Що ми розуміємо під поняттям «шкільне самоврядування»?

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад – багатогранна соціально-педагогічна організація, яка складається з педагогічного, учнівського колективів та батьківської громадськості. Кожен з цих колективів чи об’єднань дорослих та дітей має право на самоврядування, самостійне вирішення своїх питань, задоволення потреб та інтересів в освітньому процесі. Такі функції виконують окремі відповідні органи самоврядування кожного з учасників навчально-виховного процесу:

- органи самоврядування педагогів – педагогічна рада (вищий орган самоврядування педагогів навчального закладу), методична рада, методичне об’єднання вчителів, класних керівників, вихователів, психолого-педагогічні комісії та інші об’єднання педагогів;

- органи учнівського самоврядування – збір учнів навчального закладу (вищий орган їх самоврядування); учнівська конференція, яка є вищим органом самоврядування учнів, що не мають змоги зібрати одночасно всіх школярів чи вихованців навчального закладу; обрана загальними зборами чи конференцією рада учнів навчального закладу (учнівський комітет, парламент, кабінет міністрів тощо), її комісії, штаби, центри та інші органи самоврядування; збори учнів класів, паралелей та навчальних змін; обрані ними ради класів, їх комісії, центри, сектори тощо;

- органи батьківського самоврядування – загальні збори батьків (вищий орган самоврядування батьків у навчальному закладі); конференція батьків учнів чи вихованців навчального закладу, які не мають умов для проведення загальних зборів; обрані зборами чи конференцією батьків батьківські комітети навчального закладу; їх комісії, сектори, секції, відділи тощо; батьківські збори класів, паралелей, навчальних змін; обрані ними класні батьківські комітети, ради їх комісії, секції, сектори та інші органи самоврядування батьків;

- органи загальношкільного самоврядування, які складаються з представників усіх окремих органів самоврядування учасників навчально-виховного процесу. Найбільш розповсюдженим органом загальношкільного самоврядування є Рада школи.

Батьківський комітет, батьківська рада, асоціація батьків та інше

Учнівський комітет, Рада лідерів, старостат, парламент тощо.

Педагогічна рада, профспілка працівників освіти, інше

Самоврядування у навчальному закладі має два рівні: самоврядування класів та загально шкільне самоврядування.

До органу самоврядування класів (гуртків, груп) входять: діти-лідери класу (гуртка, групи), представники батьківського комітету та класний керівник (педагог-наставник, куратор, керівник гуртка).

До органу самоврядування навчального закладу відповідно входять: рада дітей, представники адміністрації, педагогічної ради, батьківського комітету навчального закладу.

Існує відмінність між поняттями,,дитяче” та,,учнівське” самоврядування. Дитяче самоврядування передбачає самоврядування дітей у школі, позашкільному закладі, дитячій громадській організації, об’єднанні тощо. Учнівське – самоврядування учнів навчального закладу. Поняття,,дитяче” самоврядування є дещо ширшим і включає в себе поняття,,учнівське” самоврядування. Власне,,,шкільне” самоврядування охоплює самоврядування трьох категорій учасників навчально-виховного процесу школи: учнів, батьків та педагогів.[…]

На думку Д.В.Рогаткіна, шкільне самоврядування – це право, яким володіють у навчальному закладі учні, педагоги та батьки. У свою чергу, в адміністрації навчального закладу є обов’язок дати учням, педагогам та батькам можливість цим правом скористатися.

Робота в органах самоврядування вимагає від дитини активності, креативності, бажання постійного самовдосконалення.

Шкільне самоврядування є одним із найважливіших компонентів розвитку системи місцевого самоврядування, кадровим резервом якого можуть стати лідери учнівського самоврядування. Досвід участі в роботі органів учнівського самоврядування є „школою управлінської майстерності”.

Громадська активність дітей має проявлятися не тільки у навчальному закладі, а й через їх роботу на рівні громади міста, району, області. Які функції регіональних органів самоврядування дітей та учнівської молоді?

