Перший рік навчання

Молодша група (4-й рік життя)

Освітні завдання:

навчальні: вчити розрізняти слова за звуковим складом, виділяти перший звук у слові; вчити вживати у мовленні різні частини мови (іменники, дієслова, прикметники, займенники), узагальнюючі поняття; вчити будувати самостійні зв'язні висловлювання з трьох-чотирьох речень; вчити формам звертання та формам ввічливості; вчити складати короткі оповідання та казки з допомогою вихователя;

виховні: виховувати позитивне ставлення до дітей в групі, до садка;

корекційно-розвивальні: формувати вміння вступати у невимушену розмову з дорослими; формувати вміння адекватно використовувати в процесі взаємодії з дорослими і однолітками засвоєні засоби невербального спілкування; формувати уявлення про основні емоційні стани людини, розрізняти емоційні стани за їх мімічними проявами; формувати вміння імітувати голоси тварин, казкових персонажів; формувати навички дотиково сприймати мімічні рухи на обличчі педагога, інших дітей, власному обличчі, на рельєфному зображенні (піктограмі).

1. У світі слів.

Збагачувати словник дітей відповідно до тем: «Дитячий садок»; «Сім'я»; «Ігри та іграшки»; «Побутові предмети»; «Меблі»; «Одяг та взуття»; «Тварини»; «Пори року»; «Свята»; «Транспорт».

Вводити в словник незрячих дітей слова, що означають назви предметів, речей, явищ, дій, якостей, ознак, властивостей предметів.

Вчити вживати та розуміти узагальнюючі поняття (іграшки, меблі, одяг, взуття, квіти).

Уточнювати та активізувати словник дітей, використовуючи фольклорні та дитячі художні твори.

Привертати увагу дітей до сполучуваності слів у фразі.

2. У світі звуків. Вчити правильно вимовляти всі звуки рідної мови (голосні й приголосні).

Знайомити з мовленнєвим апаратом: губи, зуби, язик, піднебіння.

Розвивати артикуляційний апарат, фонематичний слух.

Вчити слухати і чути окремі найчастіше повторювані звуки, слова, відчувати інтонацію, настрій, наголос.

Вчити розрізняти прості за звуковим складом слова, знаходити знайомий звук у слові, інтонаційно його виділяти.

Практично (під час спілкування, бесід, в ігрових вправах) ознайомити дітей з термінами «слово», «звук».

Розвивати інтонаційну виразність мовлення.

3. Дитяча граматика.

Вправляти дітей у вживанні слів, в яких змінюються голосні і приголосні звуки (стіл – на столі, рука – в руці).

Вчити узгоджувати слова в роді, числі та відмінку, додержуючись правильного вживання закінчень.

Стимулювати дітей до самокорекції та виправленню помилок у мовленні однолітків.

Вправляти у правильному вживанні граматичних форм (іменників в родовому відмінку множини, назв малят тварин в однині та множині, дієслівних форм), у вживанні назв предметів з прийменниками (на столі, за спиною, біля шафи), стимулювати дитяче словотворення.

Вчити вживати кличний відмінок іменника (мамо, Тарасе, дідусю), практично вживати їх у сполученні з ввічливими словами.

Спонукати дітей вживати речення різного типу, дотримуючись правильного порядку слів у реченні.

4. Сходинки спілкування.

Спілкування з дорослими. Навчати дітей вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновану тему («Знайомство»; «Сім'я»; «Ігри та іграшки»; «Твої друзі»; «Дитячий садок»), відповідати на звернення та запитання дорослого.

Запитувати та звертатись до дорослих. Засвоїти форми звертань до дорослого: називати на ім'я та по батькові, вітатись та прощатися з вихователем, співробітниками дитячого садка та іншими дорослими, дякувати за допомогу, виявлену увагу.

Спілкування з однолітками. Навчати дітей спілкуватись одне з одним, звертатися до партнера, вислуховувати співрозмовника, відповідати на запитання інших дітей; намагатися вести невимушену розмову в колі двох-трьох дітей, звертатися до однолітків: називати дитину на ім'я (Марійко, Іванку, Катрусю), розмовляти спокійно, лагідним і привітним тоном; не втручатись у розмову інших.

