| | Таблиця 5.2.
|
| ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
| ЗМІСТ КОНЦЕПЦІЇ
|
| ТЕОЛОГІЧНА Найбільшого поширення ця теорія набула в епоху переходу до феодальної держави у ХІІ-ХІІІ ст. у країнах Західної Європи. Її основоположником вважається християнський філософ і теолог Фома Аквінський.
| Одна із найдавніших концепцій, оскільки ідеї божественного походження держави існували ще в країнах Стародавнього Світу; (так, у Стародавньому Вавилоні, у законах Хаммурапі проголошувався такий основний принцип: „Людина є тінню Бога, раб є тінню людини, а цар – рівний Богу”). Зміст цієї концепції полягає в тому, що держава як форма спілкування людей вказана Богом або виникла з волі Бога; Божественний Розум управляючи світом, лежить в основі всієї природи, суспільства, світового порядку і кожної окремої держави. Ця концепція є офіційною доктриною Ватикану також у державах, де релігія має державний характер.
|
| ПСИХОЛОГІЧНА Призначення цієї теорії в тому, що вона дає можливість пояснити ті суб`єктивні фактори і процеси, які впливали на виникнення державної влади.
| Одна із найстаріших концепцій, оскільки її корені беруть свій початок ще за часів Стародавнього світу, оскільки одним із її творців вважається давньоримський філософ Цицерон; основоположниками її в сучасний період вважаються Л. Петражицький та Г. Тард. Зміст цієї теорії полягає в тому людина має природні внутрішні потреби жити в організованому співтоваристві; суспільство і держава є наслідок соціально природних психологічних закономірностей розвитку людини.
|
| НАСИЛЬНИЦЬКА Призначення цієї концепції було обумовлено в обґрунтуванні необхідності застосування культу сили та насильства в період переходу від домонополістичного капіталізму до імперіалізму.
| Одна із найстаріших концепцій, оскільки її корені беруть свій початок ще за часів Стародавнього світу; її обґрунтування припадає на кінець ХІХ ст. (Л. Гумплович, Є. Дюрінг, К.Каутський та ін.). Зміст цієї теорії полягає в твердженні, що державна влада не є результатом Божественного творіння або суспільного договору людей (народу); творцем держави є війна і насильство, що відповідає законам природи, законам джунглів. А, отже, держава розглядається як панування сильного над слабшим.
|
| ПАТРІАРХАЛЬНА Призначення цієї теорії полягає в обґрунтуванні і захисті влади монарха, царя, короля з метою зміцнення їх політичного панування і підпорядкування їх ній владі на грунті сімейного підпорядкування.
| Це також одна із найстаріших теорій, оскільки її корені беруть свій початок ще за часів Стародавнього світу, оскільки одним із її творців вважається давньогрецький філософ Арістотель. Зміст цієї теорії полягає в тому, що державна влада поступово виростає і розвивається від влади батька в сім`ї до влади родоначальника, потім - родоплемінних старійшин, а відтак - до влади вождя, князя, царя. Так, як зазначає Г.Ф.Шершеневич, роль царя, князя розглядається як роль батька на більш високому рівні, звідси й беруть початок такі поняття, як „цар-батюшка” тощо.
|
| ДОГОВІРНА Призначення цієї теорії полягає в критиці феодально-абсолютистської влади монарху, феодального ладу, в цілому, та у ідеологічному забезпеченні переходу до буржуазної держави з її соціальними цінностями (свободою підприємницької діяльності, рівністю в правах, недоторканністю особи тощо). Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава не є актом Божественного Розуму, а є творінням людини; результатом соціально-правового акта – суспільного договору, який є породженням розумного, свідомого волевиявлення людей (народу), людською установою або людським винаходом; держава створюється в результаті волевиявлення народу шляхом суспільного договору з метою захисту їх інтересів, суспільного блага та ідеї права („об`єднання багатьох людей під законами права”), забезпеченню прав людини тощо.
| Ця теорія, що бере свій початок ще за часів Стародавнього Світу (Мао Цзи, Епікур) була обґрунтована в ХУІІ-ХУІІІ ст.ст. (Гуго Грацій, Спіноза, Томас Гоббс, Джон Локк, Жан-Жак Руссо, О.М.Радищев та ін.) і стала невід`єною складовою теорії природного права. Суспільний договір означав певне відчуження від його учасників тих природних прав і свобод, якими вони володіли в природному стані, на користь держави; правовою основою виникнення держави є договір, який укладається людьми для того, щоб жити в суспільстві, який зобов`язує їх коритися поставленій над ними владі. Водночас позиції представників цієї теорії щодо характеру природного стану людей до виникнення держави були протилежними. Так, на думку Томаса Гоббса, цей природний стан характеризувався як царство особистої свободи, яке вело до „війни всіх проти всіх”, тобто за законом джунглів - „людина людині – звір”. Ж.Ж.Руссо, навпаки стверджував, що це було мирне первісне царство свободи; люди на певному етапі свого розвитку усвідомили, що кожній особі необхідно поступитися частиною своєї незалежності й підкоритися волі, яка являла б собою волевиявлення всього суспільства та була б спільним центром і пунктом об`єднання всіх воль і зусиль; таким, за цієї теорією, є походження органів публічної влади – правителів, государів тощо. Виходячи з історичного досвіду, він дійшов висновку, що правителі почали дивитись на державу як на свою власність, а на громадян – як на своїх рабів; вони стали деспотами, гнобителями народів; це вже не стара природна рівність первісних людей, а спотворення природи; в інтересах створення правомірного державного устрою і відновлення істинної рівності і свободи треба укласти вільний суспільний договір; завдання договору – знайти таку форму асоціації, яка захищала б і охороняла б спільною сукупною силою особу і майно кожного учасника і в якій кожний, об`єднавшись зі всіма, корився б тільки самому собі і залишався б таким же вільним, яким був раніше.
