Техногенні небезпеки на транспорті

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

Аварії та катастрофи на транспорті бувають двох типів:

- аварії, що відбуваються на виробничих об’єктах, не пов’язаних безпосередньо з рухом транспорту (депо, станції, порти);

- аварії під час руху транспорту.

Основні ознаки транспортних аварій:

- віддаленість місця катастрофи від великих населених пунктів;

- важкодоступність під’їздів до місця катастрофи;

- потреба відправки значної кількості потерпілих та загиблих;

- труднощі із встановленням кількості пасажирів.

Пасажири автомобільного і залізничного транспорту підлягають небезпеці. Але часто транспортна аварія може статися через необережну і невмілу поведінку пішоходів. Коли діти раптово перед машиною вибігають на проїжджу частину дороги, пасажири перебігають дорогу перед транспортом або переходять у недозволеному місці і чинять інші недозволені дії, може відбутися наїзд на людину, зіткнення декількох автомобілів, що може призвести навіть до вибуху автомашин при сильному ударі через пошкодження бензобака і витіканні бензину.

Аварії на повітряному транспорті на відміну від інших видів транспорту завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків, але знання і дотримання певних рекомендацій збільшує шанси пасажирів на спасіння.

Через посадку на рифи, зіткнення, перекидання, пожежі, порушення норм експлуатації та правил безпеки, помилкові дії команди та інші причини відбуваються катастрофи морських суден.

Тут ризик для людей величезний, бо вони знаходяться далеко від твердої землі, на воді. При паніці і розгубленості; спуску на воду шлюпок, які можуть перекинутися; при вистрибуванні пасажирів з борту корабля з висоти 6-15 м; при складних погодних умовах – грозі, штормі; неправильному використанні рятувальних жилетів, переохолодженні у воді, а також неможливості залишити корабель при відмові пристроїв – може виникнути втрата шансів на порятунок.

Якщо людина опинилася у воді під час катастрофи судна, потрібно:

- намагатися подолати розгубленість і паніку, вірити в порятунок, бо така поведінка збільшує шанси на виживання;

- утримувати себе на поверхні води так, щоб мінімально витрачати фізичні сили;

- тримати голову якомога вище над водою, щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на порятунок, адже понад 50% всіх тепловитрат організму припадає на голову.

Аварії на промислових очисних спорудах дуже небезпечні, бо залпом викидаються у навколишнє середовище отруйні, токсичні і просто шкідливі речовини у великих кількостях.

Гідродинамічні аварії пов’язані з аваріями на гідротехнічних спорудах, коли руйнуються підвалини, перевищені розрахункові максимальні скидні витрати, пошкоджені та зруйновані гідровузли. Найгірше, коли відбувається затоплення, бо руйнівна хвиля прориву та водний потік мають величезну силу.

Запитання для самоконтролю:

1. Як класифікують НС?

2.Розкажіть про природні надзвичайні ситуації.

3. Охарактеризуйте повені та снігові лавини і вкажіть шляхи захисту від них.

4. Землетруси. Виверження вулканів.

5. Розкажіть про атмосферні природні лиха.

5. Що таке зсуви, селі? На які види вони поділяються? Захист і боротьба з цими явищами.

6. Назвіть і охарактеризуйте соціальні надзвичайні ситуації.

7. Що таке техногенні НС? Наведіть приклади.

Рекомендована література:

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

2. Желібо Є.П., Завірюха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації – Київ: «Каравела», 2002. Львів «Новий Світ -2000»

3. Денціак О.О., Коваленко І.В., Мужик І.С. Навчальний посібник „Цивільна оборона. – Львів: «Афіша», 2000.

4. Гунський І.В. Цивільна оборона. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Міністерство освіти і науки України. – Київ, 1995 р.

5. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини. Видавництво «Бескид Біт», 2005.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. – Київ: «Знання», 2006

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. «Про порядок класифікації НС».

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 р. «Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру».