Фактори, що впливають на зміни у складі англомовної військової терміносистеми

Англомовна військова лексика ХХ – початку ХХІ століття характеризується високими темпами розвитку та швидким реагуванням на динаміку зовнішніх змін, обмежених історичними періодами війн і військових конфліктів за участю Великої Британії та США. Зміни, що відбуваються у військовій підмові, зумовлюються, з одного боку, її внутрішніми законами, з іншого боку, реалізація цих змін визначається чинниками, пов’язаними з її функціями у суспільстві.

Активність еволюційного процесу військової лексики каталізується суспільно-економічними, культурно-історичними, науково-технічними та військово-політичними явищами. До основних екстралінгвальних чинників, які стимулюють розвиток англомовної військової лексики, належать 1) війни ХХ – початку ХХІ століття, 2) покоління військової зброї і техніки; 3) нові тенденції розвитку військової стратегії та озброєння кінця ХХ – початку ХХІ століття, що сприяють появі лінгвальних інновацій, які можна об’єднати у соціофункціональні групи лексичних та фразеологічних одиниць.

Лексико-фразеологічні та семантичні інновації, що належать до соціофункціональної групи “Війни ХХ – початку ХХІ століття за участю англо-американських військ”, відбивають характер війн, їх рушійні сили, цілі та завдання, що переслідують учасники боротьби, способи розв’язання конфліктів, успішні або невдалі військові операції, ставлення військових до війни, в якій вони беруть участь, умови перебування військовослужбовців, їх контакти з ворогом і цивільним населенням країн, де розгортаються бойові дії, а також характер висвітлення військових подій у засобах масової інформації та їх сприйняття у суспільстві.

США – є економічний гігант. Ця країна має найсильнішу армію світу і найбільший військовий бюджет, який дорівнює сумі всіх військових бюджетів решти світу. Друга за потужністю армія Західного світу - британська. Тому, на нашу думку, найбільший вплив на англомовний лексичний склад військової терміносистеми мали історичні періоди США:

1) Перша світова війна – розвиток і удосконалення артилерії і авіації (air arm – військово-повітряні сили, aircraft carrier – авіаносець, air service – авіа технічне обслуговевання, bomb bay – бомбовий відсік, director control – центральна наводка);

2) Друга світова війна – подальший розвиток авіації, початок ракетобудування (air bomber – бомбардувальник, area bombing – площадкове бомбометання, air drop – десантування, pilotless bomb – некерована бомба);

3) Корейська війна – створення нових зразків авіаційної техніки, атомних боєголовок (air bomber – бомбардувальник, air strike – удар авіації, nuclear warhead – ядерна боєголовка, massive retaliation – стратегія масованого удару у відповідь);

4) В’єтнамська війна – впровадження гелікоптерів (assault support helicopter – гелікоптер з ядерною боєголовкою, helicopter aerial ambulance – транспортно-десантиний гелікоптер helicopter battalion – гелікоптерний батальйон, helicopter delivery – перевозка гелікоптером,);

5) Холодна війна – розробка атомної зброї, удосконалення ракет і ракетоносіїв (atomic age – століття використання атомної енергії, intercontinental ballistic missile – міжконтинентальна балістична ракета, intermediate range ballistic missile – балістична ракета середньої дистанції);

6) Війна з тероризмом – виникнення високоточної зброї, основаної на новітніх комп’ютерних і цифрових технологіях (area denial weapon – зброя для протидії противника, guided bomb – бомба наведення, armor-piercing bomb – бронебійна бомба, precision-guided technology – технології з високою точністю).

Ті ж самі історичні події впливають і на виникнення композитів-сленгізмів, які позначають військових і їхню службу, пов’язану з реаліями, що корелюють з війнами і військовими конфліктами: Перша світова війна: basket case – солдат, який втратив усі кінцівки, foot slogger – піхотинець, leather bumper –кавалерист; Друга світова війна: air hawk – пілот, bedpan commando – медичний працівник, deck ape – матрос; Корейська війна: chair corps – військовослужбовці, незайняті у бойових операціях, jet ace – пілот-ас; В’єтнамська війна: boonie rat – солдат, який проводить багато часу в польових умовах, brown bar – другий лейтенант, cannon cocker артилерист; Холодна війна: Beltway bandit – консультант, який працює на міністерство оборони, brown job – військовослужбовець, chicken hawk – прибічник війни, який сам навіть не служив в армії; Війна з тероризмом: airplane driver – пілот, bullet- stopper – солдат, weekend warriors – резервисти.

Ті ж періоди пояснюють виникнення сленгізмів на позначення назв зброї і техніки, боєприпасів і являють собою дуплети відповідних термінів (Перша світова війна: big stuff – великі снаряди, Big Bertha – велика гармата, flaming coffin – палаючий літак; Друга світова війна: air goose – літак-амфібія, big jeep – великий бомбардувальник, blotter machine – кулемет; Корейська війна: big pickle – атомна бомба, blast furnace – реактивний літак, blow job – реактивний літак; В’єтнамська війна: chopper гелікоптер, dustoff – медичний гелікоптер, flying cow – великий літак; Холодна війна: atomic cemetory – могільник ядерних відходів, backpack nuke – невеликий ядерний пристрій, brilliant pebbles – бойові супутники; Війна з тероризмом: fast mover – реактивний літак, force package – літак, що несе ракети і бомби, ghost rider – пілот літака Ф-117А).

Нові події та явища, пов’язані зі збройною боротьбою, знаходять мовне відбиття в офіційних та неофіційних назвах війн і військових конфліктів, центром яких є лексема war, яка бере активну участь у словотворчих процесах протягом ХХ – початку ХХІ століття і характеризується активною валентністю.

Наприклад, Друга Світова війна отримала такі назви: The European War; Hitler’s War; The People’s War; The War of the Ages; The War of Democracy; The War of Freedom; The War of Individual Liberty; The War of Liberty; The War of Liberation; The War of the People; The War for Survival, The World War; в тому числі сленгові назви: The Nervy Nutsy War The Teutonic War; The Nutsy War; The Teutonic Plague War; The Tyrant’s War.

Розвиток і впровадження нових засобів збройної боротьби та методів їх використання сприяють виникненню лексичних та фразеологічних одиниць у військовій підмові. На лінгвальному рівні еволюція зброї і військової техніки простежується на прикладах лексичних, семантичних і фразеологічних інновацій, що утворюються з метою відображення у мові нових технократичних реалій. Військові терміни передають нові поняття. Військові субстандартні лексичні одиниці створюють експресивні та більш виразні назви предметів, виконуючи функції вторинної номінації. Покоління війн ХХ – початку ХХІ століття представлені видами озброєнь, що відбивають такі ключові лексеми:

1) удосконалена ствольна артилерія: railway artillery – залізнична артилерійська установка, quick-firing guns – скорострільна зброя,;

2) автоматична зброя, танки, літаки, субмарини, хімічна зброя: aircraft – авіація, chemical weapons – хіміча зброя, sub-machine gun – пістолет-кулимет, tanks – танки, submarines – підводний човен zeppelin – цепелін (вид дирижабля);

3) бактеріологічна зброя, керовані ракети, ядерна зброя: atomic bomb – атомна бомба, bacteriological / biological weapons – бактеріологічна/біологічна зброя, guided missiles – керовані ракети, hydrogen bomb / H-bomb – воднева бомба;

4) зброя і техніка, побудовані на основі інформаційних технологій: computers – компьютери, high-tech weapons – високотехнічна зброя, nanotechnology – нанотехнологія, precision-guided weaponry – зверх точна зброя, smart weapons – високоточна зброя.

До провідних напрямків формування складу сучасної англомовної військової лексики належать зміни, на які впливають нові тенденції розвитку військової стратегії та озброєння, революція у військовій справі, що розпочалася наприкінці ХХ століття, під якою розуміють процеси, що відбуваються у військовій теорії і практиці США, і які супроводжуються не тільки розробкою інноваційних технологій, але й спробою прориву у використанні військової сили в усіх сферах збройної боротьби. Нові лексичні та фразеологічні одиниці виникають у військовій підмові на позначення військової стратегії майбутнього, новітніх видів космічної, авіаційної, ядерної, нетрадиційної зброї і техніки, різновидів війни, таких як війни машин, роботів, інформаційної війни. Центрами, навколо яких утворюються численні елементи словотвірних, фразеологічних і лексико-семантичних парадигм стають слова computer, stealth, unmanned vehicle (UV), laser, space, satellite, missile, global.