Об'єкт і предмет соціології масових комунікацій

Система масової комунікації є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Масова комунікація виступає специфічним механізмом у суспільному житті. Саме вона значною мірою забезпечує цілісність людської спільноти. її функція - підтримання всезагального і універсального зв'язку між людьми, державами і культурами настільки важлива, що її важко переоцінити. У соціології масова комунікація розглядається як елемент соціального спілкування, соціального обміну або соціальної взаємодії.

Комунікація (зв'язок, повідомлення) - передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв.

Вона може бути вербальною (передача інформації за допомогою усних чи друкованих слів), візуальною (за допомогою образів), орієнтованою на сприйняття за допомогою слуху (музична), невербальною (коли одержувач інформації інтерпретує міміку, жести, символи тощо), комбінованою.

Масова комунікація - систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей.

Засоби або канали масової комунікації - преса, радіо, телебачення, кіно, відеосистеми, супутникові та комп'ютерно - мережеві системи.

Масова інформація - інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію.

Інформація і комунікація є двома рівнями процесу спілкування. Перший - пізнавальний - пов'язаний з поширенням соціально важливих відомостей серед широкої аудиторії. На другому рівні процесу спілкування одержана соціальним суб'єктом інформація поєднується з системою існуючих норм і цінностей, регулює контакти з оточуючим середовищем.

Засоби масової інформації - соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.

Соціологія масових комунікацій - галузь соціології, предметом якої є закономірності масових інформаційних явищ і процесів, діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.

Предмет її досліджень - взаємодія комунікатора, аудиторії та визначення змісту, особливості сприйняття масової інформації, вивчення функціонування окремих засобів масової інформації тощо.

Об'єктом соціології "мас-медіа", є, насамперед, читачі, глядачі, слухачі, з їх інтересами, потребами - аудиторна система, яка має досить плинний характер.

Об'єктом дослідження, як правило, виступає текстова інформація, масив повідомлень, які транслюються пресою, радіо, телебаченням та ін.

Своїм головним завданням соціологія масових комунікацій вважала вивчення особливостей процесу комунікації та чинників, що впливають на його ефективність. Сам процес комунікації вона розглядає за схемою:

Хто - що повідомляє - яким каналом - кому - з яким ефектом? (схема Г. Ласауелла).