Способи вирощування кролів на м'ясо

Створення кролеферм,. що функціонують на промисловій основі і їх обслуговування вимагає значних матеріальних затрат. Забезпечити їх окупність і одержання планових дивідендів можливо лише за умови, що кролятина вироблятиметься цілорічно рівномірно з максимальним використанням скоростиглості й плодючості кролів. Прогресивна технологія виробництва м'яса кролів базується на реалізації потенційної енергії росту кроленят у перші 2-3 місяці життя. Реалізують молодняк на м'ясо живою масою 1,8-2,2 або 2,7-3,0 кг. Шкурки при цьому є другорядною продукцією і можуть використовуватись для виготовлення фетру або клею.

У м'ясному кролівництві застосовуються два способи вирощування кролів - інтенсивний і бройлерний.

Інтенсивний спосіб передбачає розділення всього періоду вирощування кроленят на два періоди: підсисний і дорощування. Тому його ще називають роздільним.

Кроленят відсаджують від самок у 30-45-денному віці і дорощують до 90-100 днів. Реалізують його живою масою 2,7-3,0 кг. Застосування цієї технології дає можливість інтенсивно використовувати основних самок. Завдяки їх здатності поєднувати лактацію із сукрільністю, одержують 5-6 напівущільнених з інтервалом 60-73 дні або 7-8 ущільнених (інтервал 31-43 дні) окролів за рік.

За напівущільнених окролів самок спаровують на 30-й день після окролу і кроленят відсаджують у 45-денному віці, а за ущільнених, відповідно, - спаровують на 5 день і відсаджують у 30-денному віці. Таке використання самок дає можливість одержати за рік 30-40 кроленят або 80-120 кг м'яса (у живій масі) від кожної самки.

Ще однією перевагою цього способу вирощування кролів є можливість використовувати до 40 % шкурок в якості хутрової сировини.

До недоліків інтенсивного способу відносять досить високі затрати кормів (4-4,5 корм, одиниці на 1 кг приросту живої маси, а з часткою самки і самця -5-6 корм. од.). Крім того збільшується кількість кліток для утримання молодняку (орієнтовне співвідношення кліток для основного стада і молодняку 1: 2), що потребує у 2,5 рази більше приміщень. Одночасно зростає потреба у ремонтному молодняку (на заміну 1 основної самки вирощують 3-4 ремонтних).

Необхідною умовою інтенсивного вирощування кролів на м'ясо є циклічне відтворення стада. Цей метод базується на таких організаційних принципах: формування однорідних груп самок з урахуванням морфо-фізіологічних, продуктивних і племінних властивостей; одержання потрібної кількості кроленят через рівні проміжки часу; роздільне утримання основного стада і молодняку на дорощуванні.

За циклічного відтворення кожну групу кролиць спаровують упродовж встановленого такту. Прохолостівших самок переводять до наступної групи, яка йде у парування. Ця операція забезпечує інтенсивніше використання кролематок.

Кролематок, що двічі не запліднились, вибраковують, а на їх місце вводять ремонтних. Якщо самка народила 5 і менше кроленят, то її на 5-й день спаровують, а приплід підсаджують іншим. Кожна самка має годувати не менше 6 кроленят.

Оптимальну чисельність кролиць у групі визначають на основі їх мінімальної кількості, яка становить частку від ділення поголів'я основних самок на необхідну для забезпечення виробничої програми ферми кількість груп. Мінімальні кількість самок збільшують у 1,8 раза, враховуючи планове прохолостіння (30%); відхід кроленят у перші 5 днів (20 %), до відлучення (20 %) і після відлучення (10 %).

Циклічність відтворення залежить від чіткого виконання розробленого плану парування й окролів (виробничого календаря).

На основі циклічної системи відтворення кролів базується потокова технологія виробництва м'яса кролів. Вперше цю технологію розведення кролів запропонував наприкінці 60-років XX століття угорський вчений Холдаш. Його ідею розвинули і вдосконалили співробітники Харківського зооветеринарного Інституту П.М. Бакшеєв, Є.П. Наймитенко (1980).

