Царські реформи 60-70рр. XIX ст. та їх наслідки для України

Грицак Роман, ІІ-АЛ(11,) 2010р, Белешко Ірина 2ал9,2013р.

Основною причиною реформ 60-70рр. була поразка Росії у Кримській війні 1853 — 1856 рр., яка засвідчила значну економічну та військову відсталість Російської імперії Найболючішим питанням-внутрі­шньополітичного життя було реформування аграрних відносин, насамперед ліквідація кріпацтва.

Скасування кріпацтва

Щоб уникнути революції, царський уряд провів «ви­зволення селян» зверху. 19 лютого 1861 р. цар Олександр II підписав маніфест про селянську реформу в якій проголошува­ли скасування кріпосного права. Селяни-кріпаки перестава­ли бути власністю поміщиків. Вони могли вільно тор­гувати, відкривати промислові та ремісничі підприєм­ства, торговельні заклади, записуватися в цехи, купува­ти і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей у навчальні заклади і вони могли самостійно захищати себе у судах. Земля передавалася селянам за викуп. 20% поміщику сплачували селяни, решту платила дер­жава. Селяни мали погасити борг державі з відсот­ками протягом 49 років.

З 1 серпня 1883 р. селяни повинні були викуповувати польові наділи. Для державних селян, які становили половину всього селянства України (2,2 млн ревізьких душ), умови реформи були сприятливіші. Вони отримали земельні наділи майже вдвічі більші, ніж поміщицькі селяни, а викупні платежі вносили менші.

Адміністративно-політичні реформи:

Земська реформа 1864 р. в усіх українських губерніях, крім Правобережжя — з остраху домінуван­ня польської шляхти, було створено виборні органи влади у масштабах губерній та повітів — земські уста­нови. Вони займалися розвитком охорони здоров'я, освітою, вдосконаленням сільськогосподарського ви­робництва, культурою тощо. Активними діячами земств були видатні представники українського національ­ного руху —О.Русов, Б.Грінченко, М.Коцюбинський та ін., які через свою «політич­ну неблагонадійність» не допускалися до державних установ.

Судова реформа 1864 р. якою запроваджувався позастановий, відкритий, незалежний від адміністрації суд. Судові засідання стали публічними (могли бути присутні представники преси, публіка). Дрібні справи розглядав мировий суддя, який обирався земством або міською думою. Провину підсудного визначали присяжні засідателі – представники матеріально забезпеченого населення, що призначалися жеребом.

Освітня реформа (1864 р.) Уведено єдину систему початкової освіти. Відновлено автономію університетів. Стала можливою вища освіта жіноцтва на приватних жіночих курсах. Встановлюється два типи гімназій: класична та реальна, надавалася певна автономія університетам. Видавалися підручники, популярна література.