Проектування основних параметрів логістичного продукту

1. Іноваційний товар і логістичне обслуговування

2. Риси і властивості логістичного продукту

3. Елементи логістичного обслуговування

Лекція

(1) Процес розроблення, впровадження і комерціалізації інновації передбачає створення для потенційного клієнта низки очікуваних користей, які є вирішальними у готовності клієнтів придбати інновацію. Купівельні переваги споживачів і умови, які є вирішальними для купівлі певних користей, досягаються за допомогою формування споживчої вартості для клієнта. Порівняння реалізованої у вигляді товару інновації із визначеними заздалегідь вимогами до цієї інновації вказує на рівень виконання очікуваних вимог (рівень обслуговування) і якості виконання всіх процесів, пов'язаних зі створенням та доставкою користей для клієнта.

Основними компонентами обслуговування споживачів можуть бути такі показники:

· наявність товару;

· швидкість виконання замовлення;

· гарантія доставки;

· дотримання термінів доставки;

· наявність інформації про стадію виконання замовлення;

· обмеження обсягу замовлення;

· стан доставлених товарів;

· зручність подання замовлення;

· сумісність систем обробки замовлення;

· процедура розгляду та задоволення вимог тощо.

Зростання важливості обслуговування споживача на сучасному етапі пояснюється тенденціями до зростаючої стандартизації складових компонент маркетингу, підвищення рівня потреб і сподівань клієнтів, введення інституціональних стандартів якості, комп'ютерного контролю за роботою, поширення практики зменшення рівня запасів тощо.

До типових вимог клієнтів у сфері логістичної діяльності можна віднести: високий ступінь надійності, пунктуальність і короткий термін поставок, риси і стан поставок, які не викликають сумніву, висока еластичність поставок, швидка реалізація рекламацій і т.п.

Викладене значно актуалізує значення обслуговування у формуванні інтеграційного рівня якості, водночас вимагає поглибленого дослідження сфери обслуговування в логістичних процесах.

Логістика вносить в комплекс маркетингу певні елементи логістичного обслуговування, серед яких вирізняють три основні групи:

· передпродажні (допродажні), тобто роботи з формування системи логіс­тичного обслуговування;

· роботи з надання логістичних послуг під час продажу товарів;

· післяпродажне логістичне обслуговування.

Перша група, допродажна, переймає роботи з визначення та планування політики виробника товарів у сфері надання логістичних послуг. У процесі продажу товарів логістичний обслуговування може передбачати:

1) наявність товарних запасів на складі;

2) виконання замовлень, в т.ч. підбір асортименту, пакування, формування вантажних одиниць та інші операції;

3) забезпечення надійності доставки;

4) надання інформації про пересування вантажів.

Післяпродажне обслуговування - це гарантійне обслуговування, зобов'язання розглянути претензії покупців, замінити товар тощо.

Споживач при виборі постачальника враховує можливості останнього у сфері логістичного обслуговування, тобто на конкурентоспроможність постачальника впливає асортимент та якість пропонованих ним послуг, пов'язаних з додатковими витратами.

Широка номенклатура логістичних послуг і значний діапазон зміни їхньої якості, вплив послуг на конкурентоспроможність фірми та розмір витрат актуалізують необхідність формування стратегій підприємства у сфері логістичного обслуговування споживачів.

Сегментація ринку товарів може здійснюватися за географічним фактором, за характером обслуговування, за рівнем обслуговування, за обсягом, тривалістю та перспективністю зв'язків виробників і організацій споживачів тощо. Вибір важливий для покупців послуг, їх ранжування, визначення стандартів логістичних послуг можна здійснити засобами маркетингових досліджень. Оцінка наданих послуг може виконуватись як за допомогою локальних чи моментних характеристик (наприклад, через рівень надійності поставок як частки своєчасно поставлених партій товарів), так і інтегральним методом. В основі інтегрального методу лежить узагальнююча оцінка рівня логістичного обслуговування.

Отже, рівень логістичного обслуговування є одним із конкурентоформуючих факторів на ринку товарів. Водночас він же є і фактором, що формує затрати, що, починаючи з 70%, затрати на обслуговування ростуть експоненціально залежно від рівня обслуговування, а при 90% і більше зростання обслуговування стає економічно невигідним. Так, спеціалісти вважають, що підвищення рівня обслуговування від 95 до 97% викличе зростання економічного ефекту лише на 2% при зростанні витрат на 14%. З іншого боку, зниження рівня витрат на обслуговування призводить до негативних економічних наслідків, позаяк це веде до збільшення втрат у зв'язку із погіршенням якості обслуговування.

