Інтегровані, нестандартні уроки

Один з напрямків методичного оновлення уроків – проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об´єднаних навколо однієї теми. Змістовні й цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичну структуру уроку привабливу для учнів новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, а найголовніше – інтеграція змісту і організаційних форм допомагає дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно і водночас різнобічно.

Метою уроків, побудованих на інтегрованому змісті, має бути різнобічне вивчення певного об’єкта, явища, осмислене сприйняття навколишнього середовища, приведення знань у певну систему, збудження уяви та інтересу, розвиток позитивно-емоційного настрою. Інтеграція навчання (з лат. повний, цілісний) може дати ефект,коли сам учитель виявить свій творчий підхід до вивчення кожної теми зокрема, так і всього навчального матеріалу в цілому. Наприклад, блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був досвід В.О.Сухомлинського – “уроки мислення в природі”.

Інтегровані уроки і міжпредметні зв´язки – це різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв´язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення його теми. Це окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття.

Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню. Нестандартний урок ¾ це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру.

До них відносять:

- інтегровані уроки, на яких матеріал кількох тем подають блоками (В. Шаталов);

- міжпредметні уроки, які ставлять за мету “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів;

- театралізовані уроки, які проводять у межах чинних програм і відведеного навчальним планом часу. Вони збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів;

- сугестопедичні уроки, що не набули поширення, оскільки механізми дії підсвідомого поки що технологічно не розроблені щодо педагогіки і окремих методик;

- уроки з різновіковим складом учнів, які передбачають подачу блоками матеріалу одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від типових. Серед них — уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-КВК, уроки-змагання, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, урок-вистава, урок-подоріж, урок-громадський огляд знань, урок-науково-пізнавальна експедиція, урок-консультація, урок-свято, урок-концерт, урок-конкурс, урок-диспут, урок-вікторина, урок-бесіда (судження), уроки творчості, уроки-казки, уроки-ранки, урок-аукціон знань, уроки-екскурсії та ін., для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення міжпредметних зв’язків, усунення перевантаженості учнів. Така нестандартна форма проведення викликає інтерес у дітей, сприяє розвитку активності, самостійності, ініціативи. Найчастіше нестандартні уроки проводяться для узагальнення знань, вироблення умінь, і навичок.

Пошук співробітництва, співдружності, пройнятий гуманістичними взаємовідносинами — основа побудови нестандартного уроку. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх в систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.