Тема 3. Західноєвропейська середньовічна філософія та філософія доби Відродження

Філософія Середньовіччя (Тертулліан, Августин, Тома Аквінський, П. Абеляр, Д. Скотт). Середньовічна філософія як синтез двох традицій: християнської відвертості й античної рефлексії. Августин Блаженний та його вчення про природу й людину як творіння Бога. Проблема душі і тіла, розуму та свободи волі. Апологетика, примат віри. Патристика. Віра й розуміння у творах Отців церкви. Зароджен­ня й розквіт схоластики. Томізм і проблема гармонії віри й розуму. Су­перечка про природу універсалій між "реалізмом" (А. Кентерберійський) та "номіналізмом" (В. Оккам). Вчення Т. Аквінського про буття, душу, людину, світ, свідомість і віру, сутність та існування. Теоцентризм. Номіналізм та його критика томізму як учення про пріоритет волі над розумом. Специфіка середньовічної схоластики. Розвиток філософії у Візантії. Середньовічна філософія мусульманського Схо­ду. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської теософії.

Філософія епохи Відродження (М. Кузанський, Дж. Бруно, М. Монтень), характерні риси культури Ренесансу та їх відображен­ня у філософській думці. Антропоцентричний, гуманістичний харак­тер філософії епохи Відродження. Натурфілософія Відродження, пантеїзм, повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм та вчення про нескінченність Всесвіту (Н. Кузансь­кий, Н. Копернік, Дж. Бруно, Г. Галілей).

Література: основна [1; 5; 11; 16; 18; 22; 24; 26; 27; ЗО; 32; 33];

додаткова [1; 16]