Невербальні засоби спілкування. Навчати дитину: показувати й називати основні частини тіла та обличчя на собі, на іншій людині, на ляльці (руки, ноги, голова, тулуб; очі, ніс, рот). Роз’яснити функціональне призначення основних частин обличчя (очі – бачать, ніс - дихає, вуха – чують, рот – говорить, язик – відчуває смак). Виконувати разом з педагогом прості фізичні вправи для розвитку та укріплення м’язового апарату тіла та обличчя. Мімічна гімнастика – вправи для губ, щік, язика, брів. Пальчикові ігри. Масаж та самомасаж обличчя.

Ознайомити з основними емоційними станами людини (спокій, радість, сум), їх мімічними проявами, поняттям “настрій”. Навчити дитину сприймати, розрізняти та називати мімічні рухи на рельєфному зображенні (піктограма), обличчі іншої людини та на власному обличчі (посмішка, плач, спокійний стан); визначати емоційний стан за мімікою; правильно відтворювати мімічні рухи (посмішка, сум, спокій); сприймати (на рельєфних зображеннях) та відтворювати елементарні жестові рухи та розуміти їх значення (так, ні, привіт, до побачення, тихо, не знаю); керувати власним голосом: говорити голосно, тихо, спокійно.

Культура спілкування. Навчати дітей культури спілкування: під час розмови, спілкування дивитись в очі, стояти (чи сидіти) спокійно, слухати не перебиваючи, розмовляти з усмішкою на обличчі, не відволікатись, уникати сторонніх жестів (руками, ногами, головою), дотримуватись відповідного тону, інтонації розмови.

Практично засвоїти форми вітання та прощання (добрий ранок чи добрий день, доброго здоров'я, до побачення), форму ввічливого прохання (будь ласка), подяки (дякую, спасибі), вибачення (пробачте, вибачте, пробач, вибач), форму ввічливого звертання „Ви” до дорослих (здрастуйте, пробачте, вам, до вас та ін.).

5. Зв'язне мовлення.

Викликати в дітей інтерес до різних типів монологічних висловлювань: розповіді, опису, міркування. Готувати їх до самостійної розповіді.

Вчити давати на запитання вихователя зв'язну відповідь з двох-трьох речень за змістом прослуханих творів, під час розглядання за допомогою дотику іграшок, реальних об'єктів.

Закріплювати вміння складати спільно з вихователем коротенькі описові та сюжетні розповіді шляхом доповнення, повторення речень.

Викликати в дітей бажання переказувати зміст добре знайомих творів, казок за допомогою навідних запитань, відтворюючи послідовність подій і якнайточніше передаючи мовлення персонажів.

Створювати ситуації, які вимагають від дитини коротенького пояснення (про виконання дії, будову іграшки, власні потреби).

Результати освітньої та корекційно-розвивальної роботи: дитина:

- розрізняє слова за звуковим складом, виділяє перший звук у слові;

- вживає у мовленні різні частини мови (іменники, дієслова, прикметники, займенники), узагальнюючі поняття;

- вступає у невимушену розмову з дорослими та прощається без нагадування вихователя;

- володіє формами звертання на ти (до дітей), Ви (до дорослих);

- вживає форми ввічливості при нагадуванні дорослого («Що потрібно сказати?»);

- адекватно використовує в процесі взаємодії з дорослими і однокласниками засвоєні засоби невербального спілкування;

- будує самостійні зв'язні висловлювання з трьох-чотирьох речень, відображаючи в них суттєвий зміст явища чи об'єкта;

- складає коротенькі оповідання та казки з незначною допомогою вихователя;

- має уявлення про основні емоційні стани людини, розрізняє емоційні стани за їх мімічними проявами;

– сприймає на дотик мімічні рухи на обличчі педагога, інших дітей, власному обличчі, на рельєфному зображенні (піктограмі);

– відтворює елементарні мімічні рухи;

– має уявлення про жести;

– вміє імітувати голоси тварин, казкових персонажів;

– позитивно ставиться до дітей в групі, до перебування в дитячому садку.