Словник термінів

Адміністратор безпеки – уповноважений представник (осо­ба або група осіб), що відповідає за реалізацію методики безпе­ки на об’єкті.

Аналіз безпеки – аналіз і розрахунок небезпек, пов’язаних зі здійсненням передбачуваної діяльності юридичної чи фізич­ної особи.

Аналітик – особа, що займається систематизацією розріз­нених фактів, зіставленням однозначних чи розділених за ча­сом фактів, роз’яснює їх та дає їм тлумачення.

Апаратура знімання інформації – спеціальні технічні за­соби, призначені для одержання інформації шляхом прийман­ня акустичних, електромагнітних, світлових, теплових та ін­ших сигналів (випромінювань), що несуть значимі дані.

Багаторівневий захист – захист, що забезпечує розмежу­вання суб’єктів із різними правами доступу до об’єктів різних рівнів конфіденційності.

Безпека відкритої системи – технологічні й адміністратив­ні охоронні заходи, що застосовуються у реальній відкритій системі для захисту обладнання, програмованого забезпечення і даних від випадкових і навмисних модифікацій, розкриття і руйнування.

Безпека даних – захист даних і програм від несанкціонова­ного доступу до них із метою розкриття, зміни або зруйнування даних. При цьому безпека досягається застосуванням апарат­них, програмованих і криптографічних методів і засобів захис­ту, а також комплексом організаційних заходів.

Безпека інформації – 1) забезпечення захисту інформації від випадкового чи навмисного доступу осіб, що не мають на це права; 2) захищеність пристроїв, процесів, середовища і даних, що забезпечує цілісність інформації, яка обробляється, збері­гається і передається цими засобами; 3) властивість середови­ща (засоби обчислювальної техніки) забезпечувати захист ін­формації.

Безпека інформаційної мережі – заходи, що захищають інформаційну мережу від несанкціонованого доступу, випад­кового або навмисного втручання в нормальне функціону­вання, або спроби руйнування її компонентів.

Безпека об’єкта – стан захищеності об’єкта від різнома­нітних загроз, за яким створені умови для його нормального функціонування і суворого дотримання встановлених режи­мів.

Безпека особи, яка охороняється – стан захищеності особи, яку охороняють від фізичного, психологічного чи іншого на­сильного посягання (що загрожує заподіянням шкоди), цей стан дає їй змогу без перепон функціонувати (приймати рішен­ня і здійснювати потрібні дії).

Безпека підприємства – стан захищеності його життєво важливих інтересів від нечесної конкуренції, протиправної дія­льності кримінальних формувань і окремих осіб, здатність протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам, зберігати ста­більність функціонування і розвитку підприємства відповідно до його статутних цілей.

Безпека спеціальних перевезень – забезпечення фізичного і технологічного збереження спеціального вантажу у процесі доставлення до пункту призначення в умовах приховання фак­ту пересування і характеру спецвантажу.

Безпека технологічного зв’язку – стан ліній зв’язку, який характеризується неможливістю отримання відомостей про зміст інформації, що передається особам, яким ці дані призна­чені. Забезпечується комплексом організаційних, технічних і криптографічних заходів.

Безпека фірми – стан динамічної стабільності, в якому фір­ма може здійснювати свої функції в повному обсязі. Стабіль­ність характеризується динамічною рівновагою, балансом між впливом дестабілізуючих факторів і спроможністю системи протистояти їм.

Безпека – 1) здатність предмета, явища чи процесу зберіга­ти свої основні характеристики, параметри, сутність, при руй­нівних діях з боку інших предметів, явищ чи процесів; 2) стан захищеності життєво важливих інтересів особи, певної струк­тури від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Власник комерційної таємниці – юридична чи фізична особа, у володінні, користуванні та розпорядженні якої пере­буває комерційна таємниця.

Впровадження спеціальних технічних засобів – незаконне, негласне встановлення спеціальних технічних засобів на об’єк­тах охорони, яке здійснюється під час промислового шпигунства.

Група режиму – структурний підрозділ, створений для здійснення заходів щодо забезпечення режиму таємності здійснюваних робіт в установі і постійного контролю за вико­нанням режиму вимог.

Дані – 1) відомості про предмети, події, явища і процеси, відображені на матеріальному носії, використані з метою збе­реження знань; 2) факти, ідеї, представлені у формалізованому вигляді, що дає змогу передавати чи обробляти їх з метою одер­жання потрібної інформації.

Джерело інформації – особа, предмет чи вид діяльності за допомогою яких здобувається інформація.

