За характером роботи

У чому відмінність між кваліфікаційними та некваліфікаційними науковими роботами?

Наукові дослідження класифікуються за різними ознаками. Кваліфікаційні наукові дослідження і некваліфікаційні розмежовуються за спрямуванням на отримання кваліфікації чи наукового ступеня: кваліфікації бакалавра, спеціаліста чи магістра або наукового ступеня кандидата наук чи доктора наук. Решта досліджень є некваліфікаційними.

Кваліфікаційна робота бакалавра – наукова робота, на підставі якої присвоюється кваліфікація бакалавра відповідного наукового напряму.

Дипломна робота спеціаліста – наукова робота, на підставі якої присвоюється кваліфікація спеціаліста відповідного наукового напряму.

Кваліфікаційна робота магістра – наукова робота, на підставі якої присвоюється кваліфікація магістра за відповідним науковим напрямом.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук – наукова робота, на підставі якої присвоюється вчений ступінь кандидата наук із відповідної наукової спеціальності.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук – наукова робота, на підставі якої присвоюється вчений ступінь доктора наук із відповідної наукової спеціальності.

Чим відрізняються реферативні та дослідницькі роботи?

Реферативні і дослідницькі наукові роботи розмежовуються за метою та особливостями підготовки. До реферативних належать такі види наукових праць, підготовка яких потребує ознайомлення з літературою, узагальнення інформації, поданої в ній. Це реферат, автореферат, реферативний огляд. До дослідницьких належать такі наукові праці, в яких подаються результати дослідження, проведеного певною особою чи колективом. Це наукова стаття та монографія. Реферативною роботою з елементами дослідження можна вважати критичний огляд літератури та рецензію, оскільки ці види роботи вимагають не лише стислої передачі інформації, отриманої іншою особою, а й певного аналізу внеску цієї особи в розвиток відповідної галузі науки.

Реферат – це стисле викладення змісту наукової роботи.

Автореферат – це реферат власної роботи.

Реферативний огляд – це стисле викладення змісту наукових робіт, написаних у певний період, поданих у певному виданні або присвячених певній темі.

У науковій статті висвітлюються результати дослідження певного питання чи проблеми. Специфіка цього жанру визначається тим, що стаття готується для публікації в періодичних виданнях.

Монографія – велике за обсягом наукове дослідження, присвячене одній важливій проблемі, темі.

Усі перелічені реферативні й дослідницькі роботи можуть бути представлені в науковій доповіді. Наукова доповідь – це жанр наукової праці, в якій висвітлюються результати дослідження певної проблеми або результати ознайомлення з літературою. Наукова доповідь готується для виступу перед аудиторією, але її текст може бути і надрукованим.

До наукових праць належить і курсова робота – навчально-наукова праця, в якій подаються результати дослідження певного питання в межах навчальної дисципліни, передбаченої навчальним планом.

Анотація – стисле повідомлення про те, яким питанням присвячена наукова робота (стаття, доповідь, монографія, словник, посібник тощо).

Незважаючи на значні відмінності у структурі, змісті та обсязі наукові роботи мають спільні ознаки – передусім, структурні.

2. Структура наукового дослідження

Якою має бути структура наукової роботи?

Наукова робота складається з таких структурних частин: 1. Вступ. 2. Викладення концепції дослідження та його результатів. 3. Висновки. 4. Бібліографія.

Вступ будується за таким планом:

– Стисла характеристика теми дослідження.

– Обґрунтування актуальності теми.

– Стисла характеристика ступеня вивченості теми.

– Мета та завдання дослідження.

Чи таким же є вступ до кваліфікаційної наукової роботи?

Вступ до кваліфікаційної наукової роботи має бути більш деталізованим. Його план є таким:

– Стисла характеристика теми дослідження.

– Обґрунтування актуальності теми.

– Стислий аналіз ступеня вивченості проблеми.

– Визначення об’єкта та предмета дослідження.

– Мета та завдання дослідження.

– Джерела фактичного матеріалу.

– Основоположна гіпотеза дослідження.

– Наукова концепція дослідження.

– Стислий опис етапів дослідження.

– Методи та прийоми наукового аналізу, використані в дослідженні на кожному з його етапів.

– Новизна дослідження.

– Теоретичне значення дослідження (для магістерських робіт, кандидатських та докторських дисертацій).

– Практичне застосування результатів дослідження.

Із чого починається вступ до наукової роботи?

Вступ до наукової роботи починається із стислої характеристики теми дослідження. Слід зазначити, до якої більш загальної проблеми належить відповідна тема, яке місце посідає ця проблема серед інших, чим пояснюється увага науковців до відповідної проблематики.

Зразки

1) Тема: “Прагматична адаптація англійського науково-популярного тексту в українському перекладі”

Поширення міжнародних контактів України у всіх сферах діяльності висунуло до порядку денного проблему вдосконалення якості перекладу в усній і письмовій формах, а відтак і комплекс питань, які забезпечують високий рівень результатів роботи перекладача. До цього комплексу належить і питання про прагматичну адаптацію тексту в перекладі…

2) Тема: “Когнітивно-прагматичне підґрунтя перекладу текстів концептосфери “Тероризм” (на матеріалі англійської та української мов)”

Тема дипломної роботи орієнтує на дослідження однієї з найбільш складних і дискусійних проблем – проблеми перекладу, який здійснюється на когнітивно-прагматичному підґрунті. З того часу, коли перші спроби перекладачів стали доступні для обговорення широкому загалу, і до сьогоднішньої доби навколо підходів до перекладу точаться спори і ставляться для розв’язання нові завдання. Від дискусій щодо статусу текстів перекладу взагалі (літературні твори чи лінгвістичні роботи?), які відтворені на сторінках журналів ХІХ століття, фахівці перекладу у ХХІ столітті перейшли до обговорення низки питань стосовно моделей та способів загального й галузевого перекладу, пошуку шляхів удосконалення перекладу, подолання труднощів на цій ниві, які зумовлені уже не тільки розбіжностями мовних систем, а й різним світобаченням, ментальним освоєнням навколишньої дійсності та особливостями буття й культури. Реальним, таким, що потребує розв’язання, стало питання про теоретичні засади створення когнітивного та прагматичного підґрунтя перекладу…

Як правильно обґрунтувати актуальність теми?

Обґрунтувати актуальність теми наукової роботи – означає довести, що відповідна проблема є реальною (критерій існування), що її дослідження є необхідним, бо вона пов’язана з низкою інших питань, які потребують розв’язання (критерій відповідності, або релевантності), що в науковій літературі зверталися до відповідного питання, але вичерпного його розв’язання не представлено (критерій невивченості). Слід також довести, що передумови, необхідні для аналізу проблеми, створені, тобто досліджено питання, які становлять базу у розв’язанні відповідних завдань.