Отже, можна стверджувати, що зростання конкурентоспроможності виробника, викликане зростанням рівня обслуговування, супроводжується одночасним зменшенням втрат на ринку товарів та зростанням затрат на обслуговування. А це означає можливість існування оптимального рівня обслуговування, про що свідчить також і графічна інтерпретація інтегральної кривої затрат і втрат (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2. Вплив рівня обслуговування споживачів на величину продажу і прибутки підприємства

(2) Управління товарами в логістичних мережах може структуруватися виконанням трьох інтегрованих функцій: — фінансовою як управлінням грошовою формою переміщення продукту; — операційною як управлінням фізичною формою переміщення продукту; — маркетинговою як управлінням логістичним продуктом у логістичних каналах. Фінансова функція логістичного управління передусім пов'язана з мінімізацією витрат капіталу та підвищенням ефективності логістичних ланок. Операційна функція логістичного управління ґрунтується на фізико- хімічних властивостях товарів і виникає з транспортної, вантажної, складської придатності цих товарів, що безпосередньо зумовлює зміст виконуваних логістичних функцій: транспортування, складування, пакування тощо. На відміну від перших двох, маркетингова функція логістичного управління вимагає інтеграції фінансової й операційної функцій, і це простежується в концепції логістичного продукту.

У такому розумінні, із економічного погляду, до найважливіших рис логістичного продукту належать: — вартість товару як основа визначення економічної придатності до транспортування і складування; — цикл життя логістичного продукту; — субституційність логістичного продукту; — ціна логістичного продукту. Економічні риси логістичного продукту з точки зору операційної, маркетингової функцій управління є чинниками, які характеризують оборот капіталу на підприємстві. Тому логістичний продукт передусім слід формувати відповідно до ринкових тенденцій відносно циклу життя продукту в усіх його15 фазах. Із циклом життя логістичного продукту пов'язаний цикл життя логістичної послуги, насамперед транспортно-складської послуги, який частіше характеризується іншою, аніж у продукту, величиною окремих фаз: входженням на ринок, зростанням, зрілістю і сходженням з ринку. Відмінність обох циклів життя може призводити до ускладнень і непевності поставки продукту, запобігає ж цьому збільшення субституційності продуктів на ринку. Однією з найважливіших передумов, які мають вплив на перебіг циклу життя логістичного продукту, є економічна придатність вантажу до перевезення і складування.

У цій сфері найважливішим є зв'язок між вартістю товару і видом логістичного обслуговування. Найчастіше економічні риси логістичного продукту є функцією його фізико-хімічних властивостей, тому, окрім економічної придатності продукту, у логістичній системі важливою є також транспортна та складська придатність продукту разом із методами пакування, захисту вантажу у сфері транспортування та складування. Дослідження попиту на логістичні продукти, результати яких лежать в основі прийняття стратегічних рішень у логістичному управлінні, повинні бути проведені в напрямку потенційних потреб споживача. Це дає змогу визначити можливості розвитку продукту, швидко впроваджувати інновації у цій сфері, а внаслідок цього — отримувати переваги над конкурентами. Необхідною умовою прийняття стратегічних рішень щодо величини пропозиції логістичного продукту є визначення, на якому саме етапі циклу життя продукту він знаходиться наразі. Отже, цикл життя продукту починається від моменту впровадження на ринок. У фазі зростання продажу логістичного продукту можуть спостерігатися два послідовні характерні явища. Перше з них — це ситуація, за якої період зростання продажу виявляється коротким, а друге — це перехід уже досягнутих величин продажу у триваліший стан, стабільний у часі та просторі. На цьому етапі настає асиміляція виробництва до зразків подібних продуктів. Як наслідок виникають нові пункти формування запасів, у тому числі нові склади.

Оцінюється, що в період стадії зростання відбувається найбільша дистриб’юція логістичних продуктів порівняно з іншими етапами.

