Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства



Важливою частиною економічного аналізу фінансового стану підприємства на заключному етапі є аналіз ділової активності та ефективності господарювання.

Результатами такого аналізу в першу чергу зацікавлені внутрішні користувачі (власники майна, менеджери різних рівнів управління і спеціалісти) та зовнішні користувачі (інвестори, постачальники, покупці, банки, фінансові органи тощо).

Основними завданнями такого аналізу є оцінка стану, виявлення чинників, які привели підприємство до сучасного рівня, обґрунтованість та підготовка пропозицій і заходів щодо кращого використання усіх виробничих ресурсів.

Ділова активність підприємства визначається співставленням ресурсів і результатів. Основні показники ефективності та ділової активності підприємства можна подати у вигляді табл. 13.2.

Таблиця 13.2. Основні техніко-економічні показники діяльності промислового підприємства

Умовні позначенян Показник Одиниця виміру Алгоритм розрахунку Базовий рік Звітний рік Відхилення (+/-)
ВР Продуктивність праці тис.грн./ чол. обсяг продукції/ чисельність ПВП      
Фв Фондовіддача грн./грн. обсяг продукції/ вартість ОЗ      
Мв Матеріаловіддача грн./грн. обсяг продукції / матеріальні витрати      
Рв Рентабельність виробництва % чистий прибуток/ собівартість продукції      
Зкв Капіталовіддача майна (коефіцієнт ділової активності) грн./грн. ф.2 р.35/ ф.1 р.280      
Кем Коефіцієнт ефективності використання майна   ф.1 р.280/ ф.2 р.35      
Пзк Прибутковість загального капіталу грн./грн. ф.2 (220-225)/ ф.1 р.280      
Пвк Прибутковість власного капіталу грн./грн. ф.2 (220-225)/ ф.1 (330+360)      
Ппр Прибутковість реалізації продукції грн./грн. ф2. р.220/ р.035      
Кеф Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів   ф.1 р.280/ ф.2 р.035      
Ток Період окупності власного капіталу роки ф.1 р.380/ ф.2 р.220      
Кгл Коефіцієнт готівкової ліквідності   ф.1 (230+240)/ 620      
Кшл Коефіцієнт швидкої ліквідності   ф.1(260-(100+...+ 140))/ 620      
Продовження табл. 13.2
Ко Коефіцієнт обіговості обігових коштів   ф.2 р.035/ ф.І р.260      
Св Сума вивільнених з обігу коштів в результаті прискорення обіговості тис. грн. спеціальний розрахунок      
Код Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості   ф.2 р.035/ ф.1 (150+... +210)      
Кок Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості   ф.2 р.035/ ф.1 р.620      
Кмр Коефіцієнт маневреності робочого капіталу   ф.1(100+...+140+270)/ (260+270-620)      
Кмв Коефіцієнт маневреності власного капіталу   ф.1 (380+460-080)/ 380      
Кзп Коефіцієнт загального покриття обігових коштів   ф.1 (280-080)/ 620      
Кзо Коефіцієнт завантаження основного капіталу   ф.1 р.030/ ф.2 р.035      
Кзоб Коефіцієнт завантаження оборотного капіталу   ф.1 р.260/ ф.2 р.035      
Кзд Коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованості   ф. 1(160+170+...+210)/ ф.2 р.035      
Кза Коефіцієнт завантаження усіх активів   ф.1 р.280/ ф.2 р.035      

Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства залежить від трьох основних складових виробничого процесу:

— робочої сили;

— основних виробничих засобів;

— матеріальних ресурсів.

Саме тому на заключному етапі економічного аналізу доцільно ще раз повернутися до таких показників ефективності як продуктивність праці (використання трудових ресурсів), віддача основних засобів, капіталовіддача (використання основного капіталу) і матеріаловіддача (використання матеріальних ресурсів).

Оскільки рівень промислового виробництва суттєво залежить від сумарного впливу інтенсивних (віддача основних засобів, матеріаловіддача і продуктивність праці) та екстенсивних (основні виробничі засоби, матеріальні ресурси і трудові ресурси) чинників, то на практиці виникає потреба визначення цього сумарного впливу на ефективність виробництва.

На першому етапі розрахунків потрібно визначити питому вагу окремих ресурсів в загальній сумі виробничих ресурсів. Для цього усі види ресурсів рекомендується привести до одного виду — трудових ресурсів — діленням вартості основних виробничих засобів і матеріальних витрат в базовому та звітному періодах на продуктивність праці відповідного періоду.

Другий етап розрахунків передбачає визначення середньої суми виробничих ресурсів і питомої ваги окремих ресурсів в загальній сумі виробничих ресурсів. Середня сума окремих ресурсів визначається як підсумок їх у звітному та базовому періодах і діленням на два. Загальна середня сума виробничих ресурсів визначається як підсумок середніх обсягів окремих ресурсів, приведених до трудових, а їх питома вага — діленням окремих, приведених до трудових, ресурсів до загальної середньої суми виробничих ресурсів.

