Список використаних джерел. 1.Апресян Г.З. Ораторское искусство

1.Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978

2.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). – М.: Просвещение,1990. – 258 с.

3.Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 c.

4.Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. – М.: 1958

5.Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 368 с.

6.Кохтев Н.Н. Ораторская речь: стиль и композиция. – М., 1992.

7.Овчиннікова А.П. Мовленнєва комунікація та мистецтво мовлення. – Одеса: Маяк, 1999. – 252 с.

8.Teun A. Van Dijk. Text and context, Explorations in the semantic and pragmatic of Discourse. Longman, 1992

Зразок функціонально-семантичного аналізу тексту з елементами когнітивного

Євген Лєбєдєв

ОПИС БАТАЛЬНИХ СЦЕН В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ

(на матеріалі роману Е.Хемінгуея “А Farewell to Arms”)

Питання про особливості перекладу художнього тексту ніколи не втратить своєї актуальності. Художній текст – складне, багатоаспектне явище, яке відображає навколишній світ таким, яким його бачить етнос і окремий його представник – автор твору. Питання про те, як зберегти в перекладі національні і індивідуально-авторські особливості світосприйняття, задуми автора, його ставлення до подій, ідіостиль і разом з тим вичерпно реалізувати образні засоби мови перекладу, залишається загадкою для перекладача, яка ще до кінця не розгадана.

Зазначене питання ставилося в роботах багатьох авторів (А.Ф. Федоров; В.Г. Комісаров; М.М. Бахтін; Р.К. Міньяр-Білоручев), але аналіз здійснювався або на прикладі окремих речень чи словосполучень, або ж на прикладі художніх творів у цілому. Зрідка до поля зору авторів попадали пейзажні чи портретні описи (О.С. Щербина; І.А. Бикова). Описи батальних сцен ще не були об’єктом лінгвістичного аналізу навіть на матеріалі однієї мови, не говорячи вже про аспекти перекладу. Тим часом необхідність аналізу саме батальних описів є очевидною. Навіть попередній перегляд парадигми імен і дієслів з ядерним компонентом “батальна сцена” дозволяє побачити її своєрідність. Виявлення специфіки використання мовних засобів у текстах оригіналу й перекладу має значення, з одного боку, для теорії перекладу, з іншого, – для перекладознавства. Розв’язання зазначеного питання дозволить уточнити класифікацію типів опису, визначити жанрово-стилістичні особливості опису батальних сцен і тим самим допоможе заповнити білі плями теорії тексту. Вивчення згаданого питання зробить внесок у вивчення засобів передачі прагматичної інформації оригіналу мовою перекладу, що має практичне значення для перекладознавства.

Є всі підстави стверджувати, що перекладацький аналіз батальних описів має бути плідним і важливим для лінгвістичної науки. Викладене свідчить про актуальність теми роботи та її зв’язок з сучасними напрямами лінгвістичних досліджень.

Знайомство з науковими працями, присвяченими теорії тексту та перекладу, дозволило виявити питання, які ще не отримали вичерпного висвітлення в сучасній науці. Передусім, не визначені жанрово-стилістичні особливості опису батальних сцен у художніх творах, навіть не встановлена роль, яку відіграє батальна сцена в розкритті замислу автора. Не виявлені структурні особливості відповідних описових фрагментів, не встановлена специфіка використання мовних засобів виразності, які забезпечують відтворення авторської картини світу. Опис батальних сцен не аналізувався в аспекті перекладу, і особливості передачі когнітивного досвіду нації засобами іншої мови поки що не визначені.

З урахуванням викладених спостережень обирався об’єкт та предмет дослідження, формулювалися його мета та завдання.

Об’єктом дослідження цієї роботи є описові фрагменти художнього твору, які відтворюють батальні сцени. Предмет дослідження – особливості передачі когнітивного досвіду та прагматичних завдань автора засобами мови перекладу.

Мета статті – на основі аналізу особливостей референції та прагматики опису батальної сцени в оригіналі і російському перекладі виявити типи перекладацьких рішень.

Матеріалом для дослідження слугував роман Ернста Хемінгуея “А Farewell to Arms” та його переклад російською мовою. Референція інтерпретується як відношення між реальною ситуацією (референтом) та її відображенням у тексті; прагматика – як сукупність комунікативних завдань та інтенцій автора. Перекладацьке рішення – це обраний перекладачем спосіб та прийом перекладу, який забезпечує вичерпне відтворення референції і прагматики оригіналу.

Основоположною гіпотезою дослідження слугувало припущення про необхідність і можливість виявлення особливостей перекладу батальних описів. Концептуальні засади дослідження стосуються, передусім, напрямів аналізу та його методів. Вони обиралися з урахуванням положення про нерозривний зв’язок функціонування і інтерпретації мовних одиниць з досвідом, особливостями життя та світосприйняття людини, яке доведене представниками когнітивної і прагматичної лінгвістики. Стосовно дослідження, представленого в цій статті, згадане положення зумовило необхідність аналізу питання про відтворення когнітивного досвіду і світосприйняття автора (тобто Е. Хемінгуея) в тексті батального опису. З огляду на перекладацький аспект дослідження слід було також звернутися до когнітивного досвіду носіїв мови перекладу та особливостей розуміння ними мовних одиниць опису.

