Методика ЦНДІШП

Методика, розроблена в ЦНДІШП, є старою методикою проектування одягу масового виробництва. Розробка креслень конструкції в ній розпочинається з попереднього розрахунку конструкції. В першу чергу розраховують ширину рукава Шрук, на основі якої визначають інші параметри рукава: висоту оката Вок і довжину лінії оката Док, довжину лінії пройми Дпр, висоту закритої пройми Впр і її ширину Шпр, а також ширину спинки Шсп і полички Шп.

Особливістю методики є визначення балансових точок плечового одягу, побудова пройми виробу і нагрудної виточки полочки (переду). Ширина базисної сітки плечового виробу складається з Ширини спинки, пройми і полички (переду).

Рис. 4. Креслення за методикою ЦНДІШП

Певний прогрес в якісному розвитку розрахунково-графічних методів став можливий появі засадничих і науково обґрунтованих даних розмірної типології населення для цілей конструювання одягу. Розрахунково-графічні методи отримали широке поширення в силу елементарності емпіричних розрахунків і простоти графічних побудов.

Але при усій їх різноманітності і опрацьованості, ці методи є "рецептом" для побудови конструкції основних деталей одягу певного виду, крою, і силуету стосовно певного напряму моди і технології виготовлення.

Наближені методи конструювання одягу потрібні для розробки первинних лекал нових моделей. Проте високої точності і технологічності побудови розгорток деталей жодним розрахунково-графічним методом досягти неможливо в силу недостатності інформації про антропологічні виміри і припусках. Зміна моди і розмірної типології людини супроводжується внесенням значних змін до емпіричних розрахунків і графічних побудов креслень нових силуетів одягу, що призводить до морального старіння методик

Надалі була розроблена так звана ЄМКО РЕВ, що узагальнила досвід конструювання країн-учасниць колишнього РЕВ. Уніфікація розрахунків, деталізація і класифікація припусків, нові методи графічної побудови окремих вузлів ускладнили методику конструювання, але не зробили її краще і надійніше за попередніх. У звичайній практиці конструювання вона швидше служить спільною мовою для передачі інформації, чим інструментом щоденного користування.

Проте використання ЕОМ частково знімає цю проблему (методика спочатку і планувалася для роботи на ЕОМ), і така детальна деталізація стає цілком доречною. Це дозволяє на базі ЄМКО РЕВ створювати власні варіанти методики, доповнюючи і удосконалюючи те, що було зроблено до нас.