Тема 8. Конструювання постільної білизни, трусів

План

1.Методи побудови креслень постільної білизни: простирадл, підодіяльників, наволочок різних форм, елементів їх оздоблення.

2. Білизна. Вимоги до виробів вказаного асортименту. Види і фасони чоловічих і жіночих трусів, їх характеристика.

3.Конструювання чоловічих і жіночих трусів різних форм. Врахування особливостей матеріалів при розробці конструкцій.

Щоб постільні речі (подушки, ковдри, матраци) швидко не бруднилися, використовують постільну білизну. її легше прати та прасувати, а отже, постіль завжди буде чистою та свіжою. Таким чином забезпечуються гігієнічні та зручні умови під час сну.

Постільну білизну поділяють на такі види: простирадла, підковдри, наволочки верхні на подушки, наволочки нижні на подушки, наволочки на матраци (рис. 1).

Рис. 1. Види постільної білизни: а - простирадло; б - підковдра; в - наволочка верхня на подушку; г - наволочка нижня на подушку; ґ - наволочка на матрац

Простирадло являє собою одну деталь прямокутної форми.

Підковдра із зовнішнього боку по центру має виріз квадратної, круглої, овальної чи іншої форми для заправляння в неї ковдри (рис.1 а, б).

Якщо підковдру виготовляють без вирізу, то передбачають клапан (рис.1, в), застібку (рис. 1, г) чи вхід у вигляді щілини (рис.1, д).

Наволочки верхні на подушки бувають з клапаном, із застібкою і на зав'язках (рис. 3). Верхню наволочку надівають на подушку поверх нижньої наволочки.
Рис. 3. Наволочки верхні на подушки: а - із клапаном; б – із застібкою; в - із зав'язками Рис. 4. Зняття мірок з подушки для виготовлення наволочок

Рис. 5. Креслення наволочки з клапаном та викрійка наволочки з клапаном

Рис. 6. Моделювання наволочки на основі базової викрійки

Постільну білизну виготовляють різних розмірів відповідно до розмірів дитячих і дорослих ковдр, подушок, матраців.

Для виготовлення постільної білизни використовують переважно бавовняні та льняні тканини. Ці тканини довго залишаються міцними й гарними на вигляд після багатора­зового прання, кип'ятіння та прасування, що надзвичайно важливо для постільної білизни. Бавовняні та льняні ткани­ни мають хороші гігієнічні властивості - добре вбирають вологу і пропускають повітря. Сучасна постільна і столова білизна буває як однотонною, так і різнокольоровою. Ткани­ни для постільної білизни повинні мати стійке пофарбу­вання.

Розробляючи нові моделі постільної і столової білизни, слід враховувати їх призначення, особливості речей і приміщення, де вони будуть застосовуватися. Так, ком­плект постільної білизни виглядає естетично, якщо наволоч­ка підходить за формою, кольором, оздобленням до підковдри, простирадла. Наволочки можуть бути виготовлені з різних тканин - гладкофар­бованих та з печатним малюнком, мати різні види оздоб­лень - вишивка, мереживо, волани, аплікація. За розробки нових моделей наволочок тканини в одній моделі добирають за кольором та властивостями. Оздоблення, які використо­вують для постільної білизни (тасьма, стрічка, мереживо, шнур тощо), повинні, як і тканина, мати стійке пофарбуван­ня, добре пратися і прасуватися. Столова білизна за кольо­ром, оздобленням, тканиною має відповідати посуду та інтер'єру приміщення.

Наволочку на диванну подушку розробляють з урахуван­ням інтер'єру: форми дивана, крісел, кольору портьєр, ки­лимів, меблів, шпалер у кімнаті.

Креслення підковдри - мірки ковдри, а для креслення наволочки потрібно зняти мірки з подушки (рис. 5). На виробництві наволочки виготовляють семи стандартних розмірів у сантиметрах: 40x40; 60x50; 60x60; 70x60; 70x70; 75x75; 80x80.

Найменшою є наволочка, довжина і ширина якої в гото­вому вигляді становить 40см. Якщо ж подушка має нестан­дартні розміри, то необхідно виміряти її довжину (Д под.) і ширину (Ш под).

Щоб готова наволочка легко одягалася на подушку і при використанні не дуже швидко рвалася, під час побудови крес­лення до мірок довжини і ширини подушки додають прибав­ку на вільне облягання (П=2см).

Креслення наволочки з клапаном являє собою одну де­таль прямокутної форми (рис. 4). Його виконують на одну половину подушки.

Якщо креслення в натуральну величину на папері виріза­ти по контурних лініях, дістанемо базову викрійку виробу (рис. 5).

Цю викрійку називають базовою тому, що на її основі ми можемо розробляти багато нових викрійок відповідно до кожної моделі наволочки. Для цього на базову викрійку наносять модельні лінії (рис. 7). Усі деталі нумерують. Викрійку розрізають на окремі деталі по модельних лініях.