Найголовнішим у когнітивному досвіді Е. Хемігнуя, пов’язаному з війною, є розуміння її антигуманної, нелюдської сутності. Антивоєнна тема є провідною в творчості письменника, але в романі “Прощавай, зброє!” вона посідає особливе місце. Саме в цьому творі автор зобразив жахливі картини війни, її безглуздість, жорстокість, несумісні з призначенням людини бути щасливою. Людина у сприйнятті Е. Хемінгуея – частина природи, вона не просто має право на життя, а повинна жити в гармонії з навколишнім світом. Але відгородитися від страшного світу і побудувати своє маленьке щастя неможливо, і герой Хемінгуея від визнання безглуздості війни приходить до визнання безглуздості життя, а автор логікою розвитку подій у своєму творі показує безглуздість не тільки самої війни, а й життя поряд з нею.

Світосприйняття автора відбилося в описі батальних сцен, які спрямовані на доведення сформульованої вище основної думки. Не можна сказати, що роман насичений сценами бою – їх не дуже багато, але вони несуть велике смислове навантаження. Батальні сцени вводяться до твору як продовження опису чи розвитку подій, що відбувалися під час Першої Світової війни, чи діалогів героїв, чи як продовження розповіді – як би вони не подавалися, вони завжди викликають думку про антигуманність того, про що йдеться. Наприклад, коли герої знаходяться у бліндажу, а зовні противник проводить артилерійський обстріл позицій, неподалік лунає вибух снаряду, і один з персонажів відзначає, що то “мабуть, був 420 мм міномет” – а через мить бомба цілить точнісінько в те місце, де сховались люди. Діалог несподівано припиняється, і перед читачем постає жахлива картина людських страждань. Масове знищення життя людей здійснюється на війні як звична, буденна справа – і в цьому її злочинність.

Багато уваги приділяється опису руйнувань, як наслідків бою після його завершення: “велику кількість шрапнельних куль було розкидана серед уламків і на дорозі поблизу розруйнованого будинку, де знаходився пост”, – це ще одна деталь до контрасту “життя – смерть”. Автор підкреслює, що війна губить усе живе, перетворюючи і людей, і природу, і навколишній світ у пил і прах.

Досить часто опису батальної сцени передує опис природи. Сірі, нескінченні безрадісні дощі або зливи з блискавками та громом – це той фон, що, як правило, супроводжує опис кривавої бойні: Весь день була негода, усюди багнюка і калюжі. Вечором дощ на деякий час припинився і з посту я побачив мокру осінню землю, хмари над верхівками пагорбів. Можливо, автор намагається викликати у читача негативні асоціації (бойня – гроза – дощ), можливо, навпаки, він ставить за мету протиставити велич природи безглуздості бойні, підкресливши, що нібито сама матінка-природа створює перепони для масового вбивства людей, – головне, що опис батальної сцени і дощу майже завжди подається в одному контексті, змальовується дуже ретельно, із залученням звукових, зорових і асоціативних образів. Звукові і зорові образи часто перемежовуються, створюються різними засобами і завжди є зрозумілими: Серед шуму, що наближався, я почув якесь кахикання, потім почулось: чух-чух-чух, потім щось блиснуло…”. “Видно було спалах, потім почувся тріск, далі раптово з’явився шар диму…”. Іноді письменник використовує контрастні картини: вибухали снаряди, злітали ракети під дощем, не вщухав кулеметний вогонь вздовж всієї лінії фронту. А потім усе нібито завмирає: навкруги стало тихо і між поривами вітру та дощу було чутно гул канонади десь далеко на півночі.

Намагаючись передати своє ставлення до війни, викликати у читача аналогічні почуття, зробити його своїм однодумцем, автор вдається до засобів мовного впливу.

O mama mia, mama mia! Dio te salve, Maria! – на нашу думку, такі викрики поранених досить чітко й красномовно розкривають основну думку, яку намагався довести автор. За допомогою таких експресивно забарвлених слів та словосполучень автор передає всі страхіття, жахи війни, відчай, біль, страждання поранених та тих, хто скоро загине в страшних муках. Особливий акцент робиться на пораненнях: це був Пас сіні, і коли я доторкнувся до нього, він скрикнув. Він лежав ногами до мене, а під час коротких спалахів світла було видно, що обидві ноги роздроблені по коліно. Одну зовсім відірвало, а інша безсило звисала, відрубок дригався немов би сам по собі. Потім він стих, кусаючи свою руку, а відрубок й надалі продовжував дригатись.

Описуючи батальні сцени, автор всіма засобами намагається показати, що війна суперечить природі людини, підкреслити її антигуманну сутність.

