Стратегія технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності

Для більшості агрегатів газотурбінних установок застосування даної стратегії обслуговування не викликає особливих технічних ускладнень. Сутність даної стратегії полягає в зборі, обробці й аналізі даних про надійність і ефективність експлуатації сукупності однотипних агрегатів і створенню на цій основі рішень з необхідних періодичності й обсягу робіт для всієї сукупності агрегатів, чи для визначеної їхньої групи.

При одержанні статистичної інформації про надійність усієї сукупності агрегатів, останні експлуатуються до відмовлення, тобто без обмеження міжремонтного ресурсу. При цьому фактичний рівень надійності, наприклад, параметр потоку відмов не повинен перевищувати рівня встановленого допуску. У випадку перевищення цього рівня до виявлення причин погіршення надійності їм тимчасово встановлюється міжремонтний ресурс.

Якщо ж причини не зв’язані з надійністю агрегату (наприклад, змінилися умови експлуатації), вони усуваються, а обмеження на ресурс знімаються.

Якщо ж причиною є досягнення фактичного ресурсу найбільш слабкої ланки агрегатаагрегату, то обмеження на ресурс діє до проведення відповідних конструктивних доробок і їхньої перевірки в умовах експлуатації.

Впровадження технічного обслуговування виробів за станом з контролем рівня надійності передбачає рішення ряду організаційних і технічних задач, у тому числі: організацію оперативного збору й обробки інформації про надійність, що дозволяє визначити фактичні рівні надійності виробів; розробку методу встановлення нормативних значень рівнів надійності для кожного типу виробів; оперативне порівняння фактичного рівня надійності з нормативним і виконання аналізу можливих наслідків: створення комісії для прийняття рішень про можливість продовження експлуатації виробів до відмовлення і розробки заходів щодо підтримки рівня їхньої надійності. Такими заходами можуть бути: призначення додаткових робіт з ТОіР; зміна періодичності контролю надійності; зміна умов чи режимів експлуатації; виконання конструкторських доробок; перехід на стратегію ТОіР по наробітку.

Стратегію технічного обслуговування за станом з контролем рівня надійності доцільно застосовувати для виробів функціональних систем ГТУ, зокрема, масляної і паливної, окремих агрегатів ГТУ.

Контроль рівня надійності сукупності однотипних виробів здійснюється статистичними методами. Для обробки вихідної інформації використовуються відомі методи математичної статистики: оцінка параметрів розподілу по вибірці;, перевірка статистичних гіпотез про закон розподілу, наробітку наробіток до відмовлення та ін. У ряді випадків додатково до інформації про надійність усієї сукупності виробів використовується інформація про технічний стан їхніх окремих зразків з найбільшим наробітком. Зразки виробів, що мають найбільший наробіток необхідно періодично знімати з ГТУ, повністю розбирати і піддавати всебічному дослідженню технічного стану. Мета цього - завчасно виявити слабкі місця конструкції і попередити наближення довідмовного передвідмовного стану.

Застосування цієї стратегії обслуговування вимагає чіткої організації системи збору й обробки інформації про відмовлення і несправності агрегатів функціональних систем ГТУ.

Для ведення збору й обробки інформації про експлуатаційну надійність ГТУ і газоперекачуючого газоперекачувального агрегату в цілому за допомогою ЕОМ приведену в класифікаторах інформацію необхідно закодувати використовуючи коди у визначеній послідовності [23]: із класифікаторів ситуації відмови (табл. 1.1), причини відмови (табл. 1.2), наслідків відмови (табл. 1.3), вузлів деталей (табл. 1.4), характеру руйнування, пошкодження, справності (табл. 1.5).

Таблиця 1.1