Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 1. Горшенин Г. Основы теории криминалистического прогнозирования

1. Горшенин Г. Основы теории криминалистического прогнозирования. М., 1993.

2. Дубровин С.В. Методологические основы криминалистической диагностики: моногр. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2002. – 72 с.

3. Дубровин С.В. Методологические основы криминалистической диагностики: Моногр. - М., 2002.

4. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений: науч.-практ.пособие. – М.: Издат.группа НОРМА - ИНФРА-М, 1998. – 284 с.

5. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. М., 1998.

6. Криміналістика: [підручник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. – Х.: ХНУВС, 2011. – 666 с.

7. Шепітько В.Ю. Криміналістика: [енцикл. словник (укр.-рос. і рос.-укр.):1500 термінів / акад. правових наук України; за ред. В.Я.Тація]. – Х.: Право, 2001. – 560 с.

8. Шепітько В.Ю. Криміналістика: словник термінів. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 264 с.

Матеріальне забезпечення: експертні висновки з ХНІДСЕ та НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (15 шт. на групу).

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності студентів, оголошенні теми, мети та навчальних питань заняття.

На початку заняття проводиться контрольне опитування за наведеними вище питаннями.

Вихідним положенням для заняття по даній темі є положення про розслідування злочину як процесу пізнання події минулого, що протікає у формі доказування. Особливість пізнання злочину як події минулого обумовлює використання таких методів як діагностика та ідентифікація (ототожнювання).

Діагностика (розпізнавання) має на увазі вивчення матеріальної обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину, встановлення їхнього виду і механізму утворення, визначення виду (типу) слідоутворуючого об'єкта. На прикладі різноманітних слідів усвідомлюється сутність діагностичних досліджень. Як правило, вказані дослідження передують ідентифікаційним.

У подальшому необхідно розкрити поняття прогнозування, його місце і значення у розслідуванні злочину

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи

Тема № 4: Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів (криміналістична реєстрація)

Практичне заняття: Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів (криміналістична реєстрація)

Навчальна мета заняття:

Під час самостійної підготовки, студенти повинні отримати знання про поняття, науково-правові засади та завдання кримінальної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності. Об’єкти, форми і способи формування криміналістичних обліків.

Система, принципи організації та підрозділи правоохоронних органів, що здійснюють криміналістичні обліки. Поділ обліків в залежності від ступеня централізації: місцевий, регіональний, державний і міждержавний. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем, здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами МВС України та Департаментом інформаційних технологій. Способи реалізації даних обліків у розкритті злочинів, розшуку осіб та предметів. Документи для поставлення об’єкта на облік і перевірки його за обліком.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання:

1. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: його поняття, зміст,

система та місце в криміналістиці.

2. Інформаційні системи – джерела криміналістично значущої інформації.

3. Криміналістичні обліки – джерела криміналістично значущої інформації, їх значення та місце в розслідуванні злочинів.

4. Сучасні інформаційні системи МВС України та міжнародні криміналістичні обліки.

5. Використання даних інформаційних систем у діяльності з розслідування злочинів.