I ate the end of my piece of cheese and took a swallow of wine. Through the other noise I heard a cough, then came the chuh-chuh-chuh-chuh—then there was a flash, as when a blast-furnace door is swung open, and a roar that started white and went red and on and on in a rushing wind. I tried to breathe but my breath would not come and I felt my­self rush bodily out of myself and out and out and out and all the time bodily in the wind. I went out swiftly, all of myself, and I knew I was dead and that it had all been a mistake to think you just died. Then I floated, and instead of going on I felt myself slide back. I breathed and I was back. The ground was torn up and in front of my head there was a splintered beam of wood. In the jolt of my head I heard somebody crying. I thought somebody was screaming. I tried to move but I could not move. I heard the machine-guns and rifles firing across the river and all along the river. There was a great splashing and I saw the star-shells go up and burst and float whitely and rockets going up and heard the bombs, all this in a moment, and then I heard close to me some one saying "Mama Mia! Oh, mama Mia!". I pulled and twisted and got my legs loose finally and turned around and touched him. It was Passini and when I touched him he screamed. His legs were toward me and I saw in the dark and the light that they were both smashed above the knee. One leg was gone and the other was held by tendons and part of the trouser and the stump twitched and jerked as though it were not connected. He bit his arm and moaned, „Oh mama mia, mama Mia," then, "Dio te salve, Maria Dio te salve, Maria. Oh Jesus shoot me Christ shoot me mama mia mama Mia oh purest lovely Mary shoot me. Stop it. Stop it. Stop it. Oh Jesus lovely Mary stop it. Oh oh oh oh," then choking, "Mama mama mia." Then he was quiet, biting his arm, the stump of his leg twitching.

"Porta feriti!" I shouted holding my hands cupped. "Porta Feriti!" I tried to get closer to Passini to try to put a tour­niquet on the legs but I could not move. I tried again and my legs moved a little. I could pull backward along with my arms and elbows. Passini was quiet now. I sat beside him, undid my tunic and tried to rip the tail of my shirt. It would not rip and I bit the edge of the cloth to start it. Then I thought of his puttees. I had on wool stockings but Passini wore puttees. All the drivers wore puttees but Passini had only one leg. I unwound the puttee and while I was doing it I saw there was no need to try and make a tourniquet because he was dead already. I made sure he was dead. There were three others to locate. I sat up straight and as I did so some­thing inside my head moved like the weights on a doll's eyes and it hit me inside in back of my eyeballs. My legs felt warm and wet and my shoes were wet and warm inside. I knew that I was hit and leaned over and put my hand on my knee. My knee wasn't there. My hand went in and my knee was down on my shin. I wiped my hand on my shirt and another floating light came very slowly down and I looked at my leg and was very afraid. Oh, God, I said, get me out of here. I knew, however, that there had been three others: There were four drivers. Passini was dead. That left three. Some one took hold of me under the arms and somebody else lifted my legs...

Розгортуючи опис, автор з допомогою мовних засобів акцентує увагу на тому, що людина – частина природи. Саме тому, в описі сцен бою багато слів на позначення звуків або звукових ефектів: Through the other noise I heard a cough, then came the chuh-chuh-chuh-chuh —then there was a flash, as when a blast-furnace door is swung open, and a roar that started white and went red and on and on in a rushing wind.

В наведеному описі баталії автор використовує 24 одиниці на позначення звуків.

Звертаючись до особливостей семантики цих одиниць, слід визначити, що переважна їх більшість вживається у прямому значенні, але вони настільки деталізують референцію, що створена ними картина о викликає жах. У значній мірі такий ефект зумовлений великою кількістю лексики, яка апелює до зорового сприйняття: There was a great splashing and I saw the star-shells go up and burst and float whitely and rockets going up and heard the bombs, all this in a moment....

Те, що персонаж твору бачить і чує, подається автором таким чином, що не уявити неможливо. У наведеному вище прикладі then there was a flash, далі у цьому ж епізоді star shells, float whitely, in the dark and the light та інші.

Великого значення автор надає створенню динамічності того, що відбувається. У описі дуже часто зустрічаються дієслова на позначення руху: I tried to breathe but my breath would not come and I felt my­self rush bodily out of myself and out and out and out and all the time bodily in the wind. I went out swiftly, all of myself, and I knew I was dead....

У наведеному вище фрагменті їх 21. Але, мабуть, важливішим за кількість є їх смисл. Автор вживає дієслова з яскраво вираженою семою інтенсивності: in a rushing wind, I felt myself rush bodily out of myself та інші.

Схарактеризовані мовні засоби створюють значні труднощі в роботі перекладача. Його завдання – відтворити референтні і прагматичні ознаки тексту оригіналу, зберегти при цьому ідіостиль автора і створити не менш образну картину в уявленні читача перекладу.

Аналіз російського перекладу батальних сцен показав, що перекладацькі рішення згаданого питання можна розділити на такі групи:

1) перекладацькі рішення, які забезпечують повне збереження референції і прагматики тексту оригіналу. Такі рішення можна назвати адекватними, вони є цілком вдалими: I tried to breathe = я попытался вздохнуть; and instead of going on I felt myself slide back=вместо того, чтобы продвигаться вперед, скользил назад; I heard the machine-guns and rifles firing across the river and all along the river= я слышал пулеметную и ружейную стрельбу за рекой и по всей реке.