Зразки

1) Тема: Типи трансформацій мовних одиниць у перекладі

документів “Україна – НАТО”

Соціальні процеси, які відбуваються в Україні, передусім поширення міжнародних контактів, висунули до порядку денного низку завдань, що потребують термінового розв’язання. До них належить питання про підвищення якості перекладу у всіх галузях діяльності. Однією з таких галузей є військова. Військовий переклад має багато спільного з аналогічним видом діяльності в інших галузях, але має і специфічні риси, які вичерпно ще не виявлені. Особливо це стосується перекладу документів НАТО. Приєднається Україна до НАТО чи не приєднається – вирішувати політикам, але в будь-якому разі перекладач повинен швидко і якісно відтворювати зміст документів НАТО засобами рідної мови, орієнтуватися в матеріалах, пов'язаних із діяльністю військових структур цієї організації. Тим часом питання про особливості документів НАТО як специфічного тексту ще не було об’єктом наукового аналізу. Реальною стала проблема дослідження оптимальних способів перекладу та типів трансформацій одиниць названого оригіналу.

Актуальність теми дипломної роботи підтверджується її відповідністю сучасним напрямам наукового аналізу в перекладознавстві, значенням для побудови методик наукового аналізу перекладу взагалі, практичною спрямованістю. Про відповідність обраного напряму сучасним науковим парадигмам свідчить той факт, що питання адекватності перекладу та його способів, типів трансформацій, нормативних аспектів незмінно перебувають у центрі уваги вчених. Їм присвячені роботи В.І. Карабана [12][*], В.Н. Комісарова [15], Л.К. Латишева [18], Я.І. Рецкера [37] і багатьох інших [26; 20; 44]. Дослідження типів трансформацій у перекладі документів НАТО допоможе більш глибоко осмислити трансформації взагалі та механізм їх дії в роботі з військовим текстом зокрема. Практичний аспект актуальності дослідження обраної теми не викликає сумнівів, оскільки збільшення арсеналу практичних рекомендацій та довідників для перекладачів в жодному разі не буде зайвим.

Важливість вивчення трансформацій перекладу відзначалася в науковій літературі неодноразово [37; 44]. При цьому зверталася увага на залежність трансформацій від стилю тексту оригіналу та його дискурсових особливостей [15], але питання про те, в чому ж саме полягає ця залежність вичерпно ще не досліджене. Потребує ретельного аналізу і проблема доцільності трансформацій та оптимального вибору їх типу, яке теж ще не вивчене глибоко і всебічно. З урахуванням викладеного обиралися об’єкт та предмет дослідження, формулювалися його мета та завдання.

2) Тема: Збереження максим комунікації у перекладі науково-популярного тексту

Тема дипломної роботи пов’язана з проблемою збереження максим комунікації тексту в перекладі. Незважаючи на велику увагу до проблем перекладу в цілому обрана тема ще не розглядалася в науковій літературі. Безумовно, багато питань, які її стосуються, досліджувались в працях Є.В. Бреуса, В.І. Карабана, В.Н. Комісарова, П.Б. Паршина, Я.Й. Рецкера, А.М. Федорова та інших учених [6; 22; 25; 26; 27; 28; 29; 46], але вони розглядалися в іншому ракурсі, здійснений аналіз не спрямовувався на комунікативні аспекти. Завдяки зусиллям названих і інших учених було закладене теоретичне підґрунтя для такого перекладу, який дозволяє створити текст засобами іншої мови у відповідності до вимог семантичної та прагматичної еквівалентності [41; 44; 51]. До різних аспектів створеної концепції були внесені уточнення, і в цілому до розпорядження перекладача дійшла логічна і струнка теоретична база відтворення референції та прагматики тексту в перекладі іншою мовою. Але наскільки текст перекладу задовольняє вимогам комунікації, наскільки він спрямований на читача – це питання залишається поки що осторонь лінгвістичних і перекладацьких студій.

Необхідність звернення до цього питання пояснюється не тільки його науковою самодостатністю, а й тим, що концепції передачі референції і прагматики в перекладі створювалися переважно з апеляцією до художніх чи наукових текстів. Щодо науково-популярних текстів згадані концепції апробовані не повною мірою. Якщо виходити з онтогенезу науково-популярного тексту, його функціонального призначення, то маємо констатувати, що основна мета створення праць цього жанру – донести до читача важливу інформацію, забезпечити такі умови її сприйняття, за яких вона не тільки буде зрозумілою, а й стане орієнтиром в практичній діяльності, основою формування його практичних навичок. Логічно припустити, що текст оригіналу виконує свої дидактичні функції повною мірою. Отже, завдання перекладача – зберегти ці функції, що можливо тільки за умови збереження максим комунікації. Саме тому реальною стає проблема виявлення тих особливостей перекладу, які забезпечують повноцінне відтворення максим комунікації в перекладі науково-популярного тексту.

Актуальність теми цієї кваліфікаційної роботи магістра зумовлена соціальною і власне лінгвістичною потребою у забезпеченні перекладу такого рівня, який би повною мірою відтворював вимоги до комунікації, покладені в основу тексту оригіналу. Дослідження цієї проблеми відповідає напрямам сучасних лінгвістичних досліджень, які спрямовані на глибоке і всебічне осмислення умов успішності комунікації. Воно сприяє подальшому вивченню проблем теорії комунікації, перекладу, когнітивної та прагматичної лінгвістики.

Як сформулювати об’єкт та предмет дослідження?

Наступний етап – визначення об’єкта та предмета дослідження. Об’єкт – більш широке поняття, ніж предмет. Об’єктом можуть бути явища, процеси. Предмет – один із елементів об’єкта. Як правило, предмет майже повністю відображається у формулюванні теми дипломної роботи.

Зразки

1) Тема: Когнітивно-прагматичне підґрунтя двомовного словника мовних одиниць на позначення моральних рис людини (на матеріалі української та англійської мов)

Об’єкт дослідження – слова і фразеологічні одиниці англійської та української мов на позначення моральних якостей людини.

Предмет дослідження – когнітивно-прагматичне підґрунтя англо-українського словника одиниць на позначення моральних рис людини.

2) Тема: Збереження максим комунікації у перекладі науково-популярного тексту

Об’єкт дослідження цієї дипломної роботи – тексти науково-популярного жанру.

Предмет дослідження – збереження максим комунікації в перекладі науково-популярного тексту.

3) Тема: Відтворення прагматичного потенціалу в перекладі науково-популярного тексту

Об’єкт дослідження цієї дипломної роботи – тексти науково-популярного дидактичного жанру.

Предмет дослідження – відтворення прагматичного потенціалу в перекладі науково-популярного тексту.

Як правильно сформулювати мету та завдання дослідження?

Формулювання мети та завдань дослідження має бути чітким і конструктивним. Мета та завдання не повинні бути надуманими – вони мають ставитися з огляду на недостатньо вивчені питання відповідної проблеми. У зв’язку із цим спочатку слід дати стислу характеристику стану вивченості проблеми: показати, які її аспекти і ким розроблені вичерпно, а які все ще потребують аналізу. Саме останні мають бути пов’язаними з метою та завданнями дипломної роботи. Не слід формулювати мету як “Досягнення...”, “Вивчення...”, “Аналіз...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Інакше кажучи, жоден дослідник не проводить аналіз заради аналізу – але будь-який дослідник аналізує з якоюсь метою (щось уточнити, встановити, виявити, розробити тощо).