Економічна безпека підприємства – стан юридичних, ви­робничих відносин і організаційних зв’язків, матеріальних і інтелектуальних ресурсів, за яким гарантується стабільність функціонування, фінансово-комерційний успіх, прогресивний науково-технічний і соціальний розвиток.

«Жучок» – радіомікрофон, встановлений у приміщенні, вмонтований у побутову техніку різного призначення з метою фіксації аудіоінформації.

Забезпечення безпеки об’єкта – діяльність щодо збережен­ня стану динамічної стабільності, в якій об’єкт найкращим чи­ном спроможний ефективно здійснювати свої функції в повно­му обсязі.

Забезпечення режиму таємності – діяльність компетент­них органів щодо створення і використання системи засобів, адміністративно-правових режимів, забезпечення захисту ко­мерційних чи службових таємниць.

Захист від витоку інформації – комплекс організацій­но-правових і технічних заходів адміністрації фірми, а також контррозвідувальних заходів служби безпеки, спрямованих на унеможливлення неправомірного витоку інформації, що збері­гається, з володіння осіб і організацій, яким вона була довірена.

Захищена інформація – 1) інформація, доступ користува­чів до якої забезпечується системою захисту; 2) здатність сис­теми протистояти несанкціонованому доступу до програм і даних (безпека, таємність), а також їх випадковому викрив­ленню або руйнуванню (цілісність); 3) лінії зв’язку, на яких зас­тосовується апаратура засекречування інформації, а також технічні і організаційно-режимні заходи, що забезпечують не­можливість знімання електромагнітних сигналів індуктивним способом чи шляхом гальванічного підключення.

Збирання розвідувальної інформації – 1) отримання інфор­мації будь-якими способами та засобами, доведення її до відо­ма відповідних підрозділів оброблення даних (для подальшого використання у підготовці розвідувальної продукції); 2) процес активного приймання інформації у безадресній системі зв’язку.

Збитки – витрати, які особа, чиє право порушено, здійсни­ла чи повинна здійснити для поновлення порушеного права, втрата чи пошкодження її майна, а також недоодержані дохо­ди, які ця особа одержала б за звичайних умов громадянського обороту, якщо б її право не було порушено (пропущена вигода).

Значущість інформації – властивість інформації зберігати свою цінність для одержувача впродовж певного часу.

Знеособлювання інформації – виключення з метою конс­пірації з документів, одержаних службою безпеки фірми і пе­реданих в інші структурні підрозділи фірми і держустанови, таких даних і відміток, за якими можна було б встановити де, коли, ким і яким шляхом вони одержані.

Інформатор – особа, яка постачає інформацію до служби безпеки фірми за умови збереження конфіденційності, що за­безпечує захист цієї особи від ідентифікації.

Інформаційне забезпечення – отримання, нагромаджен­ня, обробка та реалізація інформаційних даних, що надійшли ззовні і є потрібні для вирішення будь-яких завдань.

Інформація – 1) відомості, які можуть бути передані за до­помогою будь-яких засобів; 2) система знань, відомостей, оці­нок, думок тощо, які циркулюють у відповідному середовищі і використовуються ним або його представниками для управ­ління структурним підрозділом, регулювання суспільних від­носин, а також відносин між людиною, суспільством та приро­дою; 3) система знань про фактичні дані та залежності між ними як один із видів ресурсів, що використовує людина у робочій діяльності та в побуті; 4) зміст, що надається даним за допомо­гою угод, що розповсюджуються на ці дані; дані, що підляга­ють введенню в комп’ютер, які зберігаються в його пам’яті, що обробляються в комп’ютері і видаються користувачам; 5) зміст повідомлення або сигналу, відомості, що розглядаються у про­цесі їх переказування або сприймання, що дозволяють розши­рити знання про об’єкт, який зацікавив; 6) відомості про пред­мети, події, явища чи процеси, що використовуються з метою отримання знань, прийняття рішень; 7) первинні необроблені відомості різного ступеня надійності та з різноманітних дже­рел, таких, як візуальне спостереження, чутки, письмові пові­домлення і фотографії.

Кадри – основний штатний склад кваліфікованих працівни­ків підприємств, державних установ, громадських організацій.

Канал витоку інформації – потенційний напрямок несанк­ціонованого доступу до інформації, обумовлений архітектурою, технологічними схемами функціонування засобів електрон­но-обчислювальної техніки, а також невиконанням організа­ційно-режимних заходів.