2) перекладацькі рішення, які забезпечують часткове відтворення референції і прагматики тексту оригіналу, прийнятні для мови перекладу: I heard a cough=я уловил кашель; then came the chuh-chuh-chuh-chuh=потом послышалось чух-чух-чух-чух; in front of my head there was a splintered beam of wood= у самой моей головы лежала расщепленная балка;

3) перекладацькі рішення, які призводять до збільшення образності тексту, деякої деформації образу оригіналу, але є цілком прийнятними для мови перекладу. I felt my­self rush bodily out of myself and out and out and out and all the time bodily in the wind= я почувствовал, что весь вырвался из самого себя и лечу, и лечу, и лечу, подхваченный вихрем; I saw the star-shells go up =я увидел, как взвились осветительные снаряды;

4) перекладацькі рішення, які трансформують образ тексту оригіналу (зменшують або збільшують) не на користь мови перекладу;

5) перекладацькі рішення, які викривляють образ тексту оригіналу: Through the other noise=среди продолжавшегося шума; as when a blast-furnace door is swung open=точно настежь распахнули леток домны; I tried to move but I could not move=я хотел шевельнуться, но я не мог шевельнуться; a roar that started white and went red and on and on in a rushing wind =и рев, сначала белый, потом все краснее, краснее, краснее в стремительном вихре.

У ряді з наведених прикладів відбулася заміна референції: Среди другого шума та среди продолжавшегося шума – не одне й те саме. Я старался и Я хотел – дещо різні ситуації. В останньому прикладі перекладач створив образ, не зрозумілий читачеві перекладу, оскільки в російській мовній свідомості рёв може характеризуватися за інтенсивністю, особливостями звучання, але не за кольором, а прикметники белый і красный не мають відповідних переносних значень.

У зв’язку з наведеними прикладами виникає питання про можливість і необхідність точної передачі референції та прагматики. У науковій літературі неодноразово відзначалося, що деякі трансформації образів у мові перекладу є допустимими, з чим можна в цілому погодитися. Але обов’язковою умовою трансформації є відповідність когнітивному і мовному досвіду читача перекладу – ця вимога, на жаль, в наведеному прикладі не задовольняється.

Цікавим є проектування викладених положень на український переклад. Але це питання потребує спеціального дослідження, яке виходить за межі поставлених завдань і може розглядатися як перспектива дослідження.

Які ще види лінгвістичного аналізу використовуються в науковому дослідженні?

Виконуючи аналіз мовних явищ, спрямований на переклад, дослідник іноді змушений звертатися до виявлення семантичних, парадигматичних чи інших особливостей окремих мовних одиниць. Такий аналіз може бути безпосередньо з темою і не пов’язаний, але він може стати необхідним при розв’язанні окремих конкретних завдань, наприклад, при обґрунтуванні вибору відповідника перекладу із синонімічного ряду. Нижче подані схеми аналізу різних типів, які ви можете використовувати в дослідженні, залучаючи всі наведені питання або окремі з них.

Зіставний семантичний аналіз, орієнтований на переклад

1. Дати тлумачення значення слова у відповідному контексті.

2. Вказати, первинне чи похідне значення реалізовано.

3. Якщо первинне, схарактеризувати його за таким планом:

– номінативне чи конотативне;

– вільне чи зв’язане (фразеологічно зв’язане, конструктивно обмежене, синтаксично обумовлене).

4. Якщо реалізоване значення є вторинним, схарактеризувати його за таким планом:

– номінативне чи конотативне;

– метафоричне значення (тип метафори), метонімічне (тип метонімії) чи синекдоха;

– вільне чи зв’язане (фразеологічно зв’язане, конструктивно обмежене, синтаксично обумовлене).

5. Схарактеризувати за таким же планом слово англійської мови (чи іншої).

6. Виявити спільні й відмінні ознаки і обґрунтувати відповідність перекладу.

Соціолінгвістичний аналіз слова, орієнтований на переклад

1. Якщо слово запозичене, вказати на ознаки, які свідчать про це.

2. Сфера вживання слова (загальновживане, чи обмеженого вживання; для слів обмеженого вживання – тип обмеження – термін, діалектне слово, жаргонізм, професіоналізм).

3. Стиль функціонування слова (міжстильове слово, розмовне, офіційно-ділове, наукове, газетно-публіцистичне, чи належить до художнього стилю – образне, поетичне тощо).

4. Наявність (а за наявності – тип) експресивно-емоційного забарвлення (емоційно нейтральне чи емоційно забарвлене з позитивною/негативною оцінкою).

5. Належність слова до активного чи пасивного складу лексики (в активному складі чи архаїзм, історизм або неологізм).

6. За кожною ознакою порівняти українське слово з англійським, обгрунтувати відповідність перекладу.

Компонентний аналіз значення слова, орієнтований на переклад

1. Сформулювати визначення слова.

2. Виділити семи денотативно-сигніфікативного макрокомпонента:

– ядерна родосема

– видосеми

– субстанціональні семи.

3. Виділити семи конотативного макрокомпонента:

– раціональної оцінки

– емоційної оцінки

– власне емотивні

– асоціативні

– інші.

4. Провести такий же аналіз з англійським словом.

5. Виявити відмінності семантики, обгрунтувати можливість вибору слова як відповідника перекладу.

Аналіз семантичної структури слова, орієнтований на переклад

1. Накреслити топологічну схему слова.

2. Виявити типи зв’язків між ЛСВ.

3. Пояснити причину перенесення номінації.

4. Виконати такий же аналіз англійського слова.

5. Відзначити спільні ЛСВ.

6. Відзначити відмінні ЛСВ, зробити висновок про ступінь відповідності семантики перекладацьких відповідників.

Парадигматичний аналіз, орієнтований на переклад

1. Навести список слів лексико-семантичної групи чи тематичної групи, яка репрезентує фрагмент поля і аналізується.

2. Виділити ядерну одиницію (чи одиниці) поля.

3. Виділити мікрополя, мікрогрупи в межах групи, що аналізується.

4. Установити ядерне слово (чи слова) кожної з мікрогруп.

5. Установити відмінності семантики ядерних одиниць і периферійних у кожній мікрогрупі, а також у полі в цілому.

6. Виконати такий же аналіз на прикладі іноземної мови.

7. Зіставити логічну структуру поля (мікрополів) двох мов. Виявити спільні й відмінні групи, встановити спосіб перекладу відповідних одиниць.

8. Зіставити семасіологічні структурі мікрогруп двох мов. Установити рівнозначні відповідники перекладу, повні та часткові.

9. Виявити типи семантичних трансформацій у разі використання часткових відповідників (утрата денотативних сем, додавання денотативних сем, заміна денотативних сем, утрата конотативних сем, додавання конотативних сем, заміна конотативних сем – яких саме).

Аналіз синонімічного ряду, орієнтований на переклад

1. Виділити домінанту синонімічного ряду.

2. Сформулювати визначення домінанти.

3. Виявити диференційні семи домінанти і кожного із синонімів.

4. Проаналізувати у такий же спосіб синонімічний ряд англійського слова.

5. Установити відповідники перекладу з найбільшим ступенем семантичного збігу.

6. Виявити типи трансформацій перекладу, зумовлені розбіжностями семантики.

Аналіз фразеологічних одиниць, орієнтований на переклад

1. Сформулювати визначення значення фразеологічної одиниці (ФО) першої мови.

2. Схарактеризувати (за можливості) етимологію ФО.

3. Виявити культурологічну інформацію, репрезентовану в семантиці ФО.

4. Виділити ядерні та периферійні семи.

5. Пояснити особливості вживання ФО.

6. Сформулювати визначення значення фразеологічної одиниці другої мови.

7. Виконати такий же аналіз цієї одиниці.

8. Установити спільні й відмінні ознаки фразеологічних одиниць двох мов.

9. Визначити тип відповідників за ступенем збігу семантики (повні, часткові, аналоги).

10. Обґрунтувати можливість та доцільність використання ФО як відповідників перекладу.

11. Схарактеризувати типи трансформацій перекладу, якщо вони є.

Характеристики відповідників перекладу:

– Тип відповідників за теорією закономірних відповідностей (постійні, варіантні чи контекстні – узуальні чи оказіональні). Відповідь обґрунтувати.

– Наявність збігу чи розбіжностей за всіма параметрами еквівалентності слів.

– Тип еквівалентів перекладу за ступенем збігу (повні, часткові, псевдоеквіваленти чи безеквівалентне слово).

Аналіз способів перекладу та типів трансформацій

1. Визначити спосіб перекладу.

2. Довести доцільність чи недоцільність його вибору.

3. Визначити тип трансформації:

– заміна референції – повна чи часткова;

– утрата референції (яка саме інформація втрачена);

– викривлення референції;

– утрата прагматичної інформації;

– зміна образності (втрата образності, зменшення ступеня образності, додавання образності, підміна образу).

4. Обґрунтувати доцільність чи недоцільність відповідної трансформації.

5. Проблема адекватності методів аналізу поставленим завданням

Добір методів дослідження безпосередньо залежить від теми та поставлених завдань. Якщо методи дібрані невірно, дослідження не може вважатися коректним. Саме тому науковці розглядають питання про адекватність обраних методів меті та завданням дослідження.

Як же визначити, чи є методи адекватними поставленим завданням?

Відповідаючи на це питання, слід враховувати такі критерії:

– обраний підхід до аналізу матеріалу: семантичний, когнітивний, прагматичний, когнітивно-семантичний чи інший;

– термінологічну парадигму обраного підходу;

– відповідність між завданнями, матеріалом та методом;

– чітке уявлення про етапи аналізу і використання тих чи інших методів на кожному з етапів;

– можливість отримати конкретні результати. Дослідник має хоча б приблизно уявляти, які саме результати він отримає;

– можливість з допомогою обраного методу обґрунтувати висновки, проілюструвати положення і т. ін.

Тема 4. Технічне оформлення роботи

1. Мова та стиль наукової роботи. 2. Технічні вимоги до оформлення роботи. 3. Цитування та посилання в роботі. 4. Оформлення додатків. 5. Оформлення бібліографії.

1. Мова та стиль наукової роботи

Якими є основні вимоги до мови та стилю наукової роботи?

Мова та стиль наукової роботи характеризується низкою особливостей. Назвемо основні з них:

1. Лексична, граматична, орфографічна та пунктуаційна грамотність.

2. Наявність великої кількості пасивних конструкцій.

3. Вживання книжних слів.

4. Відсутність емоційно забарвлених слів та словосполучень.

5. Адекватне вживання термінів.

2. Технічні вимоги до оформлення роботи

Якими є технічні вимоги до оформлення роботи?

Дипломна робота повинна бути надрукована українською мовою. Обсяг роботи спеціаліста – 50 – 80 сторінок комп’ютерного тексту з одного боку аркуша на білому папері формату А4 (210 х 297 мм) з використанням шрифту Times New Roman розміром 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Кількість рядків на одному аркуші – 28–30. Поля: ліворуч – 35 мм, праворуч – 10 мм, вгорі та внизу – 25 мм. Нумерація сторінок – угорі, праворуч кожної сторінки. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, далі аркуші нумеруються за порядком. Бібліографія та додатки не входять до обсягу роботи (тобто до 50 сторінок), але сторінки нумеруються.

Список використаної літератури оформляється у відповідності до зразків, поданих нижче.

Заголовки структурних частин повинні мати назви і чітко відділятися від тексту відповідних розділів чи параграфів. Заголовки структурних частин дипломної роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК ТА СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ …, ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ…, ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту. Між заголовком і текстом пропускають рядок. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів (параграфів) друкують маленькими літерами (крім першої великої), з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Кожний розділ дипломної роботи треба починати з нової сторінки, параграфи (підрозділи) починаються на тій же сторінці.

Кожна таблиця, графік, малюнок тощо повинні бути пронумеровані і підписані (наприклад: Таблиця 1.1). Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Результати опитування інформантів на основі анкети 1.

Кожна графа в таблицях повинна мати свою назву, з якої було б чітко зрозуміло, що означають цифри у таблиці. В таблицях та тексті дипломної роботи допускаються лише найбільш вживані скорочення, що зафіксовані у словниках. Усі умовні позначення повинні бути пояснені.

3. Цитування та посилання в роботі

Як оформляються цитування та посилання в роботі?

Цитати оформляються за чинними правилами. Після цитати відповідний розділовий знак не ставиться, а подаються квадратні дужки з посиланням на використане джерело. Посилання в тексті на відповідне джерело в списку літератури слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад [2, с. 12], тобто друге джерело, стор. 12. Якщо автор роботи посилається на джерело, але цитати не наводить, можуть подаватися посилання без сторінки: [2]. У випадку посилання на декілька джерел між відповідними цифрами ставиться крапка з комою: [2; 14; 36]

4. Оформлення додатків

Як оформляти додатки?

У додатках можуть розміщуватися таблиці, графіки, зразки анкет, інших матеріалів, що використовувалися при проведені дослідження, тощо. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується Додаток 1 або Додаток А.

5. Оформлення бібліографії

Які існують правила оформлення бібліографії?

Список використаної літератури має включати перелік лише тих робіт, на які є посилання в тексті. Обов’язковим є посилання на інших авторів в усіх випадках, коли точка зору автора диплому не є його особистою. Роботи у списку літератури розмішуються за алфавітом, тією мовою, якою вони опубліковані. При цьому спочатку подаються роботи, назви яких написані кирилицею, а потім – роботи латинським шрифтом. У залежності від характеру дослідження, робота може мати також окремий перелік джерел, використаних для аналізу.

Список використаної літератури містить два розділи: 1. Теоретичні джерела і 2. Словники, довідники та джерела фактичного матеріалу.

Зразок

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І. Теоретичні джерела

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика. – М: Высшая школа, 1973. – 213 с.

2. Бархударов Л.С. О поверхностной и глубинной структуре предложения // Вопросы языкознания. – 1973. – № 3. – С. 50–61.

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 190 с.

4. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: учеб. пособ. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во УРАО, 2000. – 208 с.

5. Булыгина Т.В., Шмелёв Д.Н. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1997. – 574 с.

6. Вайнрайх У. Языковые контакты. – Киев, 1979. – 154 с.

7. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы. – М., 1977. – 175 с.

8. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. – М.: 1958. – 127 с.

9. Иванникова Е.А. Синонимические отношения слов с грамматически обусловленными значениями // Очерки по синонимике современного русского литературного языка. – М. – Л.: АН СССР, 1966. – С. 30 – 47.

10. Казакова Т.А. Практические основы перевода: English – Russia. – Серия: Изучаем иностранные языки. – СПб.: Союз, 2000. – 320 с.

11. Каменская О. Л. Текст и коммуникация. – М.: Высшая школа, 1990. – 151 с.

12. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 345 с.

13. Качаева Л.А. Об основных типах лексических значений слова // Филологические науки. – 1978. – № 6. – С. 57–66.

14. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода – М.: Международные отношения – 1980. – 167 с.

15. Комиссаров В.Н. Слово о переводе – М.: Международные отношения – 1973. – 215 с.

16. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. – М.: 1981. – 199 с.

17. Курилович Е. Заметки о значении слова // Вопросы языкознания. – 1955. – № 4. – С. 8 – 13.

18. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. – М.: Международные отношения, 1981. – 248 с.

19. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания: Книга для учителя школ с углубленным изучением немецкого языка. – М.: Просвещение – 1988. – 159 с.

20. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1973. – 136 с.

21. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Харків: Вища школа. – 1977. – 113 с.

22. Львовская Э.Д Теоретические проблемы перевода (на материале испанского языка). – М.: Высшая школа, 1985. – 232 с.

23. Матузкова Е.П., Шеховцева М.Д., Фро­лов А.А. Перераспределение границ предложения и СФЕ при переводе. – М.,1998. – 173 с.

24. Мецлер А.А. Прагматика коммуникативных единиц. Кишинёв: Штиинца, 1990. – 100 с.

25. Миньяр-Белоручев Р.К. Как стать переводчиком? /Ответственный редактор М.Я.Блох. – М.: Готика, 1999. – 176 с.

26. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода – М.: Московский лицей, 1996. – 201 с.

27. Мир перевода, или Вечный поиск взаимопонимания / А. Чужакин, П. Палажченко. – М.: Р.Валент, 1999. – 192 с.

28. Мурашко Л.В. Українська військова лексика в її історичному розвитку: Військові звання та посади.: Автореферат дис. … канд. філ. наук. – 1997. – С. 2–4

29. Новиков А., Чистякова Г. Содержание текста и его основные составляющие // Фонетика и психология речи. – Иваново: Изд-во ИвГУ, 1981. – 243 с.

30. Новиков Л.А. Семантика русского языка – М.: Высшая школа, 1982. – 167 с.

31. Павлов В.М. Понятие лексемы и проблемы отношений синтаксиса и словообразования. – Л.: Наука, 1985. – 149 с.

32. Падучева Е.В. Говорящий: субъект речи и субъект сознания // Логический анализ языка: культурные концепты. М.: Наука, 1991. – С. 5–6.

33. Петрова С. Н. Контексты интерпретации и прагматика адресата // Язык и социальное познание. – М.: АН СССР, 1990. – 103 с.

34. Поливанов Е. Д. Статьи по общему языкознанию. Избранные работы. – М.: Наука, 1968. – 376 с.

35. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. – М.: Учпедгиз, 1958. – Т.1. – 165 с.

36. Рецкер Я.И. Следует ли передавать аллитерацию в публицистическом переводе? “Тетради переводчика”. – № 3. – М. – 1966. – С. 73.

37. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М.: Международные отношения, – 1974. – 216 с.

38. Рецкер Я.И. Что же такое лексические трансформации? // Тетради переводчика. – № 17. – М.: Международные отношения, 1980. – С. 72–84.

39. Соколовская Ж.П. Проблемы системного описания лексической семантики. – К.: Наукова думка, 1990. – 184 с.

40. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, дискурс, факт и принцип причинности // Язык и наука конца XX века: Сб. научн. ст. / Под ред. К. С. Степанова. – М.: Ин-т языкознания РАН, 1995. – С. 35 – 73.

41. Тихонов А.Н. О семантической соотносительности производящих и производных основ // Вопросы языкознания. – 1967. – №1. – С. 112-121.

42. Улуханов И.С. О степенях словообразовательной мотивированности слов // Вопросы языкознания. – 1991. – №1. – С. 74–90.

43. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М.: Наука, 1968. – 272 с.

44. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак. иностр. яз. Учебное пособие – М.: Высшая школа, 1983. – 303 с.

45. Хайруллин В. И. Культура и перевод // Русская культура и мир. – Нижн. Новгород: НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 1994. – Ч. 2. – С. 122–124.

46. Циткина Ф.А. Терминология и перевод. – Львов: Высшая школа, 1988. – 114 с.

47. Черняховская Л.А. Членение и объединение предложений при переводе с целью сохранения компонентов смысловой структуры // Иностранные языки в школе. – 1971 – № 4 – С. 21–30.

48. Швейцер А.Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты – М.: Наука. 1988. – 215 с.

49. Шингарёва Е.А., Гончаренко В.В. Фреймы для распознания смысла текста. – Кишинёв: Штиинца, 1984. – 197 с.

50. Шмелёв Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка). – М.: Наука, 1973. – 280 с.

51. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. - Л.: Наука, 1974. – 428 с.

52. Яременко Я.П. Формування української військової термінології.: Автореферат … канд. філ. наук. – Дрогобич, 1997. – С. 5–7.

53. Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in language use. – London, etc.: Cambridge University Press, 1987. – 204 р.

54. Cognitive linguistics: Foundations, scope, and methodology / Ed. by T. Janssen, G. Redeker. – Berlin; New York, 1999. – 174 р.

55. Europe and Israel: troubled neighbors. – Berlin, New York. 1988. – 122 р.

56. Fighting Terrorism: Negotiations or Relation? – New York. 1986. – 261 р.

57. Flores A. The Palestinians in the Israeli-Arab Conflict: Social Conditions and Political attitudes of the Palestinians in Israel, the Occupied Territories and the Diaspora. – Bonn. 1984. – 346 р.

58. Friedman I. The Question of Palestine, British-Jewish-Arab Relations: 1914-1918. Second expanded edition. – New Brunswick. 1973. – 276 р.

59. Gilbert M. The Dent Atlas of the Arab-Israeli Conflict. – London. 1993. – 183 р.

60. Herskovits A. Language and spatial cognition. – Cambridge, 1986. – 205 р.

61. Johnson-Laird P. N. Mental models: Towards a cognitive science of language, inference, and consciousness (Cognitive Science Series, vol. 6). – Cambridge, 1983. – 234 р.

62. Langacker R. W. Concept, image, and symbol. – Berlin; New York, 1990. – 189 р.

63. Langacker R. W. Foundations of cognitive grammar. Vol. I: Theoretical prerequisites. – Stanford, 1987. – 321 р.

64. Miller G., Johnson-Laird P. Language and perception. – Cambridge, 1976. – 154 р.

65. Reich B. Israel and the Occupied Territories. – Washington. 1973. – 132 р.

66. Roland J.M. Understanding Terrorism: Groups, Strategies and Responses. – New Jersey. 1988. – 308 р.

ІІ. Словники, довідники та джерела фактичного матеріалу

67. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963–1997 роки). – Сімферополь: Таврія, 1998. – С. 129.

68. Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондрат’єв та ін. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 847 с.

69. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К.: Аконіт, 1999. – Т. 3: О-Р. – С. 898.

70. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М., 1987. – С. 483.

71. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; за ред. Ю.С. Шемшученка та ін. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.

72. Словарь иностранных слов, – М.: Русский язык, 1984. – С. 521.

73. Словарь трудностей русского языка. – М.: Русский язык, 1984. – С. 605.

На останніх сторінках диплому мають бути розміщені анотації, написані українською, російською та англійською мовами. Зразок подано у розділі “Змістовий модуль 1” цього посібника.

Список літератури, поданий в кінці посібника, допоможе вам більш глибоко осмислити сутність різних підходів до дослідження мови, різних методів лінгвістичного аналізу і використовувати їх у своїй науковій роботі.

Тема 5. Репрезентація та захист результатів наукового дослідження

1. Підготовка до захисту результатів наукового дослідження. 2. Моделювання можливих запитань. 3. Відповідь на зауваження рецензента. 4. Рецензування наукової роботи.

1. Підготовка до захисту результатів наукового дослідження

Захист результатів наукового дослідження, виконаного в рамках дипломної роботи (кваліфікаційної роботи бакалавра чи магістра), проводиться за таким сценарієм:

1. Виступ дипломника (дипломниці) з промовою про результати дослідження.

2. Відповіді на запитання членів Державної екзаменаційної комісії.

3. Ознайомлення з відгуком наукового керівника та рецензією фахівця.

4. Відповідь на зауваження рецензента.

Оцінка виставляється за сукупністю результатів з усіх зазначених видів діяльності дипломника.

Як краще побудувати виступ на захисті дипломної роботи?

Промову слід побудувати за чітким планом.

План змісту промови, яка репрезентує результати наукового дослідження

1. Стисла характеристика теми дослідження.

2. Обґрунтування актуальності теми.

3. Стислий аналіз ступеня вивченості проблеми.

4. Мета та завдання дослідження.

5. Характеристика предмета та об’єкта дослідження.

6. Основоположна гіпотеза дослідження.

7. Наукова концепція дослідження.

8. Стислий опис етапів дослідження.

9. Методи та прийоми наукового аналізу.

10. Основні результати дослідження (розкрити, як розв’язані поставлені завдання).

11. Найбільш важливі висновки.

Найбільше часу слід приділити викладенню основних результатів дослідження (п. 10).

Скільки часу дається на виступ?

Термін промови строго регламентується:

Докторська дисертація – 20 хв.

Кандидатська дисертація – 15 хв.

Захист дипломної роботи спеціаліста та кваліфікаційної роботи магістра – 10 – 15 хв.

Захист кваліфікаційної роботи бакалавра – 10 хв.

Дипломникам іноді важко дотриматися регламенту. З метою збереження часу можна підготувати презентацію з допомогою програми “Power Point”.