Мета узагальнено представляє той кінцевий результат, до якого прямує дослідник. Для досягнення поставленої мети слід виконати конкретні завдання. Формулювання завдань теж має бути конструктивним і чітким. Усі завдання мають бути підпорядковані досягненню мети.

Зразки

1) Тема: Відтворення прагматичного потенціалу в перекладі науково-популярного тексту

Мета дослідження – виявити особливості відтворення прагматичного потенціалу в тексті англо-українського перекладу текстів науково-популярного жанру.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання.

1. Визначити стратегічні засади мовної організації тексту науково-популярного жанру.

2. Виявити типи прагматичної інформації тексту оригіналу.

3. Встановити засоби популяризації наукового змісту посібника та їх відтворення в перекладі.

4. Обґрунтувати принципи вибору відповідників перекладу, які найбільш повно відтворюють мовний вплив оригіналу.

2) Тема: Збереження максим комунікації у перекладі науково-популярного тексту

Мета дослідження – виявити способи збереження в українському перекладі максим комунікації, реалізованих в англійському науково-популярному тексті.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

1.Створити модель дослідження проблеми за темою роботи.

2.Визначити стратегічні засади мовної організації англійського науково-популярного тексту.

3.Виявити особливості реалізації максим комунікації в тексті оригіналу.

4.Визначити умови, які забезпечують повноцінне відтворення в українському перекладі максим комунікації, реалізованих у тексті оригіналу.

Як формулюється основоположна гіпотеза дослідження?

Починаючи дослідження, слід прийняти деякі припущення. Серед них виділяють основоположну гіпотезу дослідження і робочі гіпотези. У формулюванні основоположної гіпотези відтворюється основний напрям у розв’язанні проблеми, у робочих гіпотезах – напрями наукового пошуку на кожному етапі дослідження. Дослідження, яке проводиться в науковій роботі, має підтвердити або спростувати основоположну гіпотезу (якщо вона коректно визначена, то дослідження її підтверджує).

Зразки

1) Тема: Глобалізація понять для перекладу текстів антитерористичної тематики

Основоположна гіпотеза дослідження – припущення про можливість глобалізації термінів і понять тероризму з урахуванням когнітивного і прагматичного підґрунтя та про наявність різних способів глобалізації.

Робочі гіпотези: 1) відмінності понять і термінів, які використовуються в міжнародній співпраці, пояснюється когнітивними та прагматичними чинниками; 2) когнітивні та прагматичні чинники можуть слугувати підґрунтям для глобалізації понять.

2) Тема: Когнітивно-прагматичне підґрунтя двомовного словника правоохоронця (на матеріалі англійської та української мов)

Основоположною гіпотезою дослідження стало припущення про те, що сучасні лінгвістичні надбання забезпечують умови для створення нового покоління двомовних словників правоохоронної сфери спілкування, і використання положень когнітивної лінгвістики і лінгвопрагматики забезпечить поліфункціональність словника та його комунікативну спрямованість.

Робоча гіпотеза: Двомовний словник правоохоронця повинен відтворювати не тільки корпус одиниць перекладу, а й інформацію когнітивно-прагматичного плану.

Як схарактеризувати методи та прийоми дослідження? Чи можна їх просто назвати?

Характеризуючи методи та прийоми дослідження, слід не просто їх перерахувати, а відзначити, на якому етапі який із них використовувався, з якою метою – так обґрунтовується адекватність обраних методів поставленим завданням.

Як подаються етапи дослідження?

Етапи дослідження характеризуються у вступі. Вони описуються з коментарями щодо методів, які використовувалися дослідником. Перший етап часто називають пошуково-ознайомлювальним – це період добору бібліографії, ознайомлення з літературою, складання картотеки. Другий етап – аналітичний. Дослідник виконує критичний огляд літератури, формує власну концепцію дослідження, аналізує картки, класифікує матеріал тощо. На третьому етапі здійснюється систематизація матеріалу та його опис.

Зразки

1) Тема: “Когнітивно-прагматичне підґрунтя перекладу текстів концептосфери “Тероризм” (на матеріалі англійської та української мов”

Методи дослідження обиралися в залежності від завдань, поставлених на кожному з етапів роботи.

На пошуково-ознайомлювальному та підготовчому етапах ставилася мета дібрати теоретичну літературу для аналізу, і основними методами були метод цілеспрямованої вибірки, узагальнення та систематизації теоретичного матеріалу. Цілеспрямовано вибиралися наукові джерела, які містили інформацію про когнітивний, семантичний та прагматичний аналіз мовних явищ, а також про когнітивно-прагматичні аспекти перекладу. Додаткова цілеспрямована селекція застосовувалася з метою відбору тих праць, у яких когнітивний та прагматичний аналіз стосувався галузевого перекладу. Узагальнювалися та систематизувалися погляди вчених на поняття концепту, моделі когнітивного та прагматичного аналізу мови.

На аналітичному етапі використовувалися методи класифікації, компонентного аналізу, когнітивного аналізу, прагматичного аналізу і зіставлення. Метод когнітивного аналізу та класифікації дозволив виявити особливості категоризації уявлень про тероризм в англійській та українській мовній свідомості, а зіставлення допомогло виявити спільні й відмінні риси цього процесу. З арсеналу методів когнітивного аналізу використовувалися ті, які забезпечували репрезентацію соціально важливих ознак одиниць двох мов, а також ті, які орієнтували на виявлення міжконцептуальних зв’язків слова тероризм. На цьому ж етапі був застосований метод дискурсивного аналізу, який допоміг встановити ілокутивну мету автора промови та особливості його мовної стратегії і тактики.

На етапі обґрунтування перекладу промови застосовувався метод компонентного аналізу, який слугував у виборі моделі та способу перекладу, відповідників із синонімічного ряду мови перекладу. На цьому етапі знову виникла необхідність звернутися до методів когнітивного та прагматичного аналізу, але тепер уже стосовно фактів мови перекладу.

Результати аналізу були узагальнені й представлені в тексті дипломної роботи з використанням сукупності прийомів описового методу.

На всіх етапах дослідження використовувався зіставний метод, який забезпечив підґрунтя для адекватного перекладу.

2) Тема: Типи трансформацій в перекладі довідника “Україна – НАТО”

Етапи аналізу та методи, що використовувалися, були спрямовані на виконання конкретних завдань. На першому етапі було проаналізовано теоретичні роботи, присвячені проблемі трансформацій. Була дана дефініція терміну “трансформація”, узагальнена інформація про типи трансформацій та чинники, від яких вони залежать. З опорою на теоретичні джерела було створено модель аналізу трансформацій у перекладі матеріалів НАТО. При цьому використовувався метод узагальнення, класифікації, систематизації матеріалу.