Кар’єризм – моральна якість, що характеризує поведінку й особистість людини, що підпорядковує усю свою суспільну діяльність меті просування по службі, готова виконувати пос­тавлені перед нею вимоги лише настільки, наскільки це сприяє поліпшенню її особистої позиції.

Кваліфікація працівника – ступінь і вид професійної під­готовки, потрібні для виконання конкретного виду роботи.

Керівництво з організації захисту промислової та комер­ційної інформації – загальний організаційний документ, що визначає порядок дій співробітників організації (підприємст­ва) з метою забезпечення збереження комерційної таємниці.

Колективна угода – правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні та професійні стосунки між власником та найманими працівниками.

Комерційна таємниця – спеціально збережена власником управлінська, виробнича, науково-технічна, валютно-фінан­сова, торгівельна та інша ділова інформація (у вигляді не-оформлених чи неповних патентів, ноу-хау, формул, технічних проектів, а також оглядів ринків і маркетингових досліджень, планів розвитку, їх інвестицій та інших об’єктів), що є для нього цінними в сенсі досягнення переваги над конкурентом і отримання прибутку, що зафіксована в письмовій формі та перебуває в його винятковому володінні, окрім відомостей, що становлять державну таємницю або інтелектуальну власність.

Компетенція – повноваження, які надані законом чи під-законним нормативним актом конкретному органу чи посадо­вій особі.

Комплекс засобів захисту – сукупність засобів і методів, що створюється і підтримується для забезпечення захисту за­собів обчислювальної техніки або автоматизованих систем від несанкціонованого доступу до інформації.

Комунікативна некомпетентність – індивідуальна психо­логічна особливість особи, що полягає у невмінні слухати, адекватно розуміти свого партнера, небажанні стати на місце партнера з метою відчути те, що він відчуває, невміння зрозу­міло для партнера викладати свої думки.

Конкуренція недобросовісна – використання у конкурент­ній боротьбі методів, пов’язаних із порушенням прийнятих на ринку норм і правил із метою підриву позицій конкурента і подальшого витіснення його з ринку; встановлення контролю над діяльністю конкурента з метою припинення цієї діяльності.

Конкуренція – суперництво, змагання між підприємцями, які виступають на ринку, що мають за мету забезпечення кра­щих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різнобіч­них потреб покупців.

Конспірація – збереження в таємниці співробітниками ко­мерційної структури мети, змісту, форм і методів вирішення їхніх завдань, а також здійснюваних заходів.

Контроль безпеки – перегляд і вивчення системних жур­налів та спостереження за функціонуванням системи з метою визначення ефективності засобів її контролю (відповідно до прийнятої методики безпеки і процедур обробки даних), вияв­лення порушень безпеки та розроблення рекомендацій з ви­вчення засобів контролю і процедур безпеки. Керування цим механізмом містить вибір подій, що заносяться в журнал без­пеки, включення і виключення реєстрації подій безпеки, і під­готовку звітів про безпеку системи.

Конфіденційна інформація – 1) інформація, що має обме­ження на право доступу до неї з боку користувачів. Поділяєть­ся на інформацію, що становить державну, службову, комер­ційну, кооперативну, особисту таємницю; 2) інформація, що потребує захисту від несанкціонованого доступу.

Конфіденційна основа угоди – зобов’язання сторін щодо нерозголошення конфіденційної інформації. Конфіденційною може бути визнана будь-яка інформація, яка публічно невідо­ма і стає надбанням іншої сторони у зв’язку з виконанням умов договору. Це, приміром, відомості, що стосуються господар­ської діяльності підприємств і організацій, інформація про технічні та технологічні досягнення, відомості особистого чи сімейного життя клієнта тощо.

Конфіденційне джерело – будь-яка особа чи організація, які надали чи нададуть інформацію, що стосується питань без­пеки (мається на увазі, що інформація, чи зв’язок із джерелом, чи те і те триматимуться у таємниці).

Конфіденційність – статус, що надається даним захистом, і визначає ступінь захисту, який вимагається.

Лай-детектор (поліграф) – пристрій для реєстрації деяких фізіологічних реакцій людини (дихання, кров’яний тиск, електрична провідність шкіри тощо) при відповідях на постав­лені питання, показання поліграфу, що аналізуються з метою визначення правдивості чи хибності висловлень випробуваного.

Маскування – комплекс заходів щодо введення супротив­ника в оману відносно наявності та розміщення об’єктів, їх дія­льності і намірів. Способи маскування: утаєння, імітація, де­монстративні дії та дезінформація.

