Загальні вимоги та правила скорочування

1. Скорочуванню підлягають різні частини мови. Те саме скорочення застосовують для всіх граматичних форм того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Не можна для двох різних за значенням слів використо­вувати те саме скорочення.

3. У скороченому слові варто залишати не менше двох літер, незалежно від того, чи застосовують відсікання (скорочування слова відкиданням двох або більше літер з кінця слова), чи стяг­нення (прийом скорочення вибірковим пропусканням голосних та приголосних літер). Під час відсікання крапку в скороченні ставлять, а під час стягування – ні, наприклад: адмін. – адміністрація, а/с – абонентська скринька.

Скорочувати слова до однієї літери припустимо тільки для: 1) особливих випадків, що подані в додатку 1: сторінка – с.; Київ – К.; науково-дослідний – н.-д.; 2) усталених скорочень; сільськогосподарський – с.-г.; місто – м.; пан – п.

4. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів (див. додаток 1), наприклад: видавництво – вид-во; включно – включ.; університет – ун-т; р-н – район; опрацював – опрац.; номер – №.

Скорочуючи іменники, треба зважати на відмінкові закінчення однини або множини, наприклад: з-д (завод), з-ди (заводи); о-в (острів), о-ви (острови).

5. За стандартом низку прикметників і дієприкметників ско­рочують відсіканням такої частини слова:

-авський	-ельний	-иський	-ічний
-адський	-ельський	-идький	-кий
-ажний	-ений	-ичний	-ний
-азький	-енський	-іальний	-ній
-айський	-ентальний	-івний	-ований
-альний	-енький	-івський	-овий
-аний	-ерський	-ійний	-овський
-анський	-еський	-ійський	-одський
-арський	-ецький	-ільний	-ольський
-ативний	-євий	-ільський	-Орський
-атський	-ивний	-інський	-ський
-ацький	-инський	-ірський	-уальний
-евий	-ирський	-істий	-чий
-ейський	-истий	-ічий	-яний
			-янський

6. Прикметники, що закінчуються на: - графічний, -логіч­ний, -номічний, -навчий, скорочують відсіканням частини слова - афічний, -огічний, -омічний, -авчий, наприклад: географічний – геогр., соціологічний – соціол.; філологічний – філол.

7. Прикметники, утворені від власних імен, скорочують відсікаючи частину -ський: шевченківський – шевченків., франківський – франків.

8. Скорочують утворені від географічних назв і назв на­родів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні) прикметники, зберігаючи найповнішу для розуміння форму скорочення: італійський народ – італ. народ; волинський край – волин. край; Оболонський район – Оболон. р-н; Чер­каська область – Черкас. обл.

Якщо назви району й області збігаються, то їх ско­рочують так само: Тернопільська область – Терноп. обл.; Тернопільський район – Терноп. р-н.

9. Якщо відсіченій частині слова передує приголосний й або будь-який голосний, то треба зберігати приголосний, що є за ним, наприклад: олійний – олійн.; зелений – зелен.

10. Якщо перед відсіченою частиною є апостроф, то зберіга­ють наступний за ним голосний і приголосний, наприклад: комп’ютер – комп’ют., розв’язування – розв’яз.

11. Якщо відсіченій частині передує літера - ь, то м’який знак теж відсікають, наприклад: зрошувальний – зрошувал., гуцульсь­кий – гуцул., моральний – морал.

12. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголос­ний, то, скорочуючи слово, зберігають один із цих приголос­них, наприклад: законний – закон., іменний – імен., щоден­ний – щоден.

13. Якщо слово можна скоротити відсіканням різної кіль­кості літер, то відсікають максимальну, наприклад: інфля­ція – інфл.; квітень – квіт.; конференція – конф.

Проте, якщо після скорочення слово стає незрозумілим або його значення можна сплутати з іншим, то вживають повнішу форму скорочення, наприклад: філологічний – філол. (а не – філ.); комічний – коміч. (а не – ком.); графічний – графіч. (а не – граф.).

14. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсі­кають кожний складник або один з них, якщо ці іменни­ки наведено в додатку 1, наприклад: член-кореспондент – чл.-кор.

15. У словосполученні скорочують кожне слово, наприк­лад: доопрацьований документ – доопрац. докум.; державне замовлення – держ. зам.; роздільна пагінація – розд. паг.; трав­невий випуск – трав. вип.

Проте в окремих усталених словосполученнях слова скоро­чують тільки в складі цього словосполучення: авторське свідоцтво – а. с.; без видавництва – б. в.; без року – б. р.; без ціни – б. ц.; видавничий відділ – вид. від.; випускні дані – вип. дан.; вихідні дані – вих. дан.; вкладений аркуш – вкл. арк.; і так далі – і т. д.; та інші – та ін.; колектив авторів – кол. авт. (див. додаток 1).

16. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсіка­ють другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський, наприклад: місто Кам’янець-Подільський – м. Кам’янець-Поділ.; місто Корсунь-Шевченківський – м. Корсунь-Шевченків.

Проте географічні назви, що є складними іменниками та пи­шуться через дефіс, скорочувати не можна, наприклад: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка.

17. У складних прикметниках, які пишуть через дефіс, від­сікають кожний складник або один з них відповідно до загальних правил скорочування, наприклад: греко-католицький – греко-католиц.; клініко-експериментальний – клін.-експерим.; фізико-математичний – фіз.-мат.; хіміко-технологічний – хім.-технол.

18. Спільнокореневі прикметники та дієприкметники, що відріз­няються лише префіксами, скорочують однаково: карпатсь­кий – карпат., закарпатський – закарпат., прикарпатсь­кий – прикарпат.

19. У складних словах, які пишуть разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово, наприклад: агролісомеліо­ративний – агролісомеліор.; лісогосподарський – лісогосп.; відеофонограма – відеофоногр.; мікрофіша – мфіша; мікрофо­токопія – мфотокоп.; фільмокопія – фкоп; фотокопія – фотокоп.

20. Якщо слово – єдиний член речення (у відомостях, що належать до назви), його не відсікають, наприклад: Лінгвістичні основи документознавства: Навчальний посібник (а не – Лінг­вістичні основи документознавства: Навч. посіб.); Українська мова: Словник-довідник (а не – Українська мова: Слов.-довід.). Проте, Лінгвістичні основи документознавства: Навч. посіб. для дистанційного навчання; Українська мова: Слов.-довід. вчителя.