Та організаційні форми

Еволюційний підхід до релігії як соціального інституту знайшов втілення у класифікації світових релігій американського вченого Р. Белла. Ця класифікація, охоплюючи всі історичні форми релігії, виділяє п'ять рівнів її розвитку.

Примітивні релігії. До них належать тотемізм, анімізм, табу, землеробський культ, фетишизм та магія.

Архаїчні релігії. Це шаманізм, ранні та пізні національні релігії (релігія Давніх Греції, Риму, Китаю, Індії, конфуціанство).

Історичні релігії. На цьому рівні відбувається ускладнення релігійних форм, домінують християнство, буддизм, іслам.

Ранні сучасні релігії. До них належать конфесіоналізовані (чітко зорієнтовані, віддані певній конфесії) релігії.

Сучасні релігії. Цей рівень представляють модернізовані релігії, неорелігії (сатанізм, неохристіїянські секти - мормони, свідки Єгови; неосхідні культи - рух Харе Крішна, дзен-будизм; науково-релігійні об'єднання - церква сайснрології, вчення Рсріхів).

Основними компонентами релігії як соціального інституту є релігійні групи та організації

Релігійна група - це соціальна спільнота, що утворюється в процесі відправлення релігійних обрядів.

Сукупність таких груп утворює релігійну організацію.

Релігійна організація - це форма соціальної організації, об'єднання послідовників певного віросповідання.

Релігія як соціальний інститут має ряд категорій. Основними є культ, ритуал, молитва, релігійна свідомість, релігійна психологія,

релігійна діяльність та ін.

Культ - це група, згуртована навколо харизматичного керівника.

Ритуал - система символічних актів, зумовлених певними правилами і пов'язаних з конкретним релігійним вченням.

Молитва - акт, в якому здійснюється спілкування людини з сакральним (священним). Вона є найчистішою формою вияву сутності релігії. Поділяється на прохання, сповідь, заступництво, вдячність...

Релігійна свідомість - сукупність вірувань, що встановлюють зв'язок між людською натурою, навколишньою природою і надприродними силами.

Релігійна психологія - своєрідна спрямованість психічних процесів (емоційних, вольових) віруючих людей. їх почуттів, очікувань, надії на надприродні сили - Бога, духів тощо.

Релігійна діяльність - це реальна поведінка віруючих, у якій реалізується релігійна свідомість.

Специфіка функціонування релігії виявляється у релігійних відносинах, що складаються в процесі релігійної діяльності людей відповідно до їх релігійної свідомості.

Питання для самоперевірки

1. Що таке соціальні процеси?

2. Охарактеризуйте види соціальних процесів.

3. Що вивчає етносоціологія?

4. У чому полягає відмінність між термінами "етнос", "народність" та "нація"? Обґрунтуйте свої міркування.

5. Охарактеризуйте національно-етнічні процеси та відносини.

6. У чому полягає відмінність між предметом і об'єктом етносоціології?

7. Що, на вашу думку, є основним у визначенні нації: а) суб'єктивні чинники;

б)об'єктивні чинники;

в)сукупність різноманітних факторів.

8. Що таке релігія?

9. Що є предметом дослідження соціології релігії? У чому виявляється відмінність соціології релігії від решти наук, що вивчають релігію?

Ю.Назвіть основні категорії соціології релігії. Охарактеризуйте їх.