Регіональними органами самоврядування дітей та учнівської молоді можуть бути: обласна (районна, міська, району міста) рада дітей, обласний (районний, міський, району міста) парламент дітей, учнівський обласний (районний, міський, району міста) комітет, обласна (районна, міська, району міста) рада старшокласників та інші. Якщо ми визначаємося з назвою „Рада старшокласників”, то повинні розуміти, що відповідно до назви дана структура повинна вирішувати питання та проблеми старшокласників, а не учнів середнього чи молодшого шкільного віку. Саме останні і не зможуть бути представлені у ній через невідповідність визначенню „старшокласники”. Рада старшокласників може організовувати заходи для молодших школярів, але свого представлення там вона не матиме. Тому назву регіонального органу самоврядування дітей необхідно вибирати свідомо й виважено.

Функції регіональних (обласних, районних, міських) органів самоврядування дітей та учнівської молоді:

- захист прав та інтересів дітей певного регіону, навчальних закладів;

- координація роботи органів учнівського самоврядування в регіоні;

- сприяння реалізації регіональних програм та проектів;

- підтримка цікавих місцевих проектів;

- посередницька допомога у налагодженні партнерських відносин із державними та недержавними структурами;

- організація навчання обласного (районного чи міського) активу учнівського самоврядування;

- інформаційно-методичне забезпечення діяльності органів самоврядування різних рівнів;

- налагодження партнерських стосунків для реалізації спільних проектів та обміну досвідом з органами дитячого самоврядування інших районів, міст, областей України та зарубіжжя;

- побудова демократичних, правових стосунків між учасниками та партнерами дитячого самоврядування усіх рівнів.

Функції органів учнівського самоврядування навчальних закладів:

- організація життєдіяльності колективу свого класу, групи, гуртка та навчального закладу;

- захист прав та інтересів дітей, підлітків і молоді;

- контроль за створенням належних умов для навчання, проживання (для вихованців інтернатів), розвитку та дозвілля дітей, підлітків, учнівської молоді;

- ініціювання, розробка і втілення проектів, спрямованих на поліпшення навчально-виховного процесу;

- участь у розробці планів навчально-виховної роботи закладу;

- участь у проведенні педагогічних (батьківських) рад з питань організації життєдіяльності колективу, внесення від імені дитячого колективу пропозицій та ідей;

- заохочення учнів до навчання та участі у громадському житті закладу;

- організація допомоги невстигаючим учням;

- підтримка та захист інтересів творчо обдарованих дітей;

- пошук шляхів налагодження стосунків між учнями, батьками, педагогами, адміністрацією навчального закладу;

- організація і проведення заходів, спрямованих на покращення екологічного стану свого населеного пункту та території закладу;

- участь у благоустрої свого приміщення, подвір’я, наповнення кабінетів, бібліотеки;

- підготовка та проведення тематичних заходів з питань превентивного, правового, громадянського і духовного виховання;

- проведення соціологічних опитувань з проблем життєдіяльності колективу;

- організація роботи з молодшими школярами;

- організація діяльності спеціалізованих загонів: трудових, волонтерських, пошукових, правопорядку і дисципліни та інших;

- організація самообслуговування; контроль за порядком під час чергування класу по школі та під час масових заходів;

- організація роботи шкільного прес-центру;

- організація дозвілля дітей, підлітків та молоді;

- контроль та консультативна діяльність щодо питань дотримання Статуту, положень, пам’яток, виконання планових заходів навчального закладу та органу самоврядування;

- визначення найактивніших членів колективу, їх стимулювання та відзначення.

Зміст діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді залежить від тих завдань, які визначає перед собою колектив. Прояви самоврядування можуть бути найрізноманітнішими, але їх усіх повинно об’єднувати одне: дієвий підхід до структури органів самоврядування. Спочатку необхідно зацікавити учнів конкретною громадсько-активною справою, а потім створити відповідний орган самоврядування для організації даної справи.