Щоб побудувати креслення, необхідно, зняти мірки із того об'єкта, на який шиють виріб. Так, для побудови креслення одягу знімають мірки з фігури людини, для побудови креслення наволочки потрібно зняти мірки з подушки, а для креслення підковдри мірки ковдри. На виробництві наволочки виготовляють семи стандартних розмірів у сантиметрах: 40x40; 60x50; 60x60; 70x60; 70x70; 75x75; 80x80. Найменшою є наволочка, довжина і ширина якої в готовому вигляді становить 40 см. Якщо ж подушка має нестандартні розміри, то необхідно виміряти її довжину (Дпод.) і ширину (Шпод.) Щоб готова наволочка легко одягалася на подушку і при використанні не дуже швидко рвалася, під час побудови креслення до мірок довжини і ширини подушки додають прибавку на вільне облягання (П=2см).

Питання для контролю:

1. Для чого на подушки, матраци та ковдри надівають постільну білизну?

2. Які тканини найчастіше використовують для виготовлення постільної білизни? Чому саме ці тканини?

3. Чому постільну білизну виготовляють різних розмірів? Як визна­чити необхідний розмір підковдри?

4. Чому для постільної білизни вибирають тканини із стійким пофар­буванням?

5. У якому масштабі виконують креслення швейних виробів за допо­могою масштабної лінійки?

6. Для чого під час виконання креслення наволочки до розмірних оз­нак ширини і довжини подушки додають прибавку П?

2. Білизна - це вид одягу, що надівається безпосередньо на тіло. Жіноча білизна має не тільки утилітарне призначення, але й надає фігурі більш правильні, стрункі лінії модного силуету.
Окремі види жіночої білизни виникло багато століть тому. Першим і єдиним на той час видом одягу з'явилася сорочка, яка з часом змінювалася і складнювалася.
Набагато пізніше, в ХV-ХVI ст. з'явилися нічні сорочки і панталони, які довгий час були приналежністю туалету привілейованих верств населення.
В античні століття для додання фігурі стрункості її бинтували поясом-стрічкою, а починаючи з XVI ст. стали застосовувати і корсаж для стягування талії, підкреслення грудей і стегон. В кінці ХVІ ст. жінки багатих станів носили ватні накладки на стегнах і важкі полотняні нижні спідниці. Згодом їх замінили куполоподібним і конусоподібним каркасом з китового вуса або металевих обручів, званим криноліном.
Завдяки зміні форми корсета і кріноліну можна було значно змінити обриси фігури: підняти чи опустити лінії талії та грудей, підкреслити або згладити форму грудей і стегон, більш-менш затягнути, акцентувати талію.
На початку ХХ ст. на зміну корсету приходять більш еластичні форми сучасних предметів жіночого туалету.
Залежно від призначення жіноча білизна ділиться на чотири групи:
1. Предмети жіночого туалету - бюстгальтери, пояси, пояси-труси, грації, напівграції.
2. Денна білизна - сорочки, комбінації, панталони, труси; нижні спідниці; майки з широкими бретелями або короткими рукавами.

3. Нічна білизна та одяг для ранкового і вечірнього туалету.

4. Спеціальні медичні бандажі - передпологовій, післяпологовий і ін.
Білизна та предмети жіночого туалету допомагають надати жіночій фігурі природний, красивий силует, правильну поставу, оформляють і підтримують груди, живіт, стегна. Всі ці предмети повинні бути максимально зручні, гігієнічні, повинні легко стиратися і не деформуватися в процесі шкарпетки, відповідати природним розмірами фігури і регулюватися в обсязі.
При моделюванні білизни та предметів жіночого туалету слід враховувати всі ці вимоги, а також модний напрям, в основі якого залишаються природні лінії і пропорції фігури.
Для виготовлення предметів жіночого туалету і денного білизни застосовують найрізноманітніші матеріали.
Основними матеріалами є тканини - спеціальні корсетні, бавовняні, лляні і напівлляні, натуральні і з синтетичного шовку, - еластичні трикотажні полотна (з резиновою жилкою), трикотажні щільні, малорозтяжні й ажурні, мереживні полотна, резиноткацкі вироби.
Як фурнітуру застосовують ґудзики, гачки, затяжніки, тасьму блискавку, кісточки (з металу або пластмаси) і ін.
Оздоблювальними матеріалами служать бавовняні і капронові прошивки і мережива, тасьма, шовкові, оксамитові стрічки та ін.
Прокладки виконують з лляних, напівлляних і синтетичних тканин і поролону.
За стильовим рішенням білизну і предмети жіночого туалету діляться на молодіжна- більш легкої конструкції і скромного декоративного оформлення і жіноча, виконане в більш складних колірних і конструктивних рішеннях, що підкреслюють лінії грудей, талії і стегон із застосуванням різноманітних оздоблювальних матеріалів - мережив, тасьми, стрічок та ін.
Найбільш поширеним кольором білизни є білий; класичними квітами вважають чорний, рожевий і блакитний.
У різний час модними можуть бути кольори - синій, бежевий, червоний, зелений, коричневий і ін. Під прозорі тканини застосовують білизну тілесного кольору або в тон тканини, а також спеціальні чохли.
Крім того для білизни і предметів жіночого туалету застосовують різне кольорове рішення або використовують тканини та трикотажні полотна з набивними малюнками у вигляді дрібних клітин, смуг, гороху, квітів і т. д. залежно від моди.