Гігієна розумової праці

Правильна організація розумової діяльності школярів запобігає формуванню перевтоми і її наслідків. Утома характеризується тимчасовим зниженням працездатності. Вона розвивається за дії як розумових, так і фізичних навантажень. Після відпочинку утома проходить. Це нормальний фізіологічний стан, коли організм тренується, а в подальшому втома наступає лише при більших нервово-психічних навантаженнях. Звідси висновок: несумлінне навчання завдає більш шкоди, ніж користі, тому що не розвиває волю, старанність, не дозволяє розкритися генетично зумовленим здібностям людини. Недонавантаження кори головного мозку розумовою працею так само негативно впливає на розвиток дитини, як й її перенавантаження. Перевтома виникає як наслідок порушень режиму роботи й відпочинку. Діти перевтомлюються через недостатню зрілість нервової системи. Перевтома — це головний біль, запаморочення, швидка слабкість, почервоніння кон'юнктиви очей, зниження апетиту, порушення сну, підвищення температури тіла, погіршення пам'яті, неуважність, дратівливість, плаксивість. Це може бути ознакою початку нервово-психічного захворювання. Учитель першим може помітити зміни в поведінці учня, зокрема підвищену тривожність, емоційну нестійкість, схильність до самозвинувачень, замкнутість, реакцію істеричного взривчастого або нав'язливого типу.

Загальне денне навантаження не повинно перевищувати 7-8 год. на добу. Насправді воно становить від 8 до 12 год. і більше.

Гіподинамією або руховим голодом страждають більшість школярів. Приблизно 85% денного часу діти не рухаються, сидять, а 10-15 хв. перерви для вправ допомогли б учням перемогти недостачу в рухах.

При тривалих заняттях рекомендують періодично робити 3-4 форсованих вдихів із затримкою, обмивання тіла то гарячою, то холодною водою.

При складанні розкладу варто обов'язково враховувати вікові особливості дітей, а також динаміку їхньої працездатності. Найвища працездатність в учнів молодших класів на 2-му уроці, у середніх і старших - на 3-му уроці. Тому навчальні предмети, які мають потребу в більшій розумовій напрузі й контрольні роботи, варто планувати на ці годинни. Працездатність учнів знижується в наступні години. Варто також ураховувати, що в суботу й понеділок працездатність нижча, ніж в інші робочі дні. Правильно організований із психофізіологічної позиції урок також впливає на стан розумової працездатності учнів. Якщо при вході до класу вчитель посміхається, оптимістично настроєний, у нього чіткий голос, він емоційний при викладанні нового матеріалу, змінює види діяльності учнів, ураховує їхні індивідуальні особливості, то звичайно й учні будуть зберігати високу працездатність. Не слід збільшувати обсяг домашнього завдання на понеділок, тому що зменшується час на відпочинок, що так необхідний учням наприкінці тижня.

Велику роль під час підтримки розумової праці відіграє гігієнічний стан навчальних приміщень: температура й чистота повітря, рівень освітлення, відповідність кольорів приміщення й меблів.

При організації всіх видів позаурочних занять варто теж обов'язково враховувати інтереси учнів, їхню схильність до того чи іншого виду діяльності, тому що гарний настрій під час виконання якоїсь роботи сприяє розвитку дитини. Читання художньої літератури, відвідування кінотеатрів, перегляд телепередач потребують особливої уваги. Так, читати рекомендується не більше 2 год на день, переглядати телепередачі не частіше 2-3 разів на тиждень і не довше 1-1,5 годн на день для старшокласників і 0,45-1 год - для молодших школярів.