Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фін­анісовими органами, підрядниками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість — результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних за­собів затримується платіж різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною сплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень у підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих відносинах з ними.

Дебіторська заборгованість показана в розділі II балансу за статтями „Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послу­ги” та „Дебіторська заборгованість за розрахунками”.

Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчен­ня даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду.

Далі визначається невиправдана заборгованість і з’ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначен­ня за даними пояснювальної записки або бухгалтерських відомо­стей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.

Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від неви­правданої. Допустима дебіторська заборгованість — це забор­гованість, яка виникла згідно з пред’явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської заборгованості належать заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капіталь­ного будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестача і витрати, зумовлені псуванням товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.

Треба також аналізувати заборгованість за окремими покуп­цями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати захо­дів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одер­жана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управ­ління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бу­ти обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призво­дить до нестійкості фінансового стану.

На практиці існує кілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості, а саме:

1) Кількість оборотів суми дебіторської заборгованості (О_дз):

,

де ВР — виручка від реалізації продукції (ряд. 035 ф. 2);

ДЗ_с — середня сума дебіторської заборгованості ((ряд. 160 ф. 1 на початок періоду + ряд. 160 ф. 1 на кінець періоду)/2).

Цей показник відображає, скільки разів протягом року (або іншого періоду) обсяги надходжень від реалізації можуть вмісти­ти в собі середній залишок сум дебіторів, а також визначає ефек­тивність кредитного контролю. Кредитного — з боку підприємс­тва, тобто коли підприємство дає товар іншим суб’єктам з відстрочкою платежу, то воно виступає як кредитор. Інакше кажучи, цей показник відображає збільшення або зменшення комер­ційного кредиту, який надає підприємство. Збільшення показника означає скорочення продажу в кредит. Зменшення означає збіль­шення обсягів кредиту.

2) Для визначення тривалості оборотів дебіторської заборгова­ності (середнього строку оборотності дебіторської заборгованос­ті, О_дс) використовується зворотна формула:

,

де ВР — виручка від реалізації продукції (ряд. 035 ф. 2);

ДЗ_с — середня сума дебіторської заборгованості.

Слід зауважити, що при визначенні вищезазначених показни­ків треба брати тільки ті суми з балансу, які мають безпосереднє відношення до обсягів реалізації товарів підприємства.

3) Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської за­боргованості:

,

де ДЗ — дебіторська заборгованість;

КЗ — кредиторська заборго­ваність.

Позитивно оцінюється цей коефіцієнт, коли дебіторська забор­гованість більша за кредиторську.

Аналіз кредиторської заборгованості треба починати з вияв­лення складу і структури кредиторської заборгованості за даними балансу (табл. 12.6).

Таблиця 12.6. Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості

№ п/п	Розрахунки з кредиторами	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна протягом звіт­ного періоду
тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	у сумі, тис. грн	у пито­мій вазі
	Кредиторська заборгованість за товари, ро­боти, послуги
	Поточні зобов’язан­ня за розрахунками: — з одержаних авансів
	— з бюджетом
	— з позабюджетних платежів
	— зі страхування
	— з оплати праці
	— з учасниками
	Інші поточні зобов’язання
	Усього						—

Під час аналізу кредиторської заборгованості треба також ви­значити допустиму та невиправдану кредиторську заборгованість.

До допустимої кредиторської заборгованості відносять за­боргованість постачальникам за акцептовані платіжні вимоги; непрострочену заборгованість до бюджету.

До невиправданої кредиторської заборгованості відносять прострочену заборгованість постачальникам; прострочену забор­гованість бюджету за податок на прибуток; позики, не погашені в строк та інші внески.

Як і при аналізі дебіторської заборгованості, необхідно визна­чити показники, які характеризують стан кредиторської заборго­ваності. Ними є:

1) Оборотність кредиторської заборгованості:

,

де СЗ — сума закупівель (придбань) — це [(ряд. 035 ф. 2 – ряд. 100 ф. 2) + (ряд. 100 ф. 1 + ряд. 140 ф. 1)] – [(ряд. 240 ф. 2 + ряд. 250 ф. 2 + ряд. 260 ф. 2)];

КЗ_с — середня кредиторська заборгованість.

2) Показник середнього періоду погашення кредиторської за­боргованості (для визначення середнього строку оборотності кредиторської заборгованості):

,

де СЗ — сума закупівель (придбань);

КЗ_с — середня кредиторська заборгованість.

Показник визначає середній строк погашення боргів підпри­ємства (за вирахуванням зобов’язань перед банком).

Завершується аналіз дебіторської і кредиторської заборгова­ності їх порівняльною характеристикою. Для цього складається аналітична таблиця (табл. 12.7).

Таблиця 12.7. Показники дебіторської і кредиторської заборгованості, тис. грн.

Стаття балансу	Дебіторська заборго-ваність	Кредитор-ська заборго-ваність	Перевищення заборгованості
дебіторської	кредиторської
Заборгованість за товари, роботи, по­слуги Зобов’язання за розрахунками: — з бюджетом — з авансів — з позабюджет­них платежів — з оплати праці — з учасниками — зі страхування — з іншими
Усього

Результати такого аналізу можуть свідчити про те, що:

w збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської за­боргованості може мати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства;

w зменшення дебіторської заборгованості порівняно з кре­диторською може бути результатом негативних стосунків з клі­єнтами;

w збільшення дебіторської заборгованості порівняно з кре­диторською може бути результатом неплатоспроможності по­купців.

Контрольні запитання:

1. Який існує зв’язок між фінансовою і виробничою діяльністю підприємства?

2. Які основні завдання аналізу фінансового стану?

3. Які показники і джерела інформації використовуються для оцінки фінансового стану?

4. Для чого складають порівняльний аналітичний баланс?

5. Як вивчаються активи і пасиви підприємства на підставі балансу?

6. Як визначається платоспроможність підприємства?

7. Як визначається фінансова стійкість підприємства?

8. Як визначається стан дебіторсько-кредиторської заборгованості?