Ознайомлення з навколишнім світом

Діти з глибокими порушенням зору, мають недостатні уявлення про предмети і явища навколишньої дійсності. Внаслідок порушення зорового сприймання ускладнюється можливість дистантного виділення конкретних ознак і властивостей предметів та об’єктів. У зв’язку з цим важливо в дошкільному віці навчити їх, використовуючи збережені органи відчуттів, правильно виділяти істотні ознаки і властивості, познайомити з недоступними сприйманню об’єктами, з метою формування їх образів та уявлень про них.

Розділ програми “Ознайомлення з навколишнім світом” сприяє формуванню у дітей реальних уявлень про навколишній світ і життя людини. Під час його розробки було враховано відповідні програми Б.К. Тупоногова Т. П. Свиридюк (К.,1996 р.), а також аналіз сучасних наукових досліджень формування уявлень про навколишній світ у дітей з глибокими порушеннями зору.

Діти повинні уявляти і конкретно діяти з різними предметами, знати призначення, способи дій з ними та їх застосування, розуміти умови життя, діяльності людини, її зв’язку з навколишнім світом.

Тематикою ознайомлення, в першу чергу, стає близьке оточення дитини в дитячому садку і вдома. Процес ознайомлення будується за принципом детального вивчення предметів з їх властивостями і взаємозв’язками. В ході вивчення діти повинні навчитися послідовному дотиковому обстеженню, аналізу основних розпізнавальних ознак. Додаткова інформація про предмет, отримана через актуалізацію полісенсорних взаємозв’язків (слухово-рухових, тактильно-рухових, дотикових та ін.) і забезпечує незрячим малюкам більш повну і точну інформацію про навколишній світ.

На 1-му і 2-му роках навчання заняття з ознайомлення з навколишнім світом тісно пов’язані з розвитком мовлення, оскільки формуванням чуттєвого досвіду дітей активно супроводжується вербалізацією, що й забезпечує формування умінь співвідносити конкретну ознаку з її словесним позначенням і створення адекватних образів предметів оточуючого світу.

На 3-му і 4-му роках навчання разом з попереднім завданням здійснюється робота з розширення і систематизації уявлень в певних зв’язках суспільствознавчих, природознавчих, математичних та естетичних знань. Основними методами і засобами є спостереження, обстеження, екскурсії, дидактичні ігри, вправи з натуральними об’єктами або їх рельєфними зображеннями, перегляд діафільмів, розгляд різних видів наочності (картинки, іграшки, муляжі, опудала тварин та ін.), слухання грамзаписів, застосування магнітофонних записів тощо.

В більш пізніх періодах навчання починають застосовуватися бесіди про предмети і об’єкти навколишнього світу, але провідним залишається використання практичного наочного матеріалу, що може активно сприйматися дітьми.

Характер роботи тифлопедагога за програмою з ознайомлення з навколишнім має випереджаючий характер. Тифлопедагог напередодні заняття вихователя організовує підгрупові ознайомлюючі заняття на яких проводить детальне обстеження матеріалу, що вивчається формуються способи чуттєвого пізнання, а після – підгрупові та індивідуальні корекційні заняття, на яких сформовані уявлення за потребою коригуються та закріплюються.

Важливе місце в програмі відводиться розвитку просторовій адаптації дітей з вадами зору в навколишньому оточенні. Незрячі дошкільники зазнають значних труднощів під час орієнтуванні в просторі, тому вони потребують спеціального формування просторових уявлень, умінь і навичок, за допомогою яких вони зможуть орієнтуватися в просторі і взаємодіяти з оточуючим світом.

У програмі враховані міжпредметні зв’язки занять з ознайомлення з навколишнім світом з трудовим, фізичним виховання, соціально-побутовим та просторовим орієнтування. Реалізація між предметних взаємозв’язків допоможе педагогу домогтися більш усвідомленого і міцного засвоєння матеріалу, що вивчається.

У програмі визначені мінімальні вимоги до знань і умінь незрячих дітей, необхідні для подальшого вивченням в початковій школі природничих дисциплін.