На другому етапі з використанням методів порівняння, компонентного аналізу та синтезу були виділені трансформації в текстах українського перекладу та виявлені їх типи. З приверненням арсеналу методів описового аналізу були схарактеризовані специфічні риси трансформацій текстів НАТО.

Третій етап був пов’язаний з аналізом референтних модифікацій змісту тексту перекладу. Це стало можливим завдяки методам зіставлення, компонентного аналізу та синтезу.

На четвертому етапі аналізувалося питання про доцільність/недоцільність трансформацій, широко використовувався метод лінгвістичного моделювання та зіставлення.

Що вважається теоретичними джерелами дослідження?

Теоретичні джерела – це наукові статті, монографії, дисертації чи автореферати дисертацій, які використані дослідником у роботі.

У вступі подається інформація про джерела фактичного матеріалу для дослідження. У лінгвістичному дослідженні до таких джерел належать тексти, словники, результати опитування інформантів, матеріали Інтернету тощо. Можливе використання комплексу джерел – це залежить від теми та завдань дослідження.

Чи повинна дипломна робота мати новизну? Як вона формулюється?

Дипломна робота повинна мати певний ступінь наукової новизни. Формулюючи новизну, слід пам’ятати: вона визначається не тим, що явище досліджується вперше (можна дослідити щось уперше, але не отримати нових результатів), а тим, що вперше встановлено певні закономірності чи виявлено специфіку чогось, або ж запропоновано нові варіанти розв’язання певних завдань.

Зразки

1) Новизна дослідження визначається тим, що в ньому вперше виявлені засоби прагматичної адаптації англійського наукового тексту з теорії комунікації в українському перекладі.

2) Новизна результатів дипломної роботи визначається тим, що в ній вперше теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені принципи створення словника для українських учасників миротворчих місій.

3) Новизна дослідження визначається тим, що вперше виявлені способи збереження власне комунікативних особливостей оригіналу в тексті перекладу.

Як визначити практичне значення дослідження?

Практичне використання результатів дослідження необхідно осмислити в плані перспектив: слід відзначити, у розв’язанні яких практичних завдань можуть бути використані отримані результати (наприклад, у розв’язанні практичних завдань перекладу, у вивченні мови тощо).

Зразки

1)

Результати аналізу значень англійських та українських слів, що вербалізують концепт “Тероризм”, можуть бути використані в укладанні галузевих словників, а результати аналізу концепту “Тероризм” – в укладанні когнітивних словників. Спостереження і висновки щодо прагматичної адаптації текстів терористичної тематики можуть бути використані в роботі перекладача.

2)

Модель глобалізації, запропонована в роботі, може бути використана в підготовці перекладних словників-довідників інших галузей діяльності, а укладений фрагмент словника може використовуватися в службово-бойовій діяльності внутрішніх військ.

Основна частина дипломної роботи

Що подається в основній частині дослідження?

Основна частина диплома складається з розділів, підрозділів, параграфів (пунктів). Кожний розділ починають з нової сторінки, параграф (пункт) продовжують на тій самій сторінці. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень (але не обов’язково). Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки із стислим викладенням отриманих у розділі результатів.

Яким питанням слід присвятити перший розділ?

Перший розділ дипломної роботи присвячується формуванню наукової концепції дослідження. Для того, щоб її сформувати, слід виконати критичний огляд наукової літератури, в якому представити різні точки зору не відповідну проблему і обґрунтувати власну.

В огляді літератури слід окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою (історію питання). Критично висвітлюючи роботи попередників, курсант (студент чи студентка) повинен назвати питання, які залишились нерозв’язаними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми, пояснивши, який напрям розв’язання він обирає і чому.

Зразки початкової частини розділу 1

1) Зразок з постановкою завдань до розділу:

РОЗДІЛ 1. ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ СТВОРЕННЯ ДВОМОВНОГО СЛОВНИКА ДЛЯ МИРОТВОРЧИХ МІСІЙ

С. Ландау, один з учасників північноамериканського лексикографічного товариства, якось відзначив: “Створення словників не потребує блиску й оригінальності мислення, цей вид діяльності потребує високого інтелекту, професіоналізму і самовираженості в кропіткій роботі. Крім цього процес творення словника повинен приносити задоволення автору” [26, с. 4].

Віддаючи належне справедливості цього висловлення в цілому, висловимо сумніви щодо його першої частини. Підтвердженням того, що у створенні словників оригінальність мислення відіграє не останню роль, є поява словників нового типу, оригінальних підходів до опису значення слова у словнику, обґрунтування нових принципів лексикографії. На думку, В.В. Дубічинського, словникова діяльність, яка спирається винятково на семантику, потребує особливого сприйняття мови, яке деякою мірою, можливо, притаманне писемному дару [16]. Додамо до цього, що сучасний лексикограф має бути обізнаним з когнітивним досвідом нації, який проектується на укладання словника. Саме тому лексикографію можна назвати і мистецтвом створення словників і саме тому вона не може не бути креативною. Створення словника вимагає творчого підходу до всіх питань лексикографії, зокрема і до обґрунтування принципів створення словників.

Лексикографічна наука базується виключно на лінгвістичній теорії, її законах і принципах, лексикографічна практика як мистецтво являє собою окремий літературний жанр, де не останню роль відіграє майстерність і талант автора – автора словника. Завдання, які стоять сьогодні перед лексикографією, належать до різних сфер людської діяльності, а саме: практики перекладу, викладання рідної та іноземної мов, програмне забезпечення комп’ютерних, інформаційно-пошукових систем, культурології, етнографії, проблем професійного спілкування, соціології, психології і т. ін. Б.Ю. Городецький відзначав: “Лексикографія як наукова дисципліна має комплексний характер, і її історико-філософський аспект проявляється в постійному інтересі до типології словників і їх зв’язків з культурологією, її гносеологічний аспект зумовлений сутністю словників як способу організації і представлення знань, накопичених суспільством, її семантико-гносеологічний аспект пов’язаний з узагальненням словникових відомостей в руслі моделювання плану змісту мови” [13, с. 66–67].

Словниковий склад мови безпосередньо вивчає лексикологія, однак вона більше концентрується на загальних характерних рисах лексики як системи, а лексикографія намагається описати кожну лексичну одиницю її специфічні риси і контекстуальне оточення. Безсумнівним є те, що лексикологія є теоретичною базою лексикографії [57]. Отже, у виконанні завдань цієї дипломної роботи мають використовуватися надбання лінгвістичної теорії взагалі і лексикології зокрема. Завдання створення двомовного словника нового покоління зумовило необхідність звернення до низки питань стосовно відповідностей словника сучасним вимогам. Формулювання принципів створення словника нового покоління потребує аналізу питання про типи словників, оскільки безсумнівним є той факт, що відбір принципів залежить від типу словника.

