Предмет соціології праці та управління

Соціологія праці та управління концентрує увагу на знанні можливостей робітника і умов їх реалізації шляхом узгодження особистих інтересів з інтересами суспільства в процесі виробничої діяльності.

Соціологія праці та управління - це галузь економічної соціології, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку як окремих індивідів, так і спільнот у сфері праці (колективи, мікро-групи), а також соціально-трудові відносини, процеси та закономір­ності, які виявляються при цьому, та форми і методи цілеспрямованого впливу на них.

У соціології праці та управління предметом першої є соціально-трудові процеси і відносини, а предметом другої - управління ними.

Об'єктом соціології праці та управління є праця як суспільно значуще явище, як процес реалізації, а водночас і відтворення здібностей, знань та умінь особи, як вид соціальної діяльності.

Основні категорії соціології праці та управління:

Праця - це цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага.

Процес праці - включає в себе: саму працю; предмет праці, тобто те, на що спрямована діяльність; знаряддя виробництва, якими людина впливає на предмет праці.

Організація праці -форми, способи і порядок поєднання живої і предметної праці.

Умови праці -сукупність соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, організаційних та соціально-побутових чинників, які впливають на працездатність і здоров'я працівника. Умови праці можуть бути нормальні і шкідливі.

Зміст праці - узагальнена характеристика процесу праці.

Трудовий колектив - це добровільне соціально-політичне і економічне об'єднання людей для спільних дій, заради досягнення особисто цінних і суспільно корисних цілей, які пов'язані єдністю інтересів, оформленні структурно і мають органи управління, дисципліни.

Трудовий колектив - найважливіша характеристика суспільної праці, його слід розглядати як соціальну організацію і як соціальну спільноту.

Соціологія праці та управління - це галузь соціології, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку, трудовий колектив, його соціальні інститути, а також соціально трудові відносини і процеси, форми і методи впливу на них.

Предмет даної науки поєднує п'ять складових: соціальні верстви, соціальні інститути в сфері праці, соціально-трудові відносини, соціально-трудові процеси, соціальне управління ними.

Суб'єкти праці - це соціальні верстви працівників, які беруть участь у трудовій діяльності (підприємці, менеджери, інженерно-технічні працівники, службовці, робітники тощо) і різняться своїм соціальним станом, положенням у трудових колективах.

Соціально-трудові відносини - це відносини, які складаються на виробництві між представниками різних соціальних спільностей.

Зайнятість - діяльність людини, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом доходу.

Безробіття - соціальне явище, викликане низькими темпами економічного зростання, змінами у структурі економіки (наприклад, падіння традиційних галузей промисловості), а також кількісним зростанням потенційної робочої сили.

Серйозний внесок в розвиток соціології праці і управління зро­били такі вчені: Ф. Тейлор, А. Файоль, Ф. Херцберг, А. Гастєєв, Е. Мейо та ін.