Стратегічним завданням у маркетингу продукту в цій фазі циклу життя є оцінка такої пропозиції логістичних послуг, тобто транспортних і складських, разом із розбудовою інфраструктури, щоб не відбулося переінвестування цієї діяльності. Інакше кажучи, щоб майбутні втрати від недовикористання складської поверхні або потенціалу перевезень були меншими, ніж зниження рентабельності ланок логістичного ланцюга за умов скорочення попиту. Унаслідок технологічних змін або результативної конкуренції може розпочатися фаза зниження величини продажу продукту. У цій стадії зростає рівень запасів, відтак, збільшуються витрати на їхнє утримання, а також знижується використання транспорту. У цьому випадку є важливою правильна оцінка не тільки величини, але й темпу зниження продажу. Одночасно виникає необхідність утримати на тому самому рівні якість складських послуг. 16 Останніми роками цикл життя продуктів скорочується разом зі зростанням кількості асортименту продуктів, а також глобалізацією логістичних систем і постійним поліпшенням передавання інформації, з використанням інформатизації в комп'ютерній підтримці рішень. У логістичній системі підприємств, окрім систематичних досліджень і контролю циклу життя логістичного продукту, істотне значення слід надати дослідженням циклу життя логістичної послуги. Важливою причиною створення логістичної системи була необхідність заміни фізичної дистрибуції товарів логістичною послугою. Логістична послуга — це, зокрема транспортування і складування логістичного продукту тієї величини, форми і кількості, які відповідають очікуванням клієнта.

Діапазон надання логістичних послуг є широким і випливає з очевидної взаємозалежності перевезення і складування з процесом реалізації замовлень узагалі, особливо у фазі постачання, дистриб’юції, обслуговування запасів, формування вантажних одиниць, фінансового обслуговування і т. д. Умовою надання логістичної послуги є об'єднання ланок виробництва, дистриб’юції з транспортуванням і складуванням в один ланцюг, ланки якого поєднані для фізичного переміщення продуктів, фінансового обороту, який з цим пов'язаний, а також передавання інформації. Логістичні послуги надають у двох видах. Перший, — коли ланка виробництва, виробник або дистриб’ютор сам організовує логістичний ланцюг від відправника до споживача. У цьому випадку логістична послуга є частиною логістичного продукту, що знайде відображення у ціні останнього. Другим видом логістичної послуги є сплачуване надання її іншим спеціалізованим підприємством (outsourcing). У цій ситуації логістична фірма бере на себе організацію транспортування і складування продуктів разом із усіма необхідними економічними, інформаційними і юридичними діями, які супроводжують ці процеси. Усе частіше також застосовуються пакети логістичних послуг як об'єднання різних часткових послуг, пов'язаних з традиційними логістичними функціями управління, перевезення і складування продуктів, у інтегровану логістичну пропозицію. Якщо логістична послуга становить для підприємства витрати, пов'язані з виробництвом логістичного продукту, відмінностей у окремих фазах циклу життя цього продукту і логістичної послуги, пов'язаної з перетіканням у логістичному каналі, немає.

Однак, у ситуації, коли логістична послуга надається спеціалізованою фірмою на користь виробника або дистриб’ютора, цикл життя послуги відмінний від циклу життя логістичного продукту. Формування циклу життя логістичної послуги пов'язане передусім із рисами цієї послуги. Однією з найбільш істотних відмінностей логістичної послуги, наприклад, у випадку транспортної послуги є одночасність виробництва і споживання за відсутності можливості "складування".

Унаслідок цього з'являється більша пропозиція послуг стосовно потенційного попиту на них. Іншою рисою логістичної послуги, яка має вплив на її цикл життя, є ототожнення послуги з фірмою, а не з видом або пакетом логістичних послуг. 17 Користувачі надають більшої ваги репутації логістичної фірми, її марці, стабільності на ринку, ніж, наприклад, ціні логістичної послуги.

Неподільність створення логістичного продукту разом із послугою, коли її не використовують поза фірмою, пов'язана з можливістю зростання функціонального та психологічного задоволення споживачів у логістичній системі.

Це задоволення позначаємо поняттям корисності наданих послуг, при цьому головними її складовими є: форма логістичної послуги; час надання логістичної послуги; місце надання послуги; зручність володіння послугою. До головних чинників, які формують цикл життя логістичної послуги, належать: — чинники, пов'язані з часом, формою та якістю логістичних послуг; — чинники, пов'язані з місцем надання послуг, отже, параметрами просторового розміщення, особливо регіонального; — чинники, пов'язані з функціонуванням ринку. Логістична послуга як центральний елемент продукту має наступні характерні риси: • неможливість створення запасу логістичних послуг; • нематеріальність; • короткочасність; • одночасність виробництва і споживання; • різнорідність місця й часу надання послуг.