Межі захисту інформації – сукупність методів і засобів, що забезпечують багаторівневу систему допуску до інформації за допомогою різних засобів, таких, як фізичні, технічні, програмовані. Ієрархічна послідовність доступу до інформації реалізується за принципом «чим вищий рівень доступу, тим вужче коло допущених осіб».

Мета забезпечення безпеки – створення умов нормального функціонування і розвитку фірми, захист її персоналу та чле­нів їхніх сімей, джерел і носіїв інформації, технічних та інших засобів, будівель та приміщень, майна, процесів виробничої, управлінської та комерційної діяльності від протиправних по­сягань кримінальних формувань, окремих осіб, корумпованих посадових осіб державних органів, а також від інших дій, що несуть у собі загрозу для безпеки фірми.

Метод переконання – непомітний психологічний вплив на людину, що забезпечує прийняття відповідних ідей чи лінії по­ведінки без критичного осмислення.

Метод примусу – психологічний вплив, що полягає у при­мушенні людини до відповідної поведінки всупереч її бажанню.

Методика безпеки – набір правил, що визначають проце­дури і механізми забезпечення безпеки об’єктів.

Механізм контролю доступу – ідентифікація логічного об’єкта (або інформація про нього) з метою перевірки його пов­новажень і розмежування доступу до ресурсів. Якщо логічний об’єкт здійснить спробу одержати доступ до ресурсу, викорис­тання якого йому не дозволено, механізм контролю доступу по­винен відхилити цю спробу і сформувати запис у спеціальному системному журналі для подальшого аналізу.

Морально-етичні засоби захисту інформації – норми, які склалися традиційно чи складаються внаслідок поширення об­числювальної техніки і засобів зв’язку у певній державі чи сус­пільстві.

Навмисне банкрутство – передбачене створення або збіль­шення керівником чи власником підприємства його неплато­спроможності, нанесення ним збитків підприємству в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб; заздалегідь некомпетентне ведення справ.

Накопичення даних – збирання, фіксація чи збереження даних на якомусь носії з метою його подальшого використання.

Незаконне присвоєння комерційної таємниці – розкриття чи використання чужої комерційної таємниці без дозволу осо­би, яка: використала незаконні засоби для одержання цієї ко­мерційної таємниці; під час розкриття чи використання знала, що інформація про комерційну таємницю була одержана від особи, що використала незаконні засоби для одержання цієї комерційної таємниці; одержала комерційну таємницю за обс­тавин, які зобов’язують цю особу зберігати інформацію в таєм­ниці, або обмежити її використання.

Несанкціонований доступ – навмисне звертання до конфі­денційної інформації особами, що не мають права доступу до визначених відомостей, отримання особами (в обхід системи захисту) за допомогою програмованих, технічних та інших за­собів, а також у силу випадкових обставин доступу до обробле­ної і прихованої захищеної інформації.

Носії комерційної таємниці – люди, а також електронні поля і матеріальні об’єкти, в яких інформація знаходить своє відображення: документи, записи, звіти, протоколи, креслен­ня, матеріали, зразки, штами мікроорганізмів, моделі, прила­ди, речовини тощо.

Об’єкт безпеки – 1) пасивна системна складова, до якої зас­тосовується методика безпеки; 2) особа, природні ресурси, джерела і продукти життєдіяльності комерційної структури, її незалежність, майнова цілісність, система керування.

Об’єкт промислового шпигунства – майно будь-якої вар­тості, що являє собою зразки, моделі, записи, звіти, протоко­ли, документи, креслення, матеріали, прилади або речовину, які є власністю підприємства або мають стосунок до комерцій­ної таємниці.

Оперативно-розшукова діяльність, діяльність, що здійснюєть­ся оперативними підрозділами: Міністерства внутрішніх справ України – кримінальною, транспортною та спеціальною мілі­цією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою зло­чинністю, судовою міліцією; Служби безпеки України – контр­розвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з коруп­цією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; Служби зовнішньої розвідки України – службами агентурної розвідки, оператив­но-технічними, власної безпеки; Державної прикордонної служ­би України – розвідувальним органом спеціально уповноваже­ного центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-техніч­ним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та йо­го територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охо­рони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-техніч­ними; управління державної охорони – підрозділом оператив­ного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона; органів державної податкової служби – оперативними підрозділами податкової міліції; органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань – опера­тивними підрозділами; розвідувального органу Міністерства оборони України – оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки.

