Висновки до теми 4

Висновки до теми 5

Особливості становлення та розвитку уявлень про право на території України є одним із проявів тих об’єктивних соціальних процесів, які відбувалися в світі протягом усієї історії людства. І навіть більше - ця особливість української історії, як внутрішнє прагнення народу демократичних засад - виявляє її глибинні духовні джерела та прояви.

Висновки до розділу 2

Висновки до розділу 2

Загальна картина історії становлення та розвитку будь-якої ідеологічної концепції не завжди предстає у вигляді класичної тріади, як-то „народження ідеї (її розвиток до „ідеологічної систематизованої концепції”) - розквіт (втілення, реалізація на практиці) та згасання (занепад, спаплюження тощо)”.
При цьому деякі ідеологічні конструкції з часом втрачають свій прогресивний характер (як, зокрема західноєвропейська ідеологія утопічного соціалізму, що була актуальною лише в перші десятиріччя ХІХ ст., оскільки три великих соціаліста пропонували заходи щодо попередження революції та вдосконалення суспільства безкровним, ненасильницьким шляхом). Водночас, існують і такі ідеї в духовній історії людства (наприклад, природно-правова концепція праворозуміння), які, маючи великий внутрішній потенціал, виникнувши ще за Стародавніх часів, активно та плідно продовжують свій „життєвий шлях” і в сучасну епоху.

Вступ

Вступ

Даний розділ присвячений питанням державогенезу, питанням, пов’язаним із осмисленням природи, сутності, змісту держави, її форм та механізму.
В результаті вивчення теми 5 студенти мають опанувати: причини виникнення потреби у появі юридичного права як принципово нового соціального регулятора та причини його виділення із системи соціального регулювання; ознаки первісного права та загальні закономірності виникнення юридичного права; особливості процесу становлення «первісного» права та державно-владних інститутів у первісному суспільстві; «раціональне зерно» і недоліки різних теорії походження держави; головні чинники виникнення державно-владної організації
В результаті вивчення теми 6 студенти мають опанувати: зміст співвідношення права, особи, суспільства і держави, осмисливши межі втручання держави в суспільну життєдіяльність; зміст прав людини як «бар’єра», що зумовлює межі державного втручання та визначає характер взаємодії і співвідношення суспільства і держави; співвідношення класового та загальнолюдського в розумінні сутності держави та в типології держави; причини виникнення «правового» та «соціального» аспектів держави; зміст принципу верховенства права; етапи розвитку громадянського суспільства; найважливіші ознаки соціально-правової держави, уяснивши, що її модель формується відповідно до конкретних особливостей громадянського суспільства

В результаті вивчення теми 7 студенти мають опанувати: особливості механізму реалізації суспільних інтересів, що знаходиться в основі політичної системи; структуру політичної системи у широкому і у вузькому значенні цього поняття; значення первинних суб’єктів політичної системи в процесі реалізації політичної влади; співвідношення політичної влади та державної влади; особливості держави як суб’єкта політичної системи.
В результаті вивчення теми 8 у єдності усіх її складових; зміст співвідношення та взаємозв’язку між «політичним режимом» та «державним режимом»; значущість засад єдиновладдя та поділу влади у виділенні відповідних форм державного правління, осмисливши прояви закону кругообігу форм державного правління; особливості «часткового поділу влади» та «жорсткого поділу влади»; прояв державного суверенітету на рівні державної влади в унітарній державі та у федеративній державі; особливості федерації в порівнянні з державоподібними об’єднаннями (конфедераціями, співдружностями держав, співтовариствами держав) та імперіями.
В результаті вивчення теми 9 студенти мають опанувати: взаємозв’язок між метою держави, принципами її організації і функціонування та завданнями, які постають в процесі її діяльності; особливості основоположних засад функціонування та організаційної побудови апарату демократичних держав; причини, які призводять до зміни соціального призначення держави, в цілому, та до зміни функціонального призначення її органів, зокрема; взаємозв’язок соціальних потреб з відповідними завданнями і функціями держави; соціальне призначення держави з точки зору розвитку її функціональних пріоритетів; критерії класифікації функцій держави; взаємозв’язок основних функцій органів держави з їх соціальним призначенням та компетенціями; співвідносити форми реалізації функцій держави та методи здійснення її функцій; взаємозв’язок методів і форм здійснення функцій держави з її метою та призначенням; ознаки механізму держави та апарату держави; критерії класифікації органів держави.

Вступ

Вступ

Попередній аналіз політико-правової літератури стосовно поняття та визначення сутності держави підтвердив, що протягом багатьох століть, ще із стародавніх часів, мислителі робили спроби дати наукове визначення такому особливому соціальному феномену як держава (Таблиця 5.1). Проте ненауково виваженим є пояснення джерел походження, причин виникнення держави, зокрема, виключно економічними інтересами пануючого класу тощо. Це прояв однобічного підходу, що є спробою дати визначення держави з вузькокласових, вузькогрупових позицій, роз`яснюючи її зміст як панування якогось одного класу – рабовласників, феодалів, буржуазії тощо. Студентам слід також звернути увагу на ті чинники, які сприяли виникненню подібної обмеженості у підходах до визначення поняття держави. Серед яких, крім обставин соціально-економічного, політичного та інш. характеру, виділяється також і недостатній розвиток особливо таких наук, як формальна та діалектична логіка, філософія, соціологія держави, аналіз і синтез історико-державних і суспільних явищ тощо. На думку багатьох фахівців, такий стан був зумовлений, також і тим, що суспільні науки здебільшого прислуговували державній владі, перебуваючи під великим тиском державно-політичної цензури. Так, у роки радянської влади в юридичній науці панував догматичний, спрощений підхід до таких понять, як держава і право. Сутність цього підходу полягала у тому, що положення про державу або право, висловлені класиками марксизму, сприймались як абсолютна істина, вважались єдино правильними. Водночас будь-яке соціальне явище має розглядатись з різних позицій, в тому числі і держава як невід`ємна складова соціального організму.
При цьому, слід також окремо зауважити, що такий пильний інтерес в усі часи до розв`язання проблем, пов`язаних з визначенням поняття та причин походження держави, був зумовлений, насамперед, тим, що їх вирішення мало не стільки теоретичне, скільки практичне значення, оскільки, для того, щоб управляти цією особливою політико-територіальною організацією з метою досягнення певних цілей, необхідно добре усвідомлювати її соціально-правову природу, тобто розуміти джерела походження держави, уявляти якими мають бути її форма, зміст та призначення.