Водночас, із точки зору логістичного обслуговування клієнта, будь-яка логістична послуга може розглядатися, по-перше, як певна логістична активність із задоволення потреби клієнта, по-друге, як певний стандарт виконання своїх обов'язків, по-третє, як важливий елемент управління якістю в організації. Оскільки логістичні послуги є базою логістичного продукту, то очевидно, їхня ціна формує ціну логістичного продукту. Тому таким важливим є процес проектування логістичної послуги. Проектування логістичної послуги відбувається за стандартною схемою: — обґрунтування концепції логістичної послуги; — проектування "виробництва послуги"; — моделювання послуги; — акцептація послуги її виконавцем. Етап проектування "виробництва послуги" цілком визначається її сутністю. Треба також мати на увазі доцільність консолідації логістичних послуг на одному об'єкті. Тому важливо ідентифікувати ту чи іншу логістичну послугу з точки зору її стандартизації та забезпечення можливості інтеграції з іншими послугами в логістичному обслуговуванні споживача. Власне, завдяки підвищенню рівня обслуговування клієнта організації отримують стійкі конкурентні переваги. Тому важливо оцінити роль логістики у формуванні ефективності обслуговування клієнта з урахуванням того, що:

а) рівень обслуговування клієнта є головним елементом диференціації продукту;

б) рівень обслуговування клієнта істотно впливає на формування базового елемента диференціації; 18

в) рівень обслуговування клієнта встановлено настільки високим, щоб конкуренти не змогли в цій сфері здобути тривалої конкурентної переваги.

(3) Безумовно, в різних ситуаціях вагомість окремих елементів обслуговування споживачів є неоднаковою. Треба пам'ятати, що обслуговування споживачів має бути адаптованим до змінних вимог різних сегментів ринку, тому не існує єдиного універсального переліку елементів обслуговування споживачів - кожний ринок керується своїми особливостями і акцентує увагу на тих чи інших елементах обслуговування.

Елементи обслуговування споживача обумовлені різними потребами споживачів, і тому вони змінюються залежно від сегмента ринку, виду товарів та послуг, які постачають або надають, масштабу та системи організації поставок (традиційна система дистрибуції, ланцюг постачання, організація мережі тощо), інтенсивності конкуренції. Стандартизовані елементи обслуговування споживачів відображають конкретні очікування та вимоги споживачів, а найважливіше - декларують певний рівень обслуговування на певному ринку, якого необхідно дотримуватись. Це є ті елементи, яким зазвичай і клієнти, і посередники при­діляють пильну увагу. До найважливіших елементів обслуговування споживача належать: час поставки, наявність товару у запасі, гнучкість поставки, частота, надійність, комплектність, докладність поставок, зручність оформлення замов­лення і зручність документації, необхідної для складання замовлення.

1. Час поставки (цикл замовлення) - час від моменту замовлення до мо­менту отримання клієнтом товару. Відповідно до процедури реалізації замовлення час поставки містить:

· час складання замовлення, який залежить від існуючого на підприємстві способу комунікації споживача з фірмою та складання замовлення особисто (через агентів), за допомогою пошти, телефону, телефаксу, Інтернету;

· час опрацювання замовлення, який залежить від системи документації і способу опрацювання (перевірка платоспроможності споживача, приготування документації, наприклад, фактури, документів на перевезення тощо).Цей час залежить від системи обігу документації і способу її оброблення; коли перевіряють платоспроможність споживача, передають інформацію про надходження замовлення з обліково-бухгалтерськими цілями (реєстрація і звітність), готують документацію (доручення видачі, фактуру, перевізний лист); багато з цих процедур можна виконувати одночасно і швидко, якщо інформацію обробляють електронним способом; час оброблення і передавання інформації, яку містять замовлення, є тоді дуже коротким; після перевірки платоспроможності споживача оператор за допомогою комп'ютера приймає замовлення, визначає місце складування товару і приймає рішення про його експедицію; інформацію про цю подію автоматично реєструють і передають за допомогою систем EDI (англ. Electronic Data Interchange), Інтранету і Інтернету за місцем призначення (наприклад, до споживача, фінансово-бухгалтерського відділу, експедитора, транспортної бази, відділу маркетингу);

· час приготування замовлення до відправки, який містить час, призначений на відбір, комплектацію, пакування, завантаження замовлених товарів на транс­портні засоби. Цей час насамперед залежить від виду маніпуляційних технологій (ручні, автоматизовані, механічні); у великих складах або логістичних центрах бажаним є комп'ютерний контроль за часом виконання маніпуляційних процедур (комплектаційна квитанція із зазначенням докладного часу виконання операції);

· час доставки замовлених товарів, який проходить з моменту їхнього розміщення на транспортні засоби до моменту доставки до місця призначення і розвантаження; цей час залежить від виду транспорту, відстані, траси й організації перевезення.

