Біологічна роль та функції макрофагів

Розглянувши будову та особливості рецепторного апарату макрофагів можна ширше і зрозуміліше говорити про їх біологічну роль та функції.

Роль мононуклеарних фагоцитів у системі захисту організму людини віддзеркалює широкий спектр реакцій - від реакцій, що характеризуються примітивними системами, до високоспецифічних, генетично зумовлених реакцій, що залучають клітини лімфоїдної системи (Т-, В-лімфоцити, клітини кілінгової системи). Вони є одими з перших факторів захисту, що зустрічаються на шляху чужорідного антигену при його потраплянні в організм людини. Вони накопичуються у вогнищах запалення, де відповідають на запальні та патогенні стимули за допомогою спеціалізованих цитотоксичних і фагоцитарних механізмів. Макрофаги сприяють видаленню пошкоджених клітин і сполучної тканини, забезпечуючи початок репаративних процесів. Диференціюючись у вогнищах запалення макрофаги секретують велику кількість біологічно активних речовин, які впливають на процеси запалення, а також на клітини і компоненти сполучної тканини в мікрооточені. Коли запальний процес стає резистентним або рецидивуючим, макрофаги сприяють міграції у вогнище нейтрофілів, еозинофілів і інших популяцій мононуклеарних фагоцитів.

Взаємодія макрофагів з імуногенними запальними стимулами сприяє формуванню імунної відповіді шляхом презентації імуногена (антигену) Т-лімфоцитам і розвитку клітинної та гуморальної (В-лімфоцитами) імунної відповіді.

Макрофаги володіють рядом спеціальних механізмів розпізнавання, руйнування та елімінації різних антигенних стуктур, які здатні порушувати гомеостаз організму людини. Проти інфекційних агентів фагоцити використовують цитотоксичні механізми. Встановлено, що макрофаги відіграють вирішальну роль в презентації антигену лімфоцитам і запускають аферентну ланку системи імунітету - відповідні форми імунної відповіді.

Багатогранна участь макрофагів в захисті організму і в хронічному запаленні погребує від них значної функціональної активності при взаємодії з іншими типами клітин, компонентами сполучної тканини і антигенуми в позаклітинному середовищі. В зв'язку з цим, макрофаги синтезують і секретують велику кількість біологічно активних речовин. До них відносяться гідролітичні ферменти (лізоцим, лізосомні гідролази, нейтральні протеази, ліпопротеїнова ліпаза), інгібітори протеолітичних ферментів, фактори, що змінюють клітинну проліферацію (колонійстимулюючий фактор, фактор дозрівання тимусу, ангіогенний фактор, стимулятор проліферації фібробластів, інтерлейкін1, фактор-антагоніст глюкокортикостероїдів, фібронектин, еритропоетин); фактори, що порушують життєздатність мікроорганізмів та еукаріотичних клітин (перекис водню, гідроксильні радикали, інтерферон, фактор некрозу пухлин, білок, що зв'язує вітамін В12, лістеріцидний фактор) та фактори, що відносяться до гуморальних медіаторів запалення (всі компоненти системи комплементу, що активуються як класичним, так і альтернативним шляхом, прокоагулянтні фактори і згортаючий фактор).

Виділення медіаторів макрофагами проходить не одночасно. Вони секретуються за виконанням тих функцій, які необхідні макрофагам на певній стадії запального процесу. Продукти секреції мають важливе значення для полегшення елімінації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів та інших антигенних структур запалення, а також для посилення процесів репарації, відновлення пошкоджень.