Плата за забруднення навколишнього природного середовища

1. Сутність плати за забруднення довкілля.

2. Порядок слати та розподіл екологічних платежів.

3. Методика розрахунку плати:

3.1. За забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.

3.2. За забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами.

3.3. Розрахунок плати за забруднення водних об’єктів.

3.4. Розрахунок плати за розміщення відходів.

1. Сутність плати за забруднення довкілля.

Важливим елементом системи економічного механізму природокористування в Україні є платежі за забруднення НПС.

Юридична основа платежів закладена Законом України «Про охорону навколишнього природного середо­вища» (1991 р.) передбачає платність природокористування, що включає збір за спеціальне використання природних ресурсів (ст. 43), збір за забруднення навколишнього природного середовища (ст. 44), збір за погіршення якості приро­дних ресурсів (ст. 45) та за інші види впливів.

Плата за забруднення – це форма відшкодування економічного збитку від викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище України.

Метою платежів за забруднення НПС є компенсування шкоди (збитку), що заподіяна підприємствами в результаті господарської діяльності.

Функції платежів:

Ø стимулюють підприємства скорочувати викиди та скиди забруднюючих речовин;

Ø є джерелом акумулювання коштів, призначених для ліквідації негативних екологічних наслідків виробництва;

Ø стимулюють здійснення витрат на проектування і будівництво природоохоронних заходів.

Плата за забруднення НПС стягується з природокористувачів, які здійснюють такі види впливу на НПС:

- викид в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;

- викид в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами;

- скид у поверхневі і підземні водні об’єкти;

- розміщення відходів.

Існує ідея двоставочних платежів. Перша ставка (базова), яка відображає платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин в межах установлених нормативів((ГДВ, ГДС). Друга ставка, яка встановлюється за понадлімітні забруднення у розмірах, що врівні п’ятикратному значенню базової ставки. Ставки за наднормативні викиди призначені для розрахунку суми збитку нанесеного внаслідок недотримання стандартів у даній сфері. Ставки платежів для всього різноманіття інгредієнтів розраховується виходячи з показників їхньої відносної небезпечності.

Показник відносної (агресивності) небезпеки і-того виду речовини розраховується за формулою:

(1)

Для атмосферного повітря береться ГДК_сд, для водних об’єктів ГДК для рибогосподарських водойм.

За умови відсутності середньодобової гранично припустимої концентрації застосовується гранично припустима максимальна разова концентрація, при відсутності гранично припустимої концентрації середньодобової і гранично припустимої максимальної разової концентрації, застосовується орієнтований безпечний рівень впливу (ОБРВ).

При відсутності гранично припустимої концентрації у воді рибогосподар­ських водойм застосовуються гранично припустима концентрація речовини у воді, водних об'єктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування чи орієнтований безпечний рівень впливу.

Базові нормативи плати (Н_бі) за викиди (скидання) конкретних забруднюючих речовин визначаються, як добуток питомого економічного збитку (Y) від викиду (скидання) умовного забруднюючого речовини в межах припустимого нормативу викиду (скиду), показника відносної небезпеки (агресивності) (А_і) конкретного і-го забруднюючого речовини, шкідливого для навколишньої природного середовища і здоров'я населення і коефіцієнта індексації плати (К_інд):

Н_бі = Y х А_і х К_інд (2)

У зв'язку зі зміною рівня цін на природоохоронне будівництво та інші напрями природоохоронної діяльності, до нормативів плати за забруднення навколишньої природного середовища застосовуються коефіцієнти індексації плати.

2. Порядок слати та розподіл екологічних платежів.

Порядок сплати зборів за забруднення природних ресурсів затверджені Постановою кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303. Ці нормативи в подальшому корегувалися. Органи Мінекобезпеки разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають платників збору за забруднення навколишнього природного середовища. До цього переліку вклю­чаються суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації, фізичні особи та інші підприємства й установи, що забруднюють довкілля.

Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України затверджена 24.05. 93р. Міністерством навколишнього середовища України.

Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів установлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів.

Суми зборів розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів і затверджених нормативів і сплачуються щоквартально відповідно до фактичних обсягів скидів, викидів, розміщення відходів та кількості використаного пального.

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчас­ну сплату збору згідно із законодавством. Не внесені своєчасно кошти збору стягуються з платників у встановленому законодавством порядку. Сплата збору не звільняє юридичних та фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Контроль за правильністю обчислення збору, дотриманням лімітів викидів, скидів та розміщенням відходів здійснюється органами Мінекобезпеки. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами держав­ної податкової служби на підставі документальних перевірок.

Збори за забруднення навколишнього природного середовища платники (крім розташованих у містах загальнодержавного значення) перераховують у таких розмірах:

- 20 % – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

- 50 % – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки;

- 30 % – до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремий рахунок.