Метафора. Мета – обґрунтувати переклад метафори

Мета – обґрунтувати переклад метафори.

1. Виявити ознаку, за якою утворена метафора в тексті оригіналу.

2. Виявити когнітивне підґрунтя метафори.

3. Порівняти когнітивний досвід носіїв мови оригіналу та мови перекладу стосовно відповідного об’єкту.

4. Виявити когнітивне підґрунтя метафори в тексті перекладу.

Порівняння

Мета – обґрунтувати переклад порівняння.

1. Виявити типи об’єктів, які підлягають порівнянню в тексті оригіналу.

2. Виявити типи об’єктів, з якими порівнюються одиниці в тексті оригіналу.

3. Виявити когнітивне підґрунтя порівняння.

4. Порівняти когнітивний досвід стосовно відповідного об’єкту носіїв мови оригіналу та мови перекладу.

5. Виявити доцільність використання цієї ж метафори в тексті перекладу. Обґрунтувати трансформації.

Епітети

Мета – обґрунтувати переклад епітету.

1. Виявити образну основу епітету в тексті оригіналу.

2. Виявити когнітивне підґрунтя образу. Порівняти когнітивний досвід стосовно відповідного об’єкту носіїв мови оригіналу та мови перекладу. Виявити доцільність використання епітету в тексті перекладу.

Образні засоби ідіостилю автора

Мета – визначити способи відтворення ідіостилю в перекладі.

1. Виявити особливості порівнянь відповідного автора (що порівнюється, з чим порівнюється, чому порівнюється).

2. Виявити особливості використання метафори.

3. Виявити особливості використання епітетів.

4. Виявити особливості використання образних засобів у портретних описах.

5. Виявити особливості використання образних засобів у пейзажних описах.

6. Виявити особливості використання образних засобів у інших видах описів.

7. Виявити особливості використання відповідних засобів з тією ж когнітивною основою в тексті перекладу.

Образні засоби відтворення колориту епохи

Мета – визначити способи відтворення колориту епохи в тексті перекладу.

1. Виявити особливості використання реалій відповідної епохи в тексті оригіналу.

2. Виявити особливості використання граматичної будови речень в тексті оригіналу.

3. Виявити особливості відтворення відповідних засобів в перекладі.

У таблиці 1 подані відмінності між моделями семантичного та когнітивного аналізу.

Таблиця 1

Структурно-семантичний підхід	Когнітивний підхід
Предмет, мета аналізу
Переважно семантичні терміни: семантичний компонент, сема, семантичне поле, лексико-семантичний варіант значення (ЛСВ) і т. ін.	Переважно когнітивні терміни: понятійна сфера, концепт, домен, сценарій, фрейм, слот і т. ін.
Виділити всі елементи (семи, значення слів, словосполучень, речень тощо); виявити їхню польову будову, взаємозв’язок одиниць і умов їх функціонування; роль мовної особистості	Дослідити закономірності категоризації та концептуалізації дійсності мисленням людини з урахуванням суб’єктивності сприйняття світу, профілювання, ступеня деталізації.
Значення слова
Значення слова розкладається на семантичні компоненти – семи, серед яких виділяються категоріальні, диференційні, асоціативні, ядерні та периферійні, обов’язкові та факультативні, варіативні і т. ін. Значення слова побудоване за принципом поля.	Значення слова – частина загальної понятійної системи людини. Воно визначається особливостями концептуалізації світу людиною, досвідом її взаємодії з навколишнім середовищем. Значення – своєрідний гештальт, поле, в якому виділяється ядро і периферія, яскраві і слабкі ознаки.
Семантична структура багатозначного слова
У семантичній структурі багатозначного слова виділяється основний і похідні ЛСВ. Основний ЛСВ наводиться першим у словниковій статті. Значення різних ЛСВ відрізняються певними семами. Аналіз багатозначного слова – це виявлення спільних та диференційних сем ЛСВ.	Внутрішня структура багатозначного слова являє собою сіткову модель вузли якої (значення) пов’язані між собою відношеннями різної природи. Одне із значень являє собою “кращий зразок” певної категорії, інші є результатом метафори чи метонімії. Метафора та метонімія розглядаються як основна ментальна операція, засіб пізнання світу, встановлення зв’язку між різними ментальними просторами.
Аналіз метафори
Виявлення моделей творення метафори чи метонімії, їх образного потенціалу.	Метафори – своєрідні схеми, за якими людина думає і сприймає світ, тому важливо виявити ментальні простори, концептосфери, які пов’язує метафора, і визначити, як вони спрацьовують. Метафори – своєрідні схеми, за якими людина думає
Одиниці, які слугують матеріалом для аналізу метафори
Слова, ЛСВ.	Усі одиниці мови – порівняння, фразеологічні одиниці і т. ін..

Чи можна використовувати в дослідженні теми не модель у цілому, а окремі її елементи, поєднувати елементи різних моделей і підходів?

У дослідженні можна використовувати елементи різних моделей, можна поєднувати різні підходи, але не слід змішувати термінологію різних наукових напрямів.

Зразок функціонально-стилістичного аналізу тексту з елементами прагматичного