Оперативно-розшукова діяльність – система гласних і не­гласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Організаційні засоби захисту інформації – 1) організацій­но-технічні та організаційно-правові заходи, що здійснюються у процесі створення й експлуатації апаратури комунікацій з метою забезпечення захисту інформації; 2) заходи, що мають обмежувальний характер, які зводяться в цілому до регламен­тації доступу до конфіденційної інформації чи режиму викорис­тання технічних засобів; 3) заходи, що забезпечують блокуван­ня можливих каналів витоку інформації через технічні засоби, забезпечення виробничої та трудової діяльності за допомогою спеціальних технічних засобів.

Організація захисту комерційної таємниці – реєстрація права на комерційну таємницю у статуті фірми; визначення переліку посадових осіб, уповноважених класифікувати інфор­мацію як комерційну таємницю; розроблення внутрішніх правил засекречення, забезпечення збереження комерційної таємниці і розсекречення відомостей, що у ній містяться, введення від­повідного маркування документів і налагодження таємного діловодства; встановлення і підтримка режиму таємності; здійснення контролю за виконанням режиму таємності.

Оригінал офіційного документу – перший чи єдиний при­мірник офіційного документу.

Особа неблагонадійна – особа, яка становить ризик щодо безпеки, використання якої на роботі, пов’язаній з таємною ін­формацією, не повністю узгоджується з інтересами безпеки.

«Особисто» – обмежувальна позначка, проставлена на до­кументах і пакетах, зі змістом яких може ознайомитися лише адресат. За вказівкою адресата з документами можуть ознайо­митися і інші особи. Пакети з позначкою «О» за відсутності ад­ресата можуть розпаковуватися його довіреною особою.

Охорона об’єкта – здійснення адміністрацією об’єкта і упов­новаженими на те особами заходів, що спрямовані на запобі­гання несанкціонованому доступу (проникненню) на об’єкти сторонніх осіб. Ці заходи передбачають організацію пропуск­ного режиму, охоронної служби, застосування різноманітних захисних та сигнальних технічних засобів.

Охорона – комплекс організаційних і технічних заходів з обмеження доступу і захисту території, приміщень, інформа­ції, засобів і предметів виробництва, виготовленої продукції.

Оцінювання інформації – процес встановлення цінності, дос­товірності, надійності, пристосовуваності і ефективності зібраної інформації, розвідувальної продукції чи розвідувальної системи.

Перехоплення інформації – дія, спрямована на здобуван­ня інформації, що знаходиться в автоматизованій системі да­них, через електромагнітні, акустичні, механічні чи інші засо­би. Перехоплення буває безпосереднім і електромагнітним. Перше здійснюється за рахунок безпосереднього підмикання до телефонних каналів чи підслуховування. Друге проводить­ся за допомогою засобів радіорозвідки через прийом електро­магнітної енергії, що випромінюється.

Письмові докази – документи, що вміщують відомості про обставини, які мають значимість для справи.

Повнота інформації – властивість інформації, яка вказує на співвідношення інформації, що є в наявності, до всієї корис­ної інформації.

Позначка конфіденційності – елемент інформації, який характеризує конфіденційність інформації, що знаходиться на об’єкті.

Правила розмежування доступу – сукупність правил, які регламентують права доступу суб’єктів захисту до об’єктів захисту.

Правова інформація – комплекс правових, організацій­них і технічних заходів, що забезпечує досягнення високого рівня поінформованості суспільства і його громадян про чинні в державі законодавчі та інші нормативні правові акти.

Правовий захист інформації – спеціальні правові акти, правила, процедури і заходи, що забезпечують захист інформа­ції на правовій основі.

Правоохоронні органи – державні органи, основною спеціа­льною функцією яких є охорона законності, посилення правопо­рядку, боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями.

Предмет витоку таємної інформації – зміст таємної інфор­мації, яка в результаті витоку порушує достовірність чи ціліс­ність і стає відомою стороннім особам, які мають реальну мож­ливість завдати шкоди інтересам фірми.

Промислове шпигунство – несанкціоноване збирання, присвоєння і передача відомостей, що становлять комерційну таємницю, а також її носіїв, незаконне використання таємної інформації фізичною чи юридичною особою, не уповноваже­ною на це її власником.

Пропущена вигода – дохід чи інші блага, не одержані осо­бою внаслідок порушення її права, невиконання зобов’язань, або внаслідок заподіяної їй шкоди.

