Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Робота органів самоврядування дітей та учнівської молоді базується на принципах:
- самостійності при вирішенні питань у рамках своїх повноважень, що закріплені у Статуті навчального закладу чи органу дитячого самоврядування;
- рівності та співпраці;
- системності планування та реалізації намічених програм і проектів;
- обумовленості структур та функцій системи учнівського самоврядування;
- відповідальності органів самоврядування перед виборцями, партнерами, членами колективу, педагогами, батьками та ін.;
- різноманітності форм та напрямів організації самоврядування дітей та молоді;
- взаємозв’язку між окремими рівнями дитячого самоврядування;
- неперервності та перспективності;
- відкритості та доступності в усіх сферах діяльності;
- добровільності та творчості;
- консультативно-педагогічної підтримки дорослими (координаторами, педагогами, спеціалістами та ін.).
Представники фундації імені князів-благодійників Острозьких пропонують доповнити дані принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування, пунктами:
- розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;
- свідомість, самодіяльність та активність учнів;
- доброзичлива вимога;
- регулярна почергова змінність виборного активу;
- відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів;
- конкретизація колективних творчих справ.
Міжнародна асоціація сприяння шкільним радам, президентом якої є доктор педагогічних наук, завідувач лабораторії Інституту управління освіти РАО В.І.Бочкарьов, розробила принципи і функції діяльності громадського управління навчальним закладом:
- принцип законності − визначає необхідність беззаперечного виконання органами самоврядування навчальних закладів відповідних законів України, типових положень, статутів, інших нормативно-правових документів, дія яких стосується сфери освіти;
- принцип представництва, у відповідності з яким колективи чи асоціації дорослих і дітей повинні мати своїх представників в обраних ними органах управління та самоуправління;
- принцип рівноправності − всі учасники громадського управління повинні мати рівні права членів навчально-виховного процесу і володіти правом вирішального голосу під час прийняття того чи іншого рішення у своєму колективі, асоціації чи навчальному закладі;
- принцип виборності − у відповідності з ним органи громадського управління та самоврядування набувають відповідних повноважень у результаті демократичних виборів;
- принцип оновлення та наступності − вимагає періодичного оновлення складу органів самоврядування у відповідності з нормами, що викладені в документах навчального закладу; разом з цим повинна забезпечуватися наступність у роботі між попереднім та наступним складом того чи іншого органу самоврядування;
- принцип демократії передбачає залучення до самоуправлінської діяльності якнайбільшої кількості учасників навчально-виховного процесу; при цьому форми прямої демократії – загальні збори – повинні мати пріоритетне значення перед формами представницької демократії (конференціями, зборами делегатів, членами обраних органів самоврядування);
- принцип колегіальності та персональності, який передбачає колегіальне прийняття управлінських рішень і разом з цим забезпечує персональну відповідальність за виконання та результативність прийнятих рішень;
- принцип гуманності − органи самоврядування членів навчально-виховного процесу закладу, відповідальні та уповноважені особи повинні будувати свою діяльність на основі духовних цінностей, толерантності, приймати рішення і реалізовувати їх в інтересах учня, батька, педагога, працівника навчального закладу; міра відповідальності та стягнення повинні бути жорсткими, але гуманними, які не принижують гідність дорослого чи дитини;
- принцип відкритості та гласності, відповідно до якого вся робота органів самоврядування навчального закладу повинна бути відкритою для кожного члена колективу і забезпечувати можливість отримання ним оперативної та достовірної інформації про їх діяльність;
- принцип цільової направленості діяльності органів громадського самоврядування на реалізацію освітніх і виховних потреб та інтересів учасників навчально-виховного процесу;
- принцип узгодженості та порад − перед прийняттям будь-якого рішення потрібно обов’язково порадитися з членами навчально-виховного процесу, колективу, вислухати думку інших і приймати рішення на основі згоди всіх чи більшості;
- принцип розподілу повноважень і відповідальності, який вимагає чіткого розмежування владних повноважень і сфер відповідальності між усіма органами самоврядування та їх лідерами;
- принцип свободи та самодіяльності, який визначає можливість кожного з членів органу самоврядування вільно обирати методи та форми реалізації колегіально прийнятого рішення і при цьому проявляти активність, творчість, самостійність і самодіяльність;
- принцип критики та самокритики, згідно з яким повинна забезпечуватися свобода слова, критики та самокритики, яка при цьому не допускає приниження гідності оточуючих людей;
- принцип звітності − всі обрані органи самоврядування навчально-виховного процесу та їх члени регулярно, у повній відповідності до положень Статуту навчального закладу та інших локальних актів, звітують перед своїми обранцями про зміст та результати своєї діяльності.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1027 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!