Заснована потокова технологія на ротації тварин у спеціалізованих приміщеннях. Суть її полягає в тому, що процес інтенсивного виробництва кролятини поділяється на фази, які змінюють одна одну у певній послідовності, та цикли, що повторюються через точно визначені і однакові проміжки часу, які становлять ритм відтворення. Він визначається діленням кількості днів року на середньорічну кількість окролів однієї самки (наприклад: 365 днів: 5 окролів = 73 дні має тривати кожна фаза).

При вирощуванні кролів на м'ясо і ремонтного молодняку для власного стада процес виробництва складається з трьох фаз: відтворення, дорощування і відгодівля молодняку, вирощування ремонтного молодняку (табл. 31).

Практично всі роботи виконують за такою схемою: у першому приміщенні утримують самок, тут їх парують, одержують і вирощують під ними кроленят до відсадження. При відсадженні самок забирають від кроленят і переміщують у інше (очищене, продезінфіковане) приміщення, де повторюється фаза відтворення.

У першому ж приміщенні кроленят дорощують до 90-105-денного віку і відгодівельний молодняк реалізують на м'ясо, а ремонтний переводять у кролятник-ремонтник. У звільненому приміщенні ретельно проводять механічне очищення і санітарно-профілактичну обробку. Відсутність тварин у приміщенні дозволяє застосовувати більш ефективні сильнодіючі ветпрепарати. Таким чином, кожне приміщення щороку два рази проходить глибоку санітарну обробку, що має велике значення у профілактиці захворювань кролів.

Таблиця 31

Структура технологічного процесу потокового виробництва кролятини

Фаза і її тривалість	Технологічний період	Циклічні операції
1. Відтворення: 73 дні	1. Парування (10 днів) 2. Сукрільність (30 днів) 3. Лактація (33 дні)	1. Формування груп холостих кролиць і їх парування. 2. Діагностика сукрільності, відбір прохолостівших самок і доукомплектування резервними сукрільними, спарованими у ті ж строки. 3. Утримання сукрільних самок. 4. Підготовка кролиць до окролу і його проведення. 5. Формування груп лактуючих самок і вирощування підсисних кроленят. 6. Відсадження кроленят і переведення кролиць в інше приміщення. 7. Формування технологічних груп відгодівельного, і ремонтного молодняку.
2. Дорощування і відгодівля молодняку: 73 дні	1. Вирощування молодняку (67 днів) 2. Санітарний розрив (5 днів)	1. Дорощування і відгодівля молодняку на м'ясо. 2. Дорощування ремонтного молодняку. 3. Реалізація відгодованого молодняку на м'ясо. 4. Переведення ремонтного молодняку у кролятник-ремонтник. 5. Очищення, ремонт, миття і дезінфекція приміщення і обладнання.
3. Вирощування ремонтного молодняку: 73 дні	1. Підготовка до парування. 2. Парування 3. Сукрільність (Разом 67 днів) 4. Санітарний розрив (5 днів)	1. Формування груп ремонтних самок та їх комплектування самцями. 2. Парування ремонтних самок. 3. Діагностика сукрільності, відбір і реалізація надлишку самок. 4. Переведення сукрільних самок і ремонтних самців у основне стадо для доукомплектування. 5. Очищення, ремонт, миття і дезінфекція приміщення і обладнання.

Після очищення першого приміщення у нього переводять самок з другого приміщення, бо на цей час у них закінчилась друга фаза відтворення, а молодняк залишається там на подальше вирощування. Кількість фаз вирощування ремонтного молодняку в кролятнику-ремонтнику за рік відповідає кількості окролів. Це дає можливість після кожного окролу вибраковувати основних кролиць і самців та поновлювати стадо ремонтним молодняком.

