Криза кріпацтва та селянські виступи в першій половині XIX ст

Бац Анна. ІІАЛ­-11 курсу 2013р.

У 30-40 рр. 19ст. в Україні розпочався промисловий переворот.

Але його розвиток гальмувала існуюча феодально-кріпосницька система, посилення експлуатації селянства, тобто панщина 1786р., в обмежувані панщини трьома днями на тиждень, в багатьох фільварках селян примушували працювати шість—сім днів на тиждень. Поміщики збільшували площі фільварків, відбираючи землі в селян і переводили їз на місячну оплату праці. В гонитві за прибутками вони вимагали, щоб крім панщини 6 днів на тиждень селяни сплачували чинш, і цим самим примушували селян продавати частину своєї продукції. Частина поміщиків намагаючись змусити селян працювати краще перевели селян на урочну систему виконання панщини. Кріпаку давали завдання на день, обмежуючи панщину трьома днями в тиждень. Але норми були настільки високими, що виконати їх за день було неможливо. Усі ці нововведення не підвищили продуктивність праці селян. Все більше освічених людей розуміло кріпацтво не може принести добробуту дворянам.

Посилення феодального гніту викликало різкі протести селян. Вони тікали поодинці та сім’ями на Правобережну Україну, у степи Пд.України, в Молдавію і т.ін. Подавали позови на поміщиків, підпалювали їхні економії, відмовлялися від виконання феодальних повинностей тощо. Нарешті, селяни із зброєю в руках почали виступати проти кріпосницького ярма. Масовий селянський рух на правобережній Україні проти кріпацтва очолив Устим Кармелюк. Його загони діяли на Поділлі з 1813 по 1835 рік. Народний месник грабував панів і роздавав награбоване селянам, за що його назвали в історичній літературі „українським Робін Гудом”.

У 1855 році на Київщині 140 000 селян відмовились виконувати повинності і ходити на панщину записавшись у козаки. Цей селянський рух отримав назву „Київська козаччина”.

Мрії про волю і гідне життя живили уяву людей які охоче вірили будь-яким чуткам про звільнення від гніту. У 1856 в пд.. губерніях прокотився поголос що ті хто переселиться до Криму стануть вільними й заможними господарями.76 000 селян з 574 сіл рушили в «похід у Таврію по волю». Війська зустріли переселенців на дніпровських переправах і Перекопі. Загинуло багато селян.

Невпинна боротьба селян проти кріпацтва зробили нагальним питання про його скасування.