З огляду на викладене метою першого розділу дипломної роботи є створення наукової концепції дослідження питання про принципи створення двомовного словника для миротворців. Сформулюємо конкретні завдання цього розділу:

1. Узагальнити інформацію про типи словників і теоретично обґрунтувати вибір типу словника для миротворців.

2. Виявити положення сучасних лінгвістичних теорій, які можуть бути використані в обґрунтуванні принципів створення двомовного словника для миротворчих місій.

3. Узагальнити інформацію про принципи створення словників і теоретично обґрунтувати принципи створення словника для миротворців.

4. Теоретично обґрунтувати модель створення лексикографічного портрету одиниць опису у двомовному словнику миротворців.

1.1. Типи словників як орієнтир вибору принципів їх створення

………………….(текст парагрфа)

2) Зразок без постановки завдань до розділу:

РОЗДІЛ 2. ПРАГМАТИЧНА АДАПТАЦІЯ КНИГИ ДЕЙЛА КАРНЕГІ “ЯК ЗАВОЙОВУАТИ ДРУЗІВ ТА ВПЛИВАТИ НА ЛЮДЕЙ” В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

2.1 Стратегічні засади мовної організації книги

Книга Дейла Карнегі “Як завойовувати друзів та впливати на людей” створювалася для кола читачів, які мають гарні життєві орієнтири, амбіції, хочуть досягти чогось у житті самостійно і відчувають потребу в поглибленні комунікативних умінь та навичок. Автор книги – відомий американський психолог – поставив за мету познайомити читачів з основами сучасної міжособистісної комунікації і побудував свою роботу на основі стратегії співробітництва, яка реалізувалась у спілкуванні з читачем, залученні до спільних роздумів, діалогу. Щодо функціональної спрямованості в книзі поєднуються стратегії навчального посібника, інформативно-дидактичної промови і переконання. Отже, завдання перекладача – передати в перекладі, по-перше, дружній тон автора, особливості його комунікативних стратегій, по-друге, його комунікативну тактику. Аналіз наведених вище стратегій під кутом зору проблем перекладу має здійснюватись у таких напрямах: відтворення в перекладі засобів встановлення контакту з аудиторією (тобто читачами), засобів підтримання їхньої уваги як запоруки мотиваційної функції, аргументації висловлених думок, засобів оптимальної подачі інформації та мовного впливу.

Встановлення контакту з аудиторією та підтримання уваги читача автор забезпечує з допомогою сукупності прийомів. Розглянемо їх.

Одним з найбільш поширених прийомів встановлення контакту та його підтримання протягом тривалого часу є запитання до читача, відповідь на які дає сам автор. Він ніби спонукає читача до спільного пошуку відповіді:

But how did "Two Gun" Crowley regard himself?

3) Зразок без постановки завдань до розділу

РОЗДІЛ 2. ВІДТВОРЕННЯ КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ПЕРЕКЛАДІ ПРОМОВ, ПРИСВЯЧЕНИХ ПРОБЛЕМІ ТЕРОРИЗМУ

2.1 Концепт “Тероризм” в українській мовній картині світу

Аналіз концепту “Тероризм” в українській мовній картині світу, виконаний з використанням енциклопедичних та тлумачних словників [90; 91; 93; 98], дозволив виділити в його розумінні різними суб’єктами пізнавальної діяльності такі спільні ознаки:

Негативне соціально-правове явище

Застосування або погроза застосування насильства

Здійснення окремою особою або групою, організацією

Непричетність держави

Залякування

Нав’язування суб’єктами своєї лінії поведінки.

Отже, можна стверджувати, що концепт “Тероризм” пов’язаний з концептами “Соціально-правові дії, вчинки”, “Погроза”, “Насильство”, “Нав’язування”.

Але водночас із загальним розумінням явища, можна спостерігати низку відмінностей у дефініціях, які надаються різними джерелами і стосуються суб’єктів здійснення дій, об’єктів впливу та методів, що використовуються в діяльності.

Міжнародна поліцейська енциклопедія дає таке визначення цього поняття: “ Тероризм в ши­рокому розумінні – негативне соціально-правове явище, яке обумовлене соціальними, політичними та економічними чинниками і характеризується згуртуванням агресивно налаштованих прошарків організованої зло­чинності з розподілом на ієрархічні рівні та виокремленням лідерів, що не беруть участі у вчи­ненні терористичних актів, але здійснюють ідеологічні, управлінські та організаційні функції, сукупністю складних, широкомас­штабних кримінальних видів діяльності, що здійснюються організаціями, групами, особами публічно із застосуванням або погрозою застосування насильства, з метою вплинути на прийняття державою, міжнародною організацією, фізичною чи юридичною особою будь-якого рішення чи утриматися від такого прийняття, спрямоване на дезорганізацію суспільства, залякування більш широкої групи осіб, ніж безпосередні жертви, створення умов для унеможливлення протидії гро­мадськості з метою захисту від соціального кон­тролю, в тому числі за допомогою корумпованих зв’язків, нехтування будь-якими законами і пра­вилами людського співіснування, нівелювання життя окремої людини, запропонування єдино мож­ливого засобу для розв’язання проблем для кра­щого маніпулювання й досягнення повного кон­тролю над суспільством.

У вузькому розумінні тероризм можна окреслити як не­гативне соціальне явище, що обумовлене соціальни­ми, політичними та економічними чинниками і полягає у застосу­ванні чи погрозі застосування насильства або інших суспільно небезпечних дій особою або групою осіб, котрі прагнуть шляхом залякування і примусу до­сягти певних соціальних змін у власних інтересах [90, 584].

Порів­няльний аналіз понять, що іноді вжива­ються як суміжні з поняттям тероризм, дасть змогу визначитися в самих поняттях, тобто окреслити ознаки, властиві саме цьому явищу. До таких слів передусім належать терор, тероризу­вання. Крім того, слід відмежувати тероризм від таких по­нять, як агресія, війна, геноцид, шовінізм, ван­далізм, анархізм, фашизм, партизанська війна, громадян, війна, революція, расизм. Окрім практичного, це має й теоретичне значення, оскільки серед деяких вчених панує думка, що тероризм, війна, геноцид, аг­ресія – поняття одного порядку…

Чи потрібні висновки до першого розділу?

Висновки до кожного розділу, в тому числі й до першого, є обов’язковими. У висновках до першого розділу слід представити наукову концепцію свого дослідження, але вже не так, як у вступі, – стисло, а конкретно схарактеризувавши понятійний та термінологічний апарат дослідження. Слід пам’ятати про обов’язкові аспекти концепції – дефініцію ключових понять, їх ідентифікацію та класифікацію явищ за суттєвими ознаками.

Зразки

1)

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Дослідження, проведене в розділі 1 дипломної роботи, дозволило створити модель аналізу тексту обраного жанру, в якій усі етапи націлені на розв’язання проблем перекладу. Основними положеннями цієї моделі є такі.