Для запровадження потокової технології виробництва кролятини на фермі необхідно мати 2 або 4 однакових приміщення для перших двох фаз (відтворення та дорощування і відгодівлі молодняку) і кролятник-ремонтник. Проте, приклад кролеферми ТОВ "Анмакс" свідчить, що за достатніших розмірів приміщень можна організовувати дві виробничі фази у окремих залах кролятника.

Обов'язковими складовими потокової технології є утримання тварин у закритих кролятниках з регульованим мікрокліматом, повна механізація основних виробничих процесів, повноцінна годівля гранульованими комбікормами, інтенсивні відтворення та вирощування кролів.

Бройлерне кролівництво - наймолодша галузь м'ясного тваринництва, яка за темпами розвитку не відстає від бройлерного птахівництва.

Розроблено і вперше застосовано цей спосіб у США на початку 30-х років XX століття. І сьогодні, у цій країні понад 85 % м'яса кролів поставляється на ринок у вигляді бройлерних кроленят (жива маса 1,6-2,2 кг у віці 55-65 днів). Підвищений попит на таку кролятину зумовлюється високим вмістом білка (близько 22,5 %), низькою калорійністю (до 160 ккал у 100 г), придатністю до швидкого приготування без попередніх обробок (вимочування, обсмаження, тушкування).

Зоотехнічна суть бройлерного кролівництва полягає в тому, що за достатньої повноцінної годівлі лактуючих самок з приплодом кроленята скороспілих порід здатні до 60-70-дснного віку досягати живої маси 1,8-2,0 кг.

Технологія вирощування кроленят-бройлерів проста і базується на тому, що увесь період вирощування вони перебувають з матерями. Після відлучення молодняк зразу ж реалізують на м'ясо. Тому основним елементом даної технології є інтенсивне вирощування кроленят у перші 60-70 днів життя. Високі середньодобові прирости - не менше 30 г - досягаються за рахунок достатньої збалансованої годівлі, особливо протеїнової частини раціону. В кормовій одиниці повинно бути 150-160 г перетравного протеїну. Затрати корму на 1 кг приросту складають 2,8-3,0 корм, одиниці (без врахування частки корму на батьків).

Велике значення має якість самок. Вони повинні бути високомолочні (не менше 4 кг молока за лактацію), з добрим материнським інстинктом, здатні до цілорічного відтворення у закритих приміщеннях з регульованим мікрокліматом.

За звичайних окролів на бройлерних кролефермах за рік одержують по 3 окроли від кожної самки. Якщо парувати самок за 5-7 днів до відлучення кроленят можна мати 4 окроли. Поєднання сукрільності з лактацією упродовж 20-25 днів дозволяє отримати 5 окролів, але за такої інтенсивності використання самок значно зростає рівень їх вибракування. У кожному окролі кролиця має вирощувати не менше 6-7 кроленят, що забезпечує виробництво від 35-45 кг (при трьох) до 55-60 кг (при п'яти окролах) м'яса в живій масі за рік.

Особливістю вирощування кроленят-бройлерів є відсутність періоду дорощування й відгодівлі. Потреба в клітках на таких фермах у 2 рази нижча, але клітки повинні бути значно більші від стандартних (площа не менше 0,8 м²). Також потрібно у 1,5 рази менше приміщень і нижчі капіталовкладення на їх будівництво.

Чисельність обслуговуючого персоналу зменшується, що зумовлює утричі нижчі затрати праці на одиницю приросту. Продуктивність праці кролівників підвищується і за рахунок максимальної механізації виробничих процесів з обслуговування кролів. Один працівник може обслуговувати 300 і більше самок з приплодом до його реалізації.

Тривале перебування кроленят з матерями на підсисі сприятливо впливає на їх ріст і розвиток, стан здоров'я і збереженість. Особливо зменшується відхід кроленят через шлунково-кишкові захворювання.

Недоліком цього способу вирощування кроленят є те, що їх реалізують на м'ясо на початку періоду найінтенсивнішого росту, тобто не використовується резерв одержання додаткового дешевого приросту живої маси третього місяця життя молодняку. Шкурки ж бройлерів малоцінні й придатні лише для виробництва фетру або клею.