Правила нумерації частин тексту

1. Розділи документа повинні мати порядкову нумерацію та позначатися арабськими цифрами без крапки, якщо не зазна­чено назву розділу: 1,2,3 тощо.

2. Якщо в межах розділу є підрозділи, то вони повинні мати порядкову нумерацію. У такому разі номер підрозділу склада­тиметься з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять (тобто номер подано з абзацного відступу без назви чи власне тексту), наприклад: 1.1, 1.2 тощо.

3. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кож­ного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номе­ра розділу й порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту без назви крапку не ставлять, наприклад: 1.1,1.2 або 1.1.1,1.1.2 тощо. Якщо текст поділяють тільки на пункти, то їх нумерують порядковими номерами (крім додатків).

4. Номер підпункту складається з номера розділу, порядко­вого номера підрозділу, порядкового номера пункту й порядко­вого номера підпункту, відокремлених крапкою, але після номе­ра підпункту без назви крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 тощо.

5. Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пунк­ти й дрібніші складники, то номер підпункту складається з номе­ра розділу, порядкового номера пункту й порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою: 1.1.3, 1.2.1 тощо. Після но­мера підпункту без назви крапку не ставлять.

6. Не нумерують розділ чи підрозділ, якщо він складається з одного пункту. Таке ж правило поширюється і на пункт, як­що він складається з одного підпункту.