На третьому етапі визначається загальний вплив усіх інтенсивних чинників на зміну обсягів виробництв за наступною формулою:

∆ВПінт = ∆ВР ∙ ТТР + ∆Фв ∙ ТОЗ + ∆Мв ∙ ТМР,

де ВП — обсяг виробництва;

∆ВР, ∆Фв, ∆Мв — вплив на зміну обсягів виробництва відповідно продуктивності праці, віддачі основних засобів та матеріаловіддачі;

ТТР, ТОЗ, ТМР — питома вага відповідно трудових ресурсів, основних виробничих засобів і матеріальних ресурсів у загальній сумі виробничих ресурсів.

Четвертий етап розрахунку — визначення загального впливу усіх екстенсивних чинників на зміну обсягів виробництва. Цей вплив визначається за формулою:

∆ВПекс = ∆ПВП ∙ ТТР + ∆ОЗ ∙ ТОЗ + ∆МР ∙ ТМР,

де ∆ПВП, ∆ОЗ, ∆МР — вплив на зміну обсягів виробництва відповідно чисельності промислово-виробничого персоналу, основних промислово-виробничих засобів та матеріальних ресурсів.

На завершальному етапі розрахунку визначається сумарний вплив усіх інтенсивних і екстенсивних чинників на зміну обсягів виробництв за наступною формулою:

∆ВП = ∆ВПінт + ∆ВПекс.

Крім того, на підприємстві доцільно проаналізувати оборотність коштів і заборго­ваності, визначити суму вивільнених чи залучених до обороту коштів у результаті зміни їх оборотності, проаналізувати прибутковість та маневреність капіталу.

Необхідність виконання річної виробничої програми з мінімальними витратами обумовлює підвищення ефективності використання активів підприємства.

Ефективність використання активів визначається шляхом співставлення результатів виробничо-господарської діяльності з реальною величиною активів.

Інформацію про вартість активів та їх структуру надає Баланс, а фінансові результати діяльності об’єктивно відображені у Звіті про фінансові результати.

Загальні показники, які характеризують ефективність використання активів — це коефіцієнт віддачі активів, який визначаються як відношення обсягу чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до обсягу активів (валюти балансу).

Цей показник за різними джерелами має декілька назв (коефіцієнт ділової активності, коефіцієнт оборотності активів, показник капіталовіддачі майна тощо), але суть його від цього не змінюється, оскільки він свідчить, який обсяг чистого доходу (виручки) від реалізації продукції припадає на одну гривню вкладених коштів.

Зрозуміло, що на цей показник суттєво впливають галузеві особливості.

Оскільки різні групи активів по різному переносять свою вартість на вартість продукції, яка виробляється підприємством, то вони по різному впливають на рівень віддачі активів. Саме тому доцільно визначати, яку віддачу дають основні засоби (основний капітал) та оборотні засоби (оборотний капітал).

Ефективне використання основного капіталу характеризується коефіцієнтами оборотності і завантаження основного капіталу. Коефіцієнт оборотності основного капіталу (Kо) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньорічної вартості основних виробничих засобів, а коефіцієнт завантаження основного капіталу (Kзо) характеризується середньою вартістю основних засобів, що припадає на одну гривню реалізованої продукції. Аналогією коефіцієнта оборотності основного капіталу є показник фондовіддачі, розрахований як відношення обсягу реалізованої продукції до середньої вартості основних засобів.

Для обігових коштів показник оборотностіоб) визначається як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньорічної вартості обігових коштів. Коефіцієнт завантаження обігових коштів (Kзоб), розраховується аналогічно до Кзо.

Оскільки загальний (Кза) дорівнює 0.8, то Коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованостізд) визначається: коефіцієнт завантаження усіх активів – (коефіцієнт завантаження основного капіталу + коефіцієнт завантаження обігових коштів).

Застосування показників ефективності господарювання та ділової активності залежить від мети аналізу. Загальне відхилення рівня цих показників у поточному періоді від рівня базового періоду та розрахунків свідчить про динаміку (тенденцію) розвитку підприємства і зосереджує увагу менеджерів на досягненнях та упущеннях в роботі.

При необхідності більш глибокого вивчення впливу зміни окремого показника на результати діяльності підприємства доцільно визначити чинники впливу та провести пофакторний аналіз впливу цих чинників на кінцеві результати.

Контрольні запитання:

1. Чим характеризується заключний етап аналітичної роботи на підприємстві?

2. Що таке пояснювальна записка?

3. Назвіть основні техніко-економічні показники діяльності промислового підприємства.

4. Основні завдання аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства.

5. Від чого залежить ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства?

6. Як визначається вплив на ефективність виробництва інтенсивних та екстенсивних факторів?





Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 1894 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.007 с)...