Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Назвіть принципи побудови та організації діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді



Робота органів самоврядування дітей та учнівської молоді базується на принципах:

- самостійності при вирішенні питань у рамках своїх повноважень, що закріплені у Статуті навчального закладу чи органу дитячого самоврядування;

- рівності та співпраці;

- системності планування та реалізації намічених програм і проектів;

- обумовленості структур та функцій системи учнівського самоврядування;

- відповідальності органів самоврядування перед виборцями, партнерами, членами колективу, педагогами, батьками та ін.;

- різноманітності форм та напрямів організації самоврядування дітей та молоді;

- взаємозв’язку між окремими рівнями дитячого самоврядування;

- неперервності та перспективності;

- відкритості та доступності в усіх сферах діяльності;

- добровільності та творчості;

- консультативно-педагогічної підтримки дорослими (координаторами, педагогами, спеціалістами та ін.).

Представники фундації імені князів-благодійників Острозьких пропонують доповнити дані принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування, пунктами:

- розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;

- свідомість, самодіяльність та активність учнів;

- доброзичлива вимога;

- регулярна почергова змінність виборного активу;

- відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів;

- конкретизація колективних творчих справ.

       
   
 
 


Міжнародна асоціація сприяння шкільним радам, президентом якої є доктор педагогічних наук, завідувач лабораторії Інституту управління освіти РАО В.І.Бочкарьов, розробила принципи і функції діяльності громадського управління навчальним закладом:

- принцип законності визначає необхідність беззаперечного виконання органами самоврядування навчальних закладів відповідних законів України, типових положень, статутів, інших нормативно-правових документів, дія яких стосується сфери освіти;

- принцип представництва, у відповідності з яким колективи чи асоціації дорослих і дітей повинні мати своїх представників в обраних ними органах управління та самоуправління;

- принцип рівноправності всі учасники громадського управління повинні мати рівні права членів навчально-виховного процесу і володіти правом вирішального голосу під час прийняття того чи іншого рішення у своєму колективі, асоціації чи навчальному закладі;

- принцип виборності − у відповідності з ним органи громадського управління та самоврядування набувають відповідних повноважень у результаті демократичних виборів;

- принцип оновлення та наступності вимагає періодичного оновлення складу органів самоврядування у відповідності з нормами, що викладені в документах навчального закладу; разом з цим повинна забезпечуватися наступність у роботі між попереднім та наступним складом того чи іншого органу самоврядування;

- принцип демократії передбачає залучення до самоуправлінської діяльності якнайбільшої кількості учасників навчально-виховного процесу; при цьому форми прямої демократії – загальні збори – повинні мати пріоритетне значення перед формами представницької демократії (конференціями, зборами делегатів, членами обраних органів самоврядування);

- принцип колегіальності та персональності, який передбачає колегіальне прийняття управлінських рішень і разом з цим забезпечує персональну відповідальність за виконання та результативність прийнятих рішень;

- принцип гуманності органи самоврядування членів навчально-виховного процесу закладу, відповідальні та уповноважені особи повинні будувати свою діяльність на основі духовних цінностей, толерантності, приймати рішення і реалізовувати їх в інтересах учня, батька, педагога, працівника навчального закладу; міра відповідальності та стягнення повинні бути жорсткими, але гуманними, які не принижують гідність дорослого чи дитини;

- принцип відкритості та гласності, відповідно до якого вся робота органів самоврядування навчального закладу повинна бути відкритою для кожного члена колективу і забезпечувати можливість отримання ним оперативної та достовірної інформації про їх діяльність;

- принцип цільової направленості діяльності органів громадського самоврядування на реалізацію освітніх і виховних потреб та інтересів учасників навчально-виховного процесу;

- принцип узгодженості та порад перед прийняттям будь-якого рішення потрібно обов’язково порадитися з членами навчально-виховного процесу, колективу, вислухати думку інших і приймати рішення на основі згоди всіх чи більшості;

- принцип розподілу повноважень і відповідальності, який вимагає чіткого розмежування владних повноважень і сфер відповідальності між усіма органами самоврядування та їх лідерами;

- принцип свободи та самодіяльності, який визначає можливість кожного з членів органу самоврядування вільно обирати методи та форми реалізації колегіально прийнятого рішення і при цьому проявляти активність, творчість, самостійність і самодіяльність;

- принцип критики та самокритики, згідно з яким повинна забезпечуватися свобода слова, критики та самокритики, яка при цьому не допускає приниження гідності оточуючих людей;

- принцип звітності всі обрані органи самоврядування навчально-виховного процесу та їх члени регулярно, у повній відповідності до положень Статуту навчального закладу та інших локальних актів, звітують перед своїми обранцями про зміст та результати своєї діяльності.





Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1027 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...