Правила скорочування слів у бібліографічному описі

1. Скорочують слова згідно з зазначеними правилами в усіх елементах бібліографічного опису, крім основної та паралель­ної назв.

2. Якщо скорочування може призвести до різного розуміння тексту бібліографічного опису, то скорочувати слова не можна.

3. Не скорочують слова, що визначають форму участі осіб у підготовці видання, бо це може призвести до різного розуміння тексту бібліографічного опису, наприклад: Словник банківсь­кого працівника / Укладач І. Мопець... (а не – Уклад. І. Мопець, бо може бути, що це: укладено І. Мопець).

4. У заголовку (колективний автор) бібліографічного опису вживають лише стандартизовані скорочення слів (див. додаток 1) з приміткою: «Скорочують також у заголовку опису», нап­риклад: Науково-дослідний інститут садівництва Національ­ної Академії наук України – НДІ садівництва НАН України.

Проте не скорочують назву країни (республіки, області, райо­ну тощо), яку зазначають перед назвою колективу в заголовку бібліографічного опису, наприклад: Україна. Міністерство осві­ти й науки – Україна. М-во освіти й науки.

5. В аналітичному бібліографічному описі використовують скорочення назв періодичних і продовжних видань, які пода­ють у відомостях про видання.

6. Не можна скорочувати слова в основному та паралель­ному заголовках (докладніше про бібліографічний опис див. нижче).