Стратегія технічного обслуговування за станом з конт-ролем параметрів

У загальній сукупності стратегія технічного обслуговування і ремонту за станом з контролем параметрів відноситься до числа найбільш ефективних, а в ряді випадків – єдино можливих для застосування. Метою стратегії є підвищення ефективності використання агрегатів і зниження експлуатаційних витрат шляхом призначення профілактичних робіт з ТОіР. Постійний контроль технічного стану агрегатів із застосуванням прогнозування сприяє підвищенню безвідмовності всієї системи.

Дана стратегія передбачає після відпрацьовування гарантійного ресурсу проведення постійного чи періодичного контролю з виміром параметрів, що визначають технічний стан тих чи інших агрегатів.

Вимір функціональних і діагностичних параметрів агрегатів проводиться з визначеною періодичністю під час випробування ГТУ чи зі зняттям агрегатів із ГТУ з використанням засобів контролю і з реєстрацією параметрів у спеціальні журнали, а також на стрічки самописців.

Параметри, що заміряються, повинні задовольняти наступним вимогам:

– характеризувати технічний стан агрегату;

– мати достатню широта широту поля вимірювання;

– забезпечувати відповідність кожному значенню структурного параметра тільки одне значення вихідного параметра;

– доступність і зручність вимірювання.

Основою цієї стратегії є діагностика як засіб одержання необхідної достовірної інформації про технічний стан агрегатів.

При цьому під діагностикою технічного стану розуміється сукупність операцій контролю агрегату з метою визначення його технічного стану і застосування рішення про допуск до подальшої експлуатації.

Режим діагностики являє собою таку сукупність, при якій визначається склад контрольованих параметрів, періодичність перевірок і допусків на параметри. Він передбачає встановлення кількісних зв’язків між значеннями допусків на контрольовані параметри агрегату і періодичністю виконання контролю його технічного стану.

Оперативний контроль технічного стану повиннен забезпечувати:

а) сигналізацію про наявність відмови прои непрацездатному станустані;

б) короткострокове прогнозування працездатності на заданий інтервал часу;

в) пошук з’ємного функціонального елемента, що підлягає заміні;

г) оцінку технічного стану виробів виробу вдля інтересах збору інформації про його замінузаміни.

Ступінь застосування технічного діагностування визначає глибину і якість визначення технічного стану виробів. Традиційний і найбільш розповсюджений підхід до визначення технічного стану полягає в тому, що вибирається деяка сукупність параметрів, проводяться виміри, результати яких порівнюються з заданими границями області працездатності. Якщо ж усі параметри виробу відповідають заданій області, то такий виріб вважається працездатним, якщо ця умова не виконується, то виріб визнається непрацездатним.

Для об’єктів, які обслуговуються за станом з контролем параметрів повинні виконуватися вимоги:

– наявність ефективних засобів діагностування;

– достатній рівень контролепридатності та експлуатаційної технологічності;

– експлуатація до передвідмовного стану;

– скорочення працезатрат на ТО;

– високий рівень значущості контрольованих параметрів.

Характерною рисою розглянутої стратегії ТОіР є відсутність міжремонтних ресурсів виробів. Рішення про продовження експлуатації до наступної перевірки, чи про необхідність заміни (регулювання) виробу приймається за результатами постійного чи періодичного контролю параметрів.

Економічний ефект від упровадження методів ТОіР агрегатів за технічним станом досягається за рахунок зменшення витрат на капітальний ремонт у результаті збільшення їхнього наробітку до ремонту, зменшення витрат у зв’язку зі скороченням обмінного фонду агрегатів, поліпшення використання агрегатів у результаті простоїв на ТОіР.

У вирішенні задач розробки і впровадження прогресивних стратегій ТОіР виробів особлива роль належить експериментальним дослідженням і експлуатаційній перевірці.