Екологічні показники за областями України в 2010 р

№ пор.	Область	Кількість шкідливих викидів, тис. т	Кількість шкідливих скидів, млн м3
	Донецька
	Дніпропетровська
	Луганська
	Запорізька
	Харківська
	Київська
	Львівська
	Полтавська
	Вінницька
	АРК
	Черкаська
	Одеська
	Сумська
	Хмельницька
	Херсонська
	Миколаївська
	Чернівецька
	Івано-Франківська
	Ровенська
	Житомирська
	Волинська
	Закарпатська
	Тернопільська
	Чернігівська

Як видно з приведених даних, Донецька область належить до найбільш екологічно напружених регіонів України. За наступні два роки екологічна ситуація в області залишилася такою же гострою. Зокрема, при збільшенні обсягів промислового виробництва в 2010 році на 12,2 % щодо 1999 року обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря збільшилися на 0,1%, а маса накопичених відходів – на 10 %.

За підсумками 2010 року щільність викидів від стаціонарних джерел склала майже 60 тонн на 1 км², що в 8,7 разів більше, ніж у середньому по Україні. В атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення було викинуто 1589,9 тис. тонн шкідливих речовин (більше, ніж 38% від загальних викидів по Україні), а автотранспортом – 197,4 тис. т. У розрахунку на одного жителя області шкідливі викиди в 2010 році складалися 323 кг, що на 1,3% більше проти рівня 2009 року.

Як випливає з приведених вище даних, демографічна ситуація в області носить яскраво виражений негативний характер. Чисельність населення області за останні десять років зменшилася на 365 тис. чоловік, а за 2010 рік – на 55,9 тис. чоловік (рис. 2). Основною причиною цього є різке збільшення смертності (графік 1) населення, з одночасним зниженням народжуваності (графік 2). Статистичні дані свідчать про неухильне збільшення смертності населення (у 2010 р. народилося 29,5 тис. чоловік, а померло 80,1 тис., або в 2,8 разів більше). Зниження народжуваності в області спостерігається з 1990 року. Якщо в 2000 р. в середньому на 1000 жителів народжувалося 11 дітей, то в 2010 році – тільки 5. Саме внаслідок природного зменшення (графік 3 на рис. 2) відбувається в першу чергу зниження чисельності населення Донецької області в останні десять років.

Рис. 2. Природній приріст та спад населення

Донецької області (на 1000 чол. населення)

Показником соціально-екологічного добробуту населення є рівень його первинної захворюваності. У 2010 році в порівнянні з 2000 роком у 2,7 разів виросла патологія крові і кровотворних органів, 1,8 разів – хвороби сечостатевої системи, 1,6 – ендокринної системи, 1,5 разів – ураження системи кровообігу й органів травлення. Наочним прикладом зниження рівня регуляторних механізмів населення є зростання більше ніж у 2 рази вегето-судинних розладів і сечокам’яної хвороби. На думку спеціалістів, високі рівні техногенного забруднення навколишнього середовища ведуть до порушень в антитоксичній системі організму. Так, рівень первинної захворюваності населення області хронічним гепатитом збільшився з 2000 року в 4 рази, патологією підшлункової залози – в 3 рази.

Якість навколишнього середовища в першу чергу відбивається на здоров’ї дітей. За останні десять років відбулося істотне зростання частоти дитячих захворювань (рис. 3). Так, за період 2000-2011 рр. частина захворювань дітей у загальній захворюваності населення області онкологічними хворобами збільшилася на 51,8% (3,8% усіх первинних захворювань серед усього населення), хворобами сечостатевої системи на 55,6% (5,4%), системи кровообігу – 37,8% (2,7%), органів травлення – 21,9% (33,6%). За цей період у 3,9 разів виросла кількість дітей, що страждають на хвороби крові й кровотворних органів, у 3,3 рази – патологією сечостатевої системи, у 3,1 рази – збільшилась кількість дітей із захворюваннями органів кровообігу, у 2,6 разів виросла кількість новоутворень.

Таким чином, приведені вище показники стану здоров’я населення Донецької області однозначно свідчать про його погіршення. Дана тенденція чітко виявляється в період 2000-2011 рр.

Особливо тут необхідно підкреслити, що зростання первинних захворювань у дітей за останні 10 років відбувається на фоні дворазового зменшення кількості шкідливих викидів в атмосферу стаціонарними джерелами і зниження рівня негативного впливу від інших факторів. Тут можна спостерігати протиріччя і зробити висновок про незалежність здоров’я населення від екологічних факторів.

Проте такий висновок буде помилковим. Тут ми маємо справу з проявом так званого «кумулятивного ефекту», суть якого полягає в тому, що в навколишньому середовищі відбулося накопичення шкідливих речовин у небезпечних концентраціях, обумовлене виробничою діяльністю екологічно небезпечних виробництв. Визначену роль відіграють і генетичні фактори, як результат тривалого негативного впливу техногенного характеру на стан навколишнього середовища протягом декількох поколінь. Все це з необхідністю потребує проведення спеціальних досліджень із метою виробітки стратегії захисту населення промислових регіонів від загроз екологічного характеру.

Рис. 3. Структура первинної захворюваності дітей Донецької області

Високий рівень забруднення природних об’єктів в Україні створює реальні загрози життю і здоров’ю не тільки сучасному поколінню, але й майбутнім. Як відзначалося вище, в Україні прийнята низка нормативних актів, спрямованих на активізацію природоохоронної діяльності. Розроблені і здійснюються масштабні загальнодержавні програми природоохоронного характеру, із яких відзначимо програми оздоровлення басейну Дніпра, Чорного й Азовського морів. Крім загальнодержавних програм, у кожному регіоні є місцеві природоохоронні програми.

У Донецькій області в 2011 році виконувалися 15 природоохоронних програм, які перераховані в табл. 3.

Таблиця 3