Сучасні технології маніпуляції, контролю і перевезення вантажів (повна автоматизація завантаження, комп'ютерний або сателітний контроль вантажу, швидкий транспорт), застосовані з метою скорочення часу поставки, є дорогими і не завжди обґрунтованими масштабом поставок. Хороший ефект - зокрема для менших підприємств, у разі поставок меншими партіями - дає врівноваження часткових часів поставок (часу складання, перетворення, комплектування замовлення і часу перевезення) через поєднання сучасних, але дорогих технологій, які явно скорочують час поставки, з дешевшою традиційною технікою. Виконувані вручну довготривалі маніпуляції, компенсують, наприклад, застосуванням швидшого, але й дорожчого транспортного засобу або комп'ютеризованої системи складання й оброблення замовлень.

2. Наявність товарів у запасі, яка означає можливість моментальної поставки із запасів, які є на складі у постачальника. Рівень наявності товарів вимірюється у відсотках замовлень, реалізованих або можливих для реалізації на певний момент із запасів підприємства (наприклад, 98 %). Або навпаки – відсоток товарів, яких не вистачає на складі постачальника в той момент, коли клієнт їх потребує.

3. Гнучкість поставок - це здатність до пристосування часу (наприклад, часу дня і ночі), величини, асортименту і способу поставок до очікувань споживачів. Наприклад, готовність поставляти вночі, малими партіями товарів, екологічно небезпечні товари, задовольняти спеціальні замовлення, зокрема аварійні за надзвичайно короткий термін, швидке транспортування, субституція товарів (коли замовлений клієнтом товар недоступний, і його замінюють позицією іншого розміру, сорту або навіть іншим товаром, також добрим, а може навіть кращим від замовленого). Зокрема під елементом "гнучкість" розуміють здатність обслуговувати:

- замовлення, вчасно не реалізовані, які пов'язані з вищими витратами постачальника (виробника), а також втратами або незадоволенням споживача, тому важливо у цьому випадку правдиво і швидко інформувати споживачів про: стан запасів, з яких буде реалізовано замовлення, реальні дати висилання і поставки, можливі пільги, додаткові премії і спеціальні зручності, наприклад, щодо місця поставки, які пом'якшують стрес від невиконаних очікувань або втрати споживача;

- висилання зі скороченим часом поставки, які зазвичай є дорожчими, оскільки вимагають вищих витрат на транспорт і експедицію, на матеріальні маніпуляції, вищими є адміністративні витрати і витрати переміщення інформації, які скорочують нормальний час поставки; ще вищими можуть однак виявитися втрати споживача, позбавленого певних товарів; оскільки спеціальні поставки є суттєвим обтяженням для виробників, а також цілого ланцюга поставок, не усі клієнти мають на них право; у межах прийнятої стратегії і політики обслу­говування постачальник вирішує, хто має право на спеціальні поставки, а хто ні; вирішальним критерієм може бути частка споживачів у доходах постачальника або вид товару, що поставляється, зокрема товари першої потреби (молоко, молочні продукти, хлібобулочні вироби, овочі);

- матеріальні і продуктові субституції як дуже важливий елемент обслуговування застосовують у разі відсутності у запасі замовленого клієнтом продукту або матеріалу, який заміняють позицією іншого розміру, ґатунку або навіть іншим продуктом, нерідко кращим від попередньо замовленого.

Варто додати, що гнучкість є також тим елементом обслуговування, який є вирішальним для ефективних поставок за важких, надзвичайних і незапланованих ситуацій, зокрема природних або екологічних катастроф, нестач сировини, енергії, страйків, запізнень.

4. Частота поставок, або кількість поставок у певний період часу (протягом дня, доби, тижня, місяця) залежить від виду товарів і налагодженої системи організації поставок. Це надзвичайно важливий елемент у випадку постачання деяких споживчих товарів (харчових продуктів, які легко псуються, щоденно споживаються, як-от: молочні продукти, хлібобулочні вироби, овочі, фрукти) й інших продуктів масового споживання, запас яких у поточному режимі треба поповнювати у роздрібних та гуртових посередників. За вищої частоти поставок споживач утримує менші запаси продуктів. Частоту поставок, якої традиційно вимагають, встановлюють порівняно з витратами утримання запасів, витратами замовлення, складування і транспортування. Її визначають за оптимальною партією поставки. В системах JIТ кількість поставок регулюють принципи функціонування цілої системи; поставки є малими і дуже частими. Кількість поставок в часі сьогодні вважають одним з найважливіших елементів досягнутого рівня обслуговування споживача.

5. Надійність поставок передбачає точну реалізацію (комплектність) і пунктуальність очікуваних поставок, вчасність поставок з малою кількістю помилок і втрат. Передбачено привчати постачальників або продавців до дотримання встановлених графіків поставок, а також обов'язково повідомляти споживачів у випадках, коли поставку не можна виконати згідно з графіком.

Комплектність поставки, або здатність постачальника виконати замов­лення відповідно до специфікації споживача. Результатом недотримання стандартів щодо комплектності є неповні поставки.

Докладність поставок означає відповідність асортименту поставки за­мовленню.

6. Зручність складання замовлення передбачає отримання потрібної інформації на цьому етапі реалізації замовлення і технічних даних товару, а також інші зручності. Цей елемент логістичного обслуговування пов'язують зокрема з:

1) відповіддю на запитання споживача і швидкою реалізацією замовлень телефоном з недовгим очікуванням сполучення (протягом трьох або п'яти дзвін­ків), телефаксом, Інтернетом, електронною поштою; багато запитань виникають у споживачів в процесі реалізації замовлення, що вимагає спеціально підготовленого персоналу;

2) компетентним технічним представництвом, яке залежить від кваліфікації персоналу, який представляє організацію у контактах з клієнтом;

3) демонстрацією обладнання, що означає готовність персоналу демонструвати споживачам свої вироби, перевіряючи окремі частини обладнання на власний ризик, перед укладанням угоди про купівлю і поставку;

4) іншими зручностями, такими як, наприклад, безкоштовне складання попередньої калькуляції (фактури) перед укладанням угоди, безплатні телефонні інформації про товари та їхню поставку.

7. Зручність документації, яка має забезпечуватись під час складання за­мовлення - має бути простою для розуміння, пристосованою до існуючих стандартних документів та чинного законодавства і не викликати у споживача жодних сумнівів.

Елементи обслуговування споживачів закладено у відповідях на конкретні запитання, а саме:

1. Якими є вимоги споживачів щодо організації, технології і культури обслуговування ринку?

2 Який рівень обслуговування пропонують споживачам інші підприємства,

зокрема конкуренти?

З. До якого рівня клієнти готові брати участь у витратах збільшеного обслуговування?

4. Який рівень витрат обслуговування споживача є економічно обґрунтованим з погляду підприємства?

Названі елементи обслуговування споживача зараховуємо відповідно до підчаспродажних елементів, тобто вирішальних для швидкої і узгодженої з очікуваннями споживача трансакції - від моменту складання замовлення до моменту отримання товару. Вони однак не вичерпують переліку елементів, істотних для обслуговування споживача. Важливим є також те, що відбувається перед і після трансакції.

В обслуговуванні споживача задіяні елементи з усіх трьох фаз процесу комерційного обміну товарами та послугами. В логістиці, і зокрема в управлінні ланцюгом поставок, найбільше уваги приділяють однак підчаспродажним, або трансакційним елементам. З успіхом їх можна назвати логістичними, адже це одна з найпомітніших ліній поділу процедур обслуговування споживача в маркетингу і логістиці. Сфера логістики - це насамперед підчаспродажні елементи, пов'язані з елементами логістики-міх; інші елементи є пріоритетом маркетингу, хоча і вони не лишаються поза увагою логістів.

ЛОГІСТИЧНА ПІДТРИМКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ.

1.Іновації в обслуговуванні запасів

2. Класифікація запасів

3. Витрати утримання запасів

Лекція

(1) З економічної точки зору дискретне переміщення матеріалів відповідними партіями з відповідною частотою є вигідним, оскільки консолідація вантажів вплине на зниження витрат транспортування. Це випливає із вирішення конфлікту цілей (конфлікту витрат) і знайшло своє відображення, наприклад, в категорії "оптимальної партії поставок". Підприємство, отже, повинно діяти згідно з прин­ципами розробленої стратегії. Стратегії повинні створювати рамки для управління функціями підприємства, наприклад, дослідженнями і розвитком, виробництвом, маркетингом, так, щоб вони були узгоджені з глобальною стратегією. Функціональні стратегії повинні гарантувати інтеграцію і координацію певної функції з іншими функціями. До групи функціональних стратегій відносять логістичні стратегії. Для потреб стратегічних