|
| ОРГАНІЧНА Призначення цієї теорії в тому, що вона достатньо чітко вводить у поняття про суспільство і державу системну ознаку; прихильники цієї теорії вважають, що суспільство і його державна організація - це складна система, яка складається (подібно до системи живого організму) із взаємодіючих і взаємообумовлених елементів, коли обґрунтовуються диференціація та інтеграція суспільного і державного життя.
| Ця теорія, що бере свій початок ще з часів Стародавнього Світу (Платон, Арісотель), була обґрунтована в ХІХ ст. (Г.Спенсер). Крім того, її призначення полягає в тому, що ця теорія була пов`язана з біологізацією суспільних явищ, оскільки закони суспільного життя визначаються природними законами; (проведення такої аналогії як методу дослідження, має, надзвичайно, позитивний характер, оскільки закон аналогії має загальнонауковий характер). Людина стає соціальною істотою будучи вже біологічно сформованим індивідом, який має волю і свідомість; первинно вона є творцем природи, відтак членом суспільства, а вже потім громадянином держави; зрозуміло, що зникнення людини як біологічного виду водночас означатиме загибель суспільства і держави; тому в суспільному житті необхідна гармонія природних і соціальних законів людського розвитку; Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава – це певний суспільний організм, подібний до живого організму; державна влада – це панування цілого над своїми складовими частинами, що виражається в забезпеченні державою блага свого народу; якщо організм здоровий, то і клітини його функціонують нормально тощо;
|
| МАРКСИСТСЬКА (КЛАСОВА АБО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА) На думку її представників, саме класові антагонізми і класова боротьба призвели до необхідності створення особливої публічної влади та „особливих”, нових соціальних норм (правових норм), оскільки органи соціальної влади (ради старійшин, глави роду) вже не могли регулювати нові відносини за допомогою традиційних норм родоплемінної організації.
| Ця теорія знайшла своє обґрунтування у працях Ф.Енгельса („Походження сім`ї, приватної власності і держави”) та В.І.Леніна („Держава і революція”, „Про державу”).
Проаналізувавши процес виникнення держави у деяких народів Стародавнього світу та на підставі праці Моргана „Стародавнє суспільство”,(який десятки років вивчав культуру і звичаї родоплемінної організації та державності в ірокезів), Енгельс прийшов до висновку, що, незважаючи на різни особливості, держава у різних народів світу виникає в результаті трьох основних закономірностей соціально-економічного розвитку: 1) виникнення моногамної сім`ї (один чоловік, одна жінка); 2) перехід від колективної (общинної) власності до приватної у зв`язку з виникненням моногамної сім`ї; 3) виникнення приватної власності і моногамної сім`ї призвело до майнової диференціації населення і виникнення протилежних, антагоністичних класів.
|
| КРИЗОВА Теорія неолітичної революції (кризова теорія; «криза» в пер. з грецької - суд) є однією із сучасних концепцій походження держави. В кризовій теорії найбільший наголос робиться на взаємозв’язку процесів становлення (на гребні великої екологічної кризи) відтворювальної економіки та виникнення державної організації.
| Це поняття – „неолітична революція” - в історичну науку ввів англійський археолог Г.Чайлд у середині ХХ ст., характеризуючи той принциповий якісний переворот, який відбувся в усіх сферах життя людства при переході до неоліту (приблизно УІІ-ІІІ тис. до н.е.), змінивши усю духовну, матеріальну основи життя первісного суспільства та його соціальну і владну організації. Вирішальну роль у процесі переходу до неоліту зіграли саме екологічні кризові явища, оскільки до Х тисячоліття до н.е. на Землі закінчився останній льодовиковий період і клімат потеплішав; це призвело, з одного боку, до зростання населення, а з іншого, - до вимирання та винищення тварин, які були звичним предметом полювання, що, своєю чергою, загрожувало самому існуванню людини як біологічного виду; саме тому привласнюючий тип господарства (мисливство, рибальство та збиральництво) перестав відповідати потребам людства.
|