Професійна готовність співробітника служби безпеки фірми – стан, що визначає ступінь підготовки охоронця чи групи охо­ронців до виконання покладеної на них роботи. Під нею розумі­ється потрібна професійна і спеціальна фізична підготовка, а також злагодженість дій членів групи в екстремальних умовах.

Професійні консультанти – аудитори, податкові інспекто­ри, ревізори, страхові агенти, банківські працівники, брокери, оцінювачі власності, лікарі, юристи та інші особи, які в силу своєї професії, посадового становища чи службових обов’язків повинні зберігати комерційну таємницю клієнтів незалежно від укладання з ними угоди про конфіденційність.

Радіозакладка – мініатюрний електронний пристрій, що складається з мікрофона і мініатюрного радіопередавача, які забезпечують передавання підслуханих перемовин на досить значній відстані за допомогою електромагнітних хвиль. Радіо-закладки камуфлюються під будь-які побутові і технічні при­лади, меблі та обладнання офісів і службових кабінетів.

Режим охорони – встановлений порядок, що регулює пе­ребування та переміщення людей і транспортних засобів у зо­нах забезпечення безпеки осіб чи об’єктів.

Режим пропускний – регламентований порядок входу та виходу, в’їзду та виїзду осіб чи транспортних засобів, а також внесення та винесення матеріальних цінностей за межі об’єк­та, що охороняється (забезпечується відомчою, позавідомчою чи воєнізованою охороною).

Розголошення комерційної таємниці – навмисне розголо­шення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій комерційна таємниця відома у зв’язку з професійною чи служ­бовою діяльністю, здійснене з корисливих або інших особистих намірів, що завдало значної шкоди суб’єкту господарювання.

Секретоносій – особа, якій за обов’язком служби чи харак­тером виконуваної роботи стала відома комерційна таємниця.

Система захисту з повним перекриванням – система, що має засоби захисту на кожний потенційно можливий шлях проникнення до захищених даних.

Система контролю доступу – сукупність заходів і техніч­них засобів, що виключають неконтрольоване проникнення зловмисника на територію чи приміщення, які охороняються.

Система маркетингової інформації – постійно діюча систе­ма взаємозв’язку людей, обладнання і методичних прийомів, призначена для збирання, класифікації, аналізу, оцінювання і розповсюдження актуальної, своєчасної і точної інформації для використання її у сфері маркетингу з метою вдосконален­ня планування, втілення у життя і контролю за використан­ням маркетингових заходів.

Служба безпеки – самостійний структурний підрозділ, що створений для здійснення охоронно-пошукової діяльності в ін­тересах особистої безпеки. Він повинен вирішувати спеціальні завдання щодо безпосереднього захисту життєвих інтересів підприємства в умовах комерційного чи виробничого ризику, конкурентної боротьби. Метою його діяльності повинна бути нейтралізація зовнішніх і внутрішніх загроз підприємству.

Спроба несанкціонованого доступу – несанкціонована дія, що виконується з метою здійснення доступу до захищеної ін­формації.

Стеження – тривале спостереження за об’єктами, яке ведеть­ся з метою систематичного одержання потрібної інформації.

Таємний контракт – будь-який контракт, для якого знадо­биться доступ до таємної інформації з боку особи, яка уклала контракт, чи її співробітників у процесі виконання контракту (контракт є таємним, хоч документ про укладення контракту (угоди) не є таким).

Товарний знак – позначення, розміщене на товарі (чи упа­ковці) підприємствами фірми для індивідуалізації товару та його виробника (продавця).

Торгівельна марка – назва, малюнок, знак-символ, ембле­ма, що мають вказати на виробника товару. Торгівельна марка повинна бути офіційно зареєстрована.

Фальшиве банкрутство – свідомо фальшиве повідомлення підприємцем про економічну неможливість виконання зо­бов’язань перед кредиторами, здійснене з корисливих мірку­вань, яке спричинило тяжкі наслідки.

Фальшиві засоби доступу – кредитні картки, шифри, но­мери розрахункових рахунків, а також будь-які засоби, що ви­користовуються окремо або в комплексі з іншими засобами доступу для одержання грошей, товарів, послуг чи будь-якої речі, що становить цінність, для того, щоб здійснити передачу фондів, уникаючи написання письмового розпорядження.

Фіктивне банкрутство – свідомо брехливе оголошення під­приємством про свою фінансову нездатність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки і/або розстрочки належних кредиторам платежів або знижки з боргів.

Фіктивні господарчі операції – оформлені документально, але не здійснені на практиці господарчі операції, що приносять тіньовий прибуток ініціаторам та іншим учасникам такої опе­рації.