1. Поняття прагматичного потенціалу тексту інтерпретується як сукупність його ознак дискурсивного плану, до яких належать:

– ілокутивна мета учасників комунікації, яка стосовно перекладу тексту інтерпретується як основна мета автора оригіналу;

– соціокультурні умови дискурсу (у проекції на обраний об’єкт – характеристика читача, до якого звернена книга);

– стратегії і тактики мовленнєвої поведінки;

– мовні засоби досягнення ілокутивної мети, засоби впливу на читача.

2. Відтворення прагматики оригіналу в тексті перекладу потребує чітких і повних уявлень про типи ЗФІ, ЗКІ та ЗПІ, представлені в ньому, аналізу дискурсивних та власне мовних ознак тексту оригіналу, а отже, і дослідження в таких напрямах:

– виявлення соціокультурних умов дискурсу, в межах якого функціонує текст;

– встановлення ілокутивної сили тексту та комунікативних стратегій автора;

– визначення дискурсивних ознак тексту, які створюють його стратегію;

– визначення власне мовних ознак тексту, які зумовлюють тактику автора;

– окреслення типів інформації, представлених в тексті оригіналу;

– виявлення одиниць, які потребують прагматичної адаптації в перекладі.

3. Наведені напрями дослідження демонструють пошук від тексту до системних засобів реалізації змісту. У проекції на іншу мову викладені вище напрями набувають дещо іншого змісту, який можна тлумачити як рух від мовної системи до тексту. З метою вибору адекватного відповідника в мові перекладу необхідно виявити прагматичні компоненти, які отримали преференцію в мові оригіналу і потребують вербалізації засобами мови перекладу.

4. Відтворення прагматичного потенціалу тексту оригіналу передбачає його прагматичну адаптацію до мови перекладу, а отже, і необхідність виявлення одиниць прагматичної адаптації.

5. Складовим дослідження аналізованої проблеми є виявлення типів трансформацій перекладу, які найбільшою мірою забезпечують відтворення прагматики тексту науково-популярного дидактичного жанру.

2)

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

1. У роботі прийнято підхід, який орієнтує на аналіз когнітивних та прагматичних особливостей тексту оригіналу і їх врахування в перекладі.

2. Когнітивним підґрунтям перекладу є аналіз концепту “Тероризм” у сприйнятті українською та англійською мовними спільнотами, виявлення спільних і відмінних національних когніцій.

3. Під когнітивними особливостями тексту оригіналу розуміється сукупність когніцій, представлених у ньому, його змістовно-фактуальна інформація.

4. Під прагматичним підґрунтям перекладу розуміється сукупність умов прагматичного контексту оригіналу, інформація про ілокутивну мету автора, його комунікативну стратегію та мовну тактику – ознаки, які мають бути враховані в перекладі.

5. Адекватне відтворення когнітивної та прагматичної інформації в перекладі можливе за умови прагматичної адаптації тексту оригіналу, яка включає виявлення фрагментів, що можуть зумовити ускладнення в сприйнятті тексту іншомовним реципієнтом.

Яка інформація подається в наступних розділах?

У наступних розділах подаються результати власного дослідження обраної теми. Викладення матеріалу повинно бути підпорядкованим одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожен розділ повинен містити висновки. Якщо в розділі 1 ці висновки висвітлюють модель дослідження, то у висновках до інших розділів подаються основні результати дослідження.

Зразки висновків до дослідницьких розділів

1)

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

1. Аналіз тексту перекладу довідника “Україна – НАТО” засвідчив, що найчастіше здійснюються комплексні трансформації, коли перетворенню підлягають і лексичні одиниці, і граматичні. Це забезпечує можливість вичерпної передачі референції та дотримання нормативних вимог мови перекладу.

2. За доцільністю/недоцільністю застосування трансформації розподіляються на такі види:

2.1. Трансформації є виправданими і демонструють оптимальний спосіб розв’язання перекладацького завдання;

2.2. Трансформації є невиправданими, оскільки дослівний переклад з успіхом розв’язав би перекладацьке завдання і не виглядав би як буквалізм;

2.3. Трансформації, які при перекладі тексту необхідні, але перекладач вибрав неправильний тип трансформацій або взагалі не зробив їх.

3. У перекладі документів “Україна – НАТО” виявлені такі типи обов’язкових (виправданих) лексичних трансформацій:

3.1. Лексичні заміни, які повністю подають референцію оригіналу і не викривлюють зміст.Такі заміни в роботі названі оптимальними;

3.2. Лексичні заміни, які призводять до модифікації змісту, втрати референції, додавання або заміни референції. Якщо втрата незначна – це обґрунтована заміна, якщо ж втрата значна – необґрунтована;

4. Необґрунтовані лексичні заміни – це такі заміни, при яких відбувається повна втрата референції, викривлення змісту, або повна невідповідність нормам мови перекладу. Серед них виділяються такі різновиди:

4.1. Необґрунтовані лексичні заміни з повною втратою референції або її викривленням.

4.2. Необґрунтованими є лексичні заміни, які призводять до повної втрати відповідності нормам мови перекладу.

5. Аналіз засвідчив, що найбільш поширеними є такі типи доцільних граматичних трансформацій:

5.1. Заміна структури речення;

5.2. Заміна граматичної форми стану;

5.3. Додавання словосполучень;

5.4. Заміна частин мови.

2)

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Дослідження перекладу тексту “Introduction to contemporary public relations” російською мовою, виконане професійним перекладачем, а також варіанту українського перекладу, виконаного автором цієї дипломної роботи, дозволило зробити такі висновки.

1. Аналіз дискурсивних чинників перекладу засвідчив, що обраний посібник належить до науково-навчального підстилю, і основною метою автора оригіналу є доступна подача найсуттєвішої інформації. Цей факт зобов’язує перекладача забезпечити дві основні вимоги – точність передачі референції і ясність та доступність засобів її відтворення.

2. Професійний перекладач використовує різнорівневі відповідники перекладу фонеми, морфеми, слова, словосполучення, речення.

3. Перекладач намагається використовувати постійні відповідники перекладу, але на завжди такі відповідники існують. У разі їх відсутності використовуються варіантні відповідники та контекстні.

4. У виборі контекстного відповідника автор орієнтується на дискурсивні особливості тексту оригіналу та широкий і вузький контекст, поданий в оригіналі.

5. У тексті посібника, що аналізувався у цій роботі, виявлені відповідники-запозичення, відповідники-кальки, відповідники-аналоги, відповідники – лексичні заміни. За неможливості віднайти названі відповідники застосовується розгорнуте словосполучення.

6. Аналіз дозволив виділити такі ступені відповідності одиниць перекладу: абсолютна відповідність, відносна відповідність, умовна відповідність.

7. Абсолютна відповідність констатується у разі використання повних еквівалентних відповідників, а також приблизно половини варіантних.

8. Відносна відповідність виявлена у випадках використання часткових еквівалентних відповідників, деякої частини варіантних і контекстних.

9. Умовна відповідність констатується у випадках використання деякої частини варіантних відповідників, контекстних і оказіональних.

