.D. 2.А. З. D. 4. С. 5.В. 6.С. 7.А. 8.Е. 9.В. 10.В. 11.Е. 12.В.

Тестовi завдання для диференцiйованого залiку

1. Через який час пiсля початку захворювання можна виявити патологiчнi змiни на рентгенограмi при мiлiарному туберкульозi легень?
А. 1-2 днi.
В. 3-5 днiв.
С. 7-14 днiв.
D. 21-30 днiв.
Е. 1-2 мiсяцi.

2. Яка нехарактерна форма клiнiчного перебiгу мiлiарного туберкульозу?
А. Легенева.
В. Менiнгеальна.
С. Тифоїдна.
D. Септична (хвороба Ландузi).
Е. Ниркова.

3. У хворого дiагностовано мiлiарний туберкульоз легень, МБТ(-). Призначено 4 антимiкобактерiальних препарати.
Якi засоби патогенетичної терапії найдоцiльнiше застосовувати хворому?
А. Препарати тимуса.
В. Кортикостероди.
С. Нестероднi протизапальнi препарати.
D. Електрофорез хлористого кальцiю.
Е. Тканиннi препарати (плазмол, екстракт алое).

4. У хворого дiагностовано мiлiарний туберкульоз легень, фаза iнфiльтрацiї, МВТ(-).
Яка з комбiнацiй антимiкобактерiальних препаратiв є найоптимальнiшою на І-му етапi лiкування?
А. Ізонiазид + рифампiцин + етамбутол.
В. Iзонiазид + рифампiцин + етiонамiд.
С. Iзонiазид + рифампiцин + стрептомiцин + пiразинамiд.
D. Ізонiазид + стрептомiцин + пiразинамiд + етамбутол.
Е. Ізонiазид + етамбутол + канамiцин + пiразинамiд.

Еталони вiдповiдей: 1.С. 2.Е. 3.В. 4.С.