Політична система суспільства. Громадянське суспільство

Діяльність соціальних спільнот у сфері політики здійснюється через різноманітні політичні об'єднання і організації, якими є держава та її органи, політичні партії, громадсько-політичні об'єднання тощо. Вони утворюються різними соціальними спільностями для того, щоб полегшити задоволення своїх політичних інтересів, що полягають, насамперед, у здобутті і використанні політичної влади в суспільстві. Ці політичні інститути не можуть бути ізольованими один від одного, адже політична сфера є також сферою зіткнення інтересів різних соціальних спільностей. Тому вони завжди взаємодіють між собою. Така взаємодія охоплює всі політичні об'єднання та організації, включаючи їх в єдину політичну систему.

Політична система - це цілісна, інтегрована сукупність політичних суб'єктів, структур і відносин, що відображає інтереси усіх політичних і соціальних сил суспільства.

Політична система суспільства - це сукупність взаємо­пов'язаних і взаємодіючих між собою державних, партійних і громадських організацій та органів, за допомогою яких відбувається завоювання утримання і функціонування політичної влади в суспільстві відповідно до досягнутого рівня його політичної культури.

Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави.

Основні ознаки політичної системи:

1. Взаємозв'язок групи елементів;

2. Утворення цими елементами певної цілісності;

3. Внутрішня взаємодія всіх елементів;

4. Прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;

5. Здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами. Визначальним елементом політичної системи є держава. Крім неї, у політичну систему суспільства входять політичні партії, профспілки, асоціації, ініціативні групи, групи впливу й тиску, соціально-політичні рухи та інші об'єднання, змістом діяльності яких є політичні процеси.

Структуру політичної системи складають такі основні компоненти:

1. Політичні відносини - взаємини суб'єктів політики з приводу завоювання та здіснення влади (міжкласові, внутрішньокласові, міжнаціональні, міждержавні);

2. Політична організація суспільства - це система інститутів, у межах яких відбувається політичне житія суспільства; вона складається з політичних організацій (держава, політичні партії, політичні рухи), політизованих організацій (народні рухи, профспілки), неполітичних організацій (об 'єднання за інтересами);

3. Засоби масової інформації - розгалужена мережа установ, які займаються збором, обробкою, поширенням інформації, пропагуючи вироблені політичні та правові норми;

4. Політичні принципи та норми, які формують політичну поведінку та свідомість людини відповідно до цілей і завдань політичної системи;

5. Політична свідомість - сукупність політичних ідей, відображених у політичних документах, правових нормах тощо;

6. Політична культура це сукупність уявлень про різні аспекти політичного життя.

Важливим предметом досліджень соціології є аналіз взаємовідносин держави і суспільства. На ґрунті такої взаємодії в сучасній західній соціології сформувалась теорія громадянського суспільства.

Громадянське суспільство-це сукупність усіх громадян, їх вільних об'єднань та асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебувають за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.

Громадянське суспільство відрізняється від суспільства загалом тим, що залучає громадян до колективних дій в суспільній сфері для вираження своїх інтересів, ідей, обміну інформацією, досягнення спільної мети, висування вимог до держави і закликів до відповідальності офіційних осіб. Воно виступає посередником між приватною сферою життя людей та державою і об'єднує величезне розмаїття формальних і неформальних організацій.

Основні риси громадянського суспільства:

1.Наявність демократичної правової держави;

2.Самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян;

3. Різноманітність форм власності (приватної, колективної, кооперативної тощо), ринкова економіка;

4.Плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність;

5.Доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах;

6.Взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;

7. Наявність розвинутої соціальної структури;

8. Розвинута громадянська політична культура і свідомість;

9. Цінування прав громадян вище за державні закони;

10. Багато соціальних ініціатив;

11. Контроль суспільства за діяльністю державних органів. Зміст поняття "громадянське суспільство" включає сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічні, духовно-моральні, релігійні, національні та ін. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадських інтересів, які перебувають поза безпосередньою діяльністю держави.