10. Умовна відповідність не дозволяє повною мірою відтворювати референцію оригіналу, тому її бажано уникати в перекладі текстів аналізованого жанру.

Про що слід писати у загальних висновках?

У загальних висновках викладають найбільш важливі результати, отримані в науковій роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Загальні висновки не повинні бути сукупністю копій висновків до розділів! Певна інформація, звичайно, буде в них повторюватися, але в іншій формі і в іншому контексті.

Зразки загальних висновків

1)

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Соціальний контекст сьогодення відзначається помітною спрямованістю на глобалізацію у всіх сферах діяльності, що в свою чергу, зумовило необхідність глобалізації лінгвістичної. У науковій літературі підкреслювалась важливість уніфікації або гармонізації глобальних політичних понять. Терміни концепту “Тероризм” належать до глобальних політичних понять, які повинні однаково тлумачитися різними соціумами, оскільки різна інтерпретація може стати перешкодою в міжнародній боротьбі з цим явищем. Отже, реальною стала проблема глобалізації понять згаданої сфери діяльності і відображення відповідної інформації у одномовних та багатомовних словниках.

У науці поки що не створена модель глобалізації понять різних сфер діяльності соціуму. У цій дипломній роботі ставилася мета здійснити глобалізацію понять концептосфери “Тероризм”.

Ознайомлення з науковою літературою з проблем глобалізації та контртерористичної діяльності стало підґрунтям для розв’язання поставлених в роботі завдань та створення моделі глобалізації. Модель глобалізації, яка пропонується в цій роботі, включає такі етапи:

– теоретичне обґрунтування моделі глобалізації понять у двомовному словнику;

– у результаті аналізу тлумачних словників англійської та української мов, а також текстів терористичної тематики визначення корпусу одиниць, які потребують глобалізації;

– створення когнітивно-прагматичного підґрунтя для глобалізації понять терористичної сфери спілкування словнику;

– здійснення глобалізації понять у фрагменті двомовного англо-українського словника для перекладу текстів терористичної тематики.

Корпус одиниць для глобалізації створювався в результаті когнітивного аналізу, опису сценарію щодо поняття тероризму, виділення фреймів, ознайомлення з енциклопедичними словниками та з літературою цієї ж тематики, ознайомлення з дефініціями словників. Для аналізу було відібрано 58 одиниць. Ознайомлення з їхніми словниковими дефініціями та інформацією нелінгвістичних джерел засвідчило, що за ступенем збігу когнітивних характеристик вони розподіляються на такі групи: дефініції, які відтворюють повний збіг інтерпретації; дефініції, які відтворюють частковий збіг інтерпретації понять; дефініції, які відтворюють відсутність збігу в інтерпретації понять. Глобалізації потребували одиниці, які за когнітивними та лінгвістичними характеристиками збігаються частково або не збігаються. Кількість понять, які потребують глобалізації, становила 58.

У процесі глобалізації використовувалися такі прийоми роботи:

Уніфікація – це поєднанні інформації, поданої в різних визначеннях, або в зміні форми вираження думки.

Гармонізація інтерпретується як репрезентація у визначенні тільки спільних ознак дефініцій різних мов або конкретизація окремих ознак, поданих у одній з дефініцій узагальнено.

Модифікація розуміється як формулювання визначення, в якому певна частина інформації, відсутня в дефініції однієї з мов, подається або певна частина інформації, наявна в дефініції однієї з мов, вилучається.

У роботі створено фрагмент англо-українського словника, в якому здійснена глобалізація понять, пов’язаних з тероризмом.

Перспективою дослідження є здійснення глобалізації інших понять, які стосуються діяльності сил охорони правопорядку.

2)

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проблема створення сучасник словників, зорієнтованих на конкретну галузь, є актуальною, а необхідність її дослідження зумовлена лінгвістичними й соціальними чинниками. На сьогодні вичерпно не виявлені особливості створення двомовних словників нового покоління, які б ґрунтувалися на сучасних досягненнях лінгвістичної науки, зокрема когнітивної лінгвістики й прагматичної лінгвістики. Відсутність довідкового матеріалу створює мовно-комунікативні бар’єри комунікації і стає перешкодою в здійсненні спільної правоохоронної діяльності представниками різних країн.

У цій роботі була поставлена мета виявити когнітивно-прагматичне підґрунтя для двомовного словника правоохоронця. Для досягнення поставленої мети була створена модель дослідження питання про відтворення когнітивно–прагматичної інформації у двомовному словнику правоохоронця. Модель включає виявлення когнітивної інформації, необхідної для відтворення у словнику, та врахування дискурсивних практики миротворців.

Когнітивне підґрунтя словника інтерпретується в роботі як наявність інформації про схожі й відмінні ознаки у сприйнятті різними народами явищ навколишньої дійсності. Відмінності можуть вербально виражатися з допомогою синонімів, а часто не виражаються жодними мовними засобами і стають причиною непорозумінь у виконанні спільних завдань в міжнародній правоохоронній діяльності.

Під прагматичним підґрунтям розуміється інформація, що забезпечує взаєморозуміння та успішність дискурсивних практик учасників міжнародного співробітництва.

Аналіз особливостей міжнародної правоохоронної діяльності у виконанні миротворчих місій засвідчив, що когніції, які мають бути репрезентовані у двомовному словнику, доцільно розподілити на когніції порозуміння і когніції протистояння.

Когніції порозуміння – це сукупність знань та досвіду, відмінних у народів – учасників правоохоронної, зокрема миротворчої діяльності. Репрезентація таких знань необхідна для взаєморозуміння та успішної співпраці у виконанні службово-бойових завдань. До когніцій порозуміння належить передусім інформація про структуру правоохоронних сил різних країн та функції, які виконують співвідносні структури, про особливості службово-бойової діяльності представників інших країн, про особливості комунікативної культури різних народів, невербальних засобів спілкування, символіки тощо.

Аналіз когніцій порозуміння засвідчив, що деякі їх типи можуть ускладнити спілкування і співпрацю між представниками сил охорони правопорядку різних країн. Ускладнення можуть зумовлюватися такими причинами:

– різною інтерпретацією тих самих понять;

– розбіжностями у когнітивному досвіді, які пояснюються суспільно-політичними умовами життя та діяльності соціумів;

– розбіжностями у міжкультурній комунікації;

– розбіжностями концептуальних уявлень, які пояснюються різними пріоритетами, акцентами у сприйнятті світу, духовними цінностями;

– відсутністю певних понять в одному із соціумів.

Особливо важливими в цій групі є когніції, які несуть інформацію про засоби запобігання конфліктам чи нейтралізації конфліктної ситуації в разі її виникнення.

Когніції протистояння – це знання та досвід, що відрізняє світосприйняття певних об’єктів представниками миротворчих сил від світосприйняття цих же об’єктів тими силами, які протистоять миру. Когніції протистояння охоплюють ті поняття, що не притаманні соціумам, до яких належать представники міжнародних правоохоронних сил, але є важливими для них у захисті миру та прав людини. До них належать знання про погляди, переконання, вірування і т. ін. угрупувань, які порушують право людей на мир і спокій.

