Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 1. Аверьянова Т. В. Криминалистика : [учебник для вузов] /Т

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика: [учебник для вузов] /Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2006. – 992 с.Баев О.Я. Основы криминалистики: Курс лекций. - М., 2003.

2. Андреев И. С. Криминалистика: [учебное пособие] / И. С. Андреев, Г. И. Грамович, Н. И. Порубов. – Мн.: Выш. школа, 1997. – 344 с.

3. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Белкин Р. С. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 240 с.

4. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Белкин Р. С. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.

5. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Белкин Р. С. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.

6. Белкин Р. С. Криминалистика. Краткая энциклопедия / Белкин Р. С. – М.: Изд-во Большая Рос. Энцикл., 1993. – 111 с.

7. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Белкин Р. С. – М.: БЕК, 1997. – 342 с.

8. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т. / Р. С. Белкин. – М.: Юристъ, 1997 –.– Т.1: Общая теория криминалистики. – 1997. – 408 с.

9. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики: в 3т. / Р. С. Белкин. – М.: Акад. МВД СССР, 1978 –.– Т.2: Частные криминалистические теории. – 1978. – 410 с.

10. Біленчук П.Д. Криміналістика: підручник для вищ. навч. Закладів / П. Д. Біленчук. – К.: Право. – 255 с.

11. Волынский В.А. Криминалистическая техника: наука - техника - общество – человек /В. А. Волынский. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 312 с.

12. Криминалистика: учебник для вузов / отв. ред. проф. Н. П. Яблоков. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 708 с.

13. Криміналістика: [підручник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. – Х.: ХНУВС, 2011. – 666 с.

14. Шеремет А. П. Криміналістика: навчальний посібник / А. П. Шеремет. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.

Матеріальне забезпечення: слідчі валізи, лупи, мікроскопи, освітлювальні прибори та інша криміналістична техніка, відеофільм про Криміналістичний центр МВС України, науково-технічні засоби криміналістики.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності студентів, оголошенні теми, мети та навчальних питань заняття.

На початку заняття проводиться контрольне опитування за наведеними вище питаннями.

Термін «криміналістична техніка» вживається у двох значеннях:

● як розділ криміналістики;

● як сукупність приладів, апаратів, інструментів, матеріалів, що застосовуються з метою вирішення криміналістичних завдань.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики — це сукупність науково-теоретичних положень, на яких базується система технічних засобів та прийомів, що використовуються для виявлення, збирання, дослідження доказової інформації, що сприятиме ефективності розкриття та розслідування злочинів.

Основні галузі криміналістичної техніки: — загальні положення криміналістичної техніки; — криміналістичне слідознавство; — криміналістична фотографія та відеозапис; — криміналістичне зброєзнавство; — криміналістичне вибухознавство; — криміналістичне документознавство; — криміналістичне дослідження людини за зовнішніми ознаками (габітологія); — криміналістична фоноскопія; — криміналістична одорологія; — криміналістична реєстрація

Техніко-криміналістичні засоби за галуззю наукового знання: — загальні (запозичені з різних галузей науки і техніки та використовуються для вирішення криміналістичних задач); — спеціальні (використовуються тільки криміналістикою — йодні трубки, магнітні пензлі та ін). Техніко-криміналістичні засоби за цільовим призначенням: — засоби для виявлення, фіксації та вилучення доказів (використовуються у ході проведення слідчих дій); — засоби дослідження речових доказів (застосовуються при проведенні експертних досліджень).

Суб'єктами використання криміналістичної техніки є слідчі, спеціалісти, які залучаються для проведення слідчих дій, судові експерти при провадженні експертиз за постановою слідчого (судді).

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи.