Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
На початку підліткового періоду складається ситуація, що спричинює суперечності у тому випадку, коли у дорослого ще зберігається ставлення до підлітка як до дитини. Власне ця суперечність і є джерелом конфліктів і проблем у взаєминах між дорослими й підлітками. Підліток нерідко сурово обмежується у своїх діях дорослими, непосильними вимогами. У таких випадках у підлітків розвивається реакція протесту, яка може проявитися в різних відхиленнях поведінки. Він намагається вийти з-під контролю старших, зайняти власну позицію стосовно тих цінностей, правил спільного проживання тощо. Усе це призводить до протистояння й конфліктів. У підлітка загострюється почуття власної гідності; він ображається й протестує. Може змінитися ставлення не тільки до батьків, а й до вчителів і школи в цілому.
Спілкування для підлітка у групі ровесників стає провідним моментом діяльності, тому на другий план можуть відходити і спілкування з дорослими, і навчання. Група багато в чому диктує підлітку форми поведінки й формує в нього відповідні позиції та ставлення до себе й до людей, які його оточують. Привабливими для підлітка стають зовнішні ознаки дорослості. Це паління, гра в карти, вживання алкогольних напоїв, особливий лексикон, доросла мода в одязі, зачісках, форми відпочинку, розваг і деякі привілеї.
Тому необхідна робота з батьками, які, можливо, не знають і не розуміють, в чому їхні помилки у взаєминах з дітьми.
Щодо шкідливих звичок, то сім’я має двосторонній вплив на спосіб життя молодої людини. З одного боку, сім’я виступає як захисний чинник, що перешкоджає появі шкідливих звичок, а з іншого – як особливий чинник, що стимулює розвиток шкідливих звичок у дітей.
Захисні чинники сім’ї найбільшою мірою проявляються в тому випадку, коли:
* між членами сім’ї існують добрі, відверті стосунки;
* виховання дітей передбачає прояв душевного тепла, виключає постійні ультимативні претензії;
*батьки вірять у життєві успіхи дітей, виявляють високі батьківські очікування;
*діти, з одного боку, беруть участь у прийнятті сімейних рішень, а з іншого – мають свої власні завдання стосовно інших членів сім’ї;
*стосунки між батьками ґрунтуються на емоційній взаємній підтримці.
В «Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи» зазначено: «Необхідно, щоб кожний школяр оволодів мінімумом знань у галузі гігієни та медицини, змалку знав свій організм і вмів підтримувати його в нормальному стані». Тільки тоді дитина відповідально ставитиметься до свого здоров'я. Але ми, дорослі, забуваємо або не хочемо зрозуміти, що виховувати, навчати дитину, розвивати її як особистість легше, якщо вона здорова й гармонійно розвинута фізично.
З усього вищесказаного очевидно, що ця проблема загальнодержавна, комплексна, а наше завдання — виділити з неї конкретні питання, розв'язання яких під силу вчителю. У зв'язку з цим доречно навести слова знаного педагога В. О. Сухомлинського: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% неуспішних учнів головна причина відставання в навчанні — поганий стан здоров'я, певне нездужання або захворювання, частіше за все абсолютно непомітне, яке можна виявити лише спільними зусиллями матері, батька, лікаря і вчителя».
Школа впливає на розв’язання питання із збереження і зміцнення здоров'я дітей засобами фізичного виховання.
Зусиллями початкової школи — саме їй довірені діти молодшого віку — формується й гармонійно розвивається особа дитини. Занедбане в дошкільному віці ще можна виправити в молодших класах, але втрачене в початковій школі наздогнати набагато важче. Рівень відповідального ставлення учнів початкових класів до здоров'я, до здорового способу життя стане вищим, якщо його формування у процесі всього навчання в початковій школі є тематичним і послідовним.
Під час уроку, де створюватимуться всі необхідні умови для фізичного розвитку, розкриття надій учня — основне, що допомагає дітям бути фізично розвинутими.
В основу уроків покладено принципи особистісно-орієнтованого підходу, розроблені І. С. Якиманською, мета яких — створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їхнього здоров’я, підвищення інтересу до уроків фізкультури. Для цього використовуються різноманітні форми та методи організації діяльності учнів на уроці, створення атмосфери зацікавленості кожного, стимулювання до виконання вправи без остраху помилитися, виконати її неправильно. Діяльність учнів оцінюється не за кінцевим результатом (правильно чи неправильно), але й за процесом його досягнення. Природно, що на уроках створюються умови для самовираження школярів.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 336 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!