Логістична підтримка організаційно-економічних інновацій

1.Інноваційні концепції управління

2. Концепція комплексного управління якістю

3. Концепція реінженірінгу

4. Концепця менеджменту змін

Лекція

(1) Важливою характеристикою сьогодення є не тільки активний розвиток НТП в технічній сфері, а й поява вагомих інновацій в економічній сфері. До останніх можна зарахувати і виникнення нових міждисциплінарних наук (екогомологія, контролінг, регіоніка), і розроблення нових цільових концепцій управління, які відтворюють сучасні зміни в процесі і системі управління, зокрема:

1) Lean Management (LM) - "ощаднеуправління";

2) Total Quality Management (TQM) - комплекснеуправлінняякістю;

3) Business Process Reengineering (BPR) - реінжиніринг (процесівбізнесу);

4) Change Management - менеджмент змін;

5) Benchmarking - бенчмаркінг;

6) Time Business Management (ТВМ) - управліннябізнес-часом;

7) Efficient Consumer Response (ECR) - ефективнеобслуговуванняклієнта;

8) Computer-Integrated Manufacturing (СІМ) - комп'ютерноінтегрованевиробництво.

Названіконцепціїґрунтовновикористанісучаснимидослідникамиврозбудовітеоріїлогістики, томуокреміінтерпретаціїелементівцихконцепційвикладаютьсязоглядунаперманентневпровадженняконцепційлогістики, щоєпредметомдослідженьнаступнихрозділів.

(2) Комплексне управління якістю (TotalQualityManagement — TQM) щораз частіше згадується у світовій літературі [Чухрай Н.І.], а також застосовується у сучасній практиці підприємництва у формі сучасної концепції стратегічного управління, яка постійно розвивається.

Концепцію комплексного управління якістю трактують як останню фазу сучасного процесу розвитку концепції якості. У фазах її розвитку віддзеркалюються і зміни у самому розумінні, і зміни, які стосуються спектру її завдань. Разом зі зростанням вимог у сфері якості, а також із розширенням спектру завдань виникла необхідність формування нових інструментів, які могли б бути використані в процесі створення і реалізації якості.

У концепції комплексного управління якістю (TQM) якість трактується як інтегральний елемент політики підприємства, а її формування належить до завдань кожного працівника. Концепція, на відміну від концепції контролю якості (TQC), виходить за межі функції управління і контролю якості, враховуючи також функції політики підприємства, планування, організації, управління персоналом і створення умов для розвитку управління.

Істотною рисою концепції TQM є комплексна якісна орієнтація на потреби клієнта. Зв'язки між постачальниками і клієнтами, які спираються на зовнішню орієнтацію на клієнта, проектуються також на конкретні дії (етапи праці) на підприємстві. Впроваджені в такий спосіб у внутрішню структуру завдань працівників і в процеси реалізації на підприємстві (внутрішня орієнтація на клієнта), зовнішні очікування клієнтів призводять до поліпшення реального рівня і якості логістичних послуг, які надаються на користь клієнта. В концепції TQM поняття якості втрачає попереднє значення і стає умовою заспокоєння різноманітних і багатовимірних потреб клієнтів.

Поняття "комплексний" у концепції якості стосується інтеграції усіх працівників, а не лише певних відділів, оскільки усі структури, а також сфери і процеси господарю­вання на підприємстві містять певні джерела і можливості формування якості. Ха­рактерною для поняття "якість" у концепції TQM є орієнтація на клієнта. Це означає, що якість мусить враховувати постійно зростаючі вимоги, які стосуються задоволення очікувань клієнта. Нарешті, поняття "управління" підкреслює характер TQM як концепції управління, яка може бути транспонована (застосована) на підприємстві через формування підсистем управління сферою якості, тобто функціональних підсистем: політики, планування, контролю, організації і розвитку кадрів у даній сфері.

Згідно з принципами концепції TQM якість діяльності і послуг підприємства орієнтується на вимоги клієнта. Ці вимоги можуть стосуватися і результатів цієї діяльності, і видів та способів, за допомогою яких будуть запропоновані і доставлені клієнтові необхідні послуги. Отже, вона стосується усіх процесів, які пов'язані зі створенням, а також доставкою вартостей і користей для клієнта.

(3) Тему реінжинірингу фахівці з менеджменту почали розробляти вже у другій половині 80-х років. Однак прорив у дослідженнях цього феномену прийнято пов'язувати з публікацією у 1990 році статті американського вченого М. Хаммера "Реінжиніринг традиційних методів роботи: не автоматизуйте їх, а усувайте". Сам Хаммер пропонує визначення реінжинірингу як "фундаментального переосмислення і радикального перепроектування бізнес-процесів для досягнення істотних поліпшень у критично важливих сучасних показниках результативності/ як-от затрати, якість, рівень обслуговування та оперативність".

Підприємства, які запроваджують концепцію реінжинірингу у своїй діяльності, орієнтуються на досягнення основних його детермінант:

· орієнтація на процес;

· значні амбіції;

· відкидання традицій ("ламання правил");

· творче застосування інформаційних технологій.

Тобто концепція реінжинірингу передбачає якісно нову концепцію менеджменту в межах підприємства, яка полягає у трансформації традиційних основ побудови підприємства і його організаційної культури, радикальному перепроектуванні його бізнес-процесів. Ефективне використання принципів реінжинірингу внутрішнього управ­ління дозволило на практиці багатьом корпораціям досягнути суттєвого поліпшення показників щодо економії витрат, якості продукції і задоволення потреб клієнтів.

(4) ChangeManagement - менеджмент змін: теорія, що передбачає ефективне подолання змін, в т.ч. організаційних, з мінімальними можливими зусиллями шляхом:

· кооперації замість конфронтації;

· делегування функцій спроб робити самому;

· узгодженості дій замість намагання бути оригінальним;

· інтеграції замість спеціалізації.

Необхідність менеджменту змін викликана насамперед порушенням статус-кво в розподілі впливу та влади, а це вимагає:

· постановки питання про зміну існуючої рівноваги;

· зміни рівноваги;

· консолідації зусиль при новій рівновазі.

У процесі змін основні проблеми менеджменту змін пов'язані з усуненням опору змінам, з реформуванням організаційного контролю та з встановленням відносин влади.