У роботі виявлені основні когніції порозуміння і когніції протистояння.

Подано опис сценарію “Право”, виділено фрейми – цей етап розглядається як когнітивне підґрунтя тезаурусу словника. Встановлено засоби репрезентації відповідних уявлень у словнику.

Результати аналізу використані у створенні фрагменту словника правоохоронця, який подано в додатках до роботи.

Сформована когнітивно-прагматична база, яка забезпечує сприятливі умови для спілкування в процесі спільної міжнародної діяльності сил охорони правопорядку. Результати дослідження цього етапу реалізовані в комунікативному довіднику і представлені в додатках. Таким чином, когніції порозуміння виявлені й апробовані способи практичного використання отриманих результатів.

У результаті аналізу когніцій протистояння створено фрагмент довідника учасника правоохоронної діяльності, в якому подана інформація про особливості релігійних поглядів сунітів і шеїтів та міжнародні терористичні організації.

Перспективою дослідження є відтворення в англо-українському словнику когніцій порозуміння, що акумульовані в інших фреймах сценарію “Право”, а також когніцій протистояння стосовно інших фрагментів мовної картини світу.

3)

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проблема створення двомовних словників для миротворчих місій, є актуальною, і важливість її дослідження зумовлена не тільки лінгвістичними, а й соціальними чинниками. На сьогодні ця проблема не досліджувалася, і принципи укладання словників під кутом зору потреб українських миротворців не розглядалися.

У цій дипломній роботі ставилася мета теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити принципи створення англо-українського словника для миротворчих місій, і вона досягнута.

Доведено, що соціальний контекст сьогодення зумовив необхідність реалізації таких принципів побудови словника, які б повною мірою відповідали особливостям дискурсивних практик миротворців, основною метою котрих є підтримання миру і соціального спокою. Соціальні умови їх діяльності потребують посилення тих аспектів словника, які здатні забезпечити повне порозуміння, підтримання контакту між представниками різних країн, запобігання конфліктним ситуаціям, а в разі їх виникнення – нейтралізації конфлікту.

У роботі пропонується загальний принцип, який забезпечує відповідність схарактеризованим соціальним умовам, – він названий принципом урахування дискурсивних практик миротворців і зумовлює реалізацію більш конкретних принципів, а саме:

– поєднання елементів перекладного і енциклопедичного словника;

– глобалізації понять у двомовному словнику;

– репрезентації схожих і відмінних когніцій;

– подачі інформації, важливої для запобігання конфліктам;

– репрезентації міжкультурних особливостей комунікації;

– опори на загальнолюдські цінності.

Принцип поєднання елементів перекладного і енциклопедичного словника вимагає, щоб лексикографічний портрет одиниць словника подавав не тільки відповідники перекладу, а й інформацію когнітивного, комунікативного і міжкультурного планів. Ці слова викликають непорозуміння які можуть призвести до небажаних наслідків.

Принцип глобалізації понять у двомовному словнику для миротворців означає, що дефініції понять, поданих у словнику, мають відтворювати спільні й відмінні ознаки в інтерпретації понять різними соціумами.

Принцип репрезентації схожих і відмінних когніцій вимагає подачі інформації когнітивного плану: висвітлення відмінностей соціального досвіду, оцінної діяльності народів тощо.

Принцип подачі інформації, важливої для запобігання конфліктам, вимагає інформації про слова, які можуть спровокувати конфлікт, а також мовні засоби його нейтралізації. Ця інформація повинна подаватись окремо як додаток до словника.

Принцип репрезентації міжкультурних особливостей комунікації застосовується актуалізації фатичних засобів мови та опори на загальнолюдські цінності спрямовані на забезпечення комфортних умов комунікації.

Подані принципи апробовані у підготовці фрагменту англо-українського словника для миротворців. І все ж слід відзначити, що кожний з них потребує глибокого осмислення на різному мовному матеріалі, що можна розглядати як перспективу дослідження проблеми дипломної роботи.

Що подається в додатках?

У додатках подаються таблиці, схеми, діаграми, програми експерименту, фрагменти словників, власний переклад тексту тощо. Додатки – факультативна частина роботи, вони не є обов’язковими.

Зразки

1)

Додаток 1

Еквіваленти перекладу одиниць на позначення кількості з української мови англійською

Українські лексичні одиниці	Англійські лексичні одиниці
(декілька) мало	(a) few,
багато	plenty, many, much
декілька	multiple, some,
декілька, низка	several,
кіпа	heap, piles,
крапля, (трішечки, трохи)	grain, iota, drop, a bit,
мало	not many, not much,
маломальский	least
маса	masses,
мізерний	paltry, scanty
Множина безліч, кількість	multitude, quantity,
множина, безліч, низка, кількість	(great), (a) number,
море (велика кількість)	sea,
натовп	crowd, throng, mob, host
незліченний	countless,
незначний	insignificant,
незначно	slightly, somewhat
незчисленна кількість	infinite,
незчисленність	innumerability, infinitely
низка, серія	series,
океан (велика кількість)	ocean,
орда	horde,
розмаїття	variety, diversity, multyformity
рясний	abundant, plentiful, rich, lavish, bountiful,
сукупність	totality, whole, aggregate
сума	sum, amount
трішечки	wee,
трохи (незначний)	trifle(ing), little
чимало	fair, pretty, rather
численність	multiplicity,

Додаток 2

Еквіваленти перекладу одиниць на позначення кількості з англійської мови українською

Англійські лексичні одиниці	Українські лексичні одиниці
(a) few,	(декілька) мало
(great), (a) number,	множина, безліч, низка, кількість
abundant, plentiful, rich, lavish, bountiful,	рясний
countless,	незліченний
crowd, throng, mob, host	натовп
fair, pretty, rather	чимало
grain, iota, drop, a bit,	крапля, (трішечки, трохи)
heap, piles,	кіпа
horde,	орда
infinite,	незчисленна кількість
innumerability, infinitely	незчисленність
insignificant,	незначний
least	маломальский
masses,	маса
multiple, some,	декілька
multiplicity,	численність
multitude, quantity,	Множина безліч, кількість
not many, not much,	мало
ocean,	океан (велика кількість)
paltry, scanty	мізерний
plenty, many, much	багато
sea,	море (велика кількість)
series,	низка, серія
several,	декілька, низка
slightly, somewhat	незначно
sum, amount	сума
totality, whole, aggregate	сукупність
trifle(ing), little	трохи (незначний)
variety, diversity, multyformity	розмаїття
wee,	трішечки

2)

Додаток 1

СХЕМА 1. Структура концепту “Тероризм” в українській мовній свідомості

Додаток 2

СХЕМА 2. Опосередковані зв’язки концепту “Тероризм”

3. Стратегія і тактика наукового пошуку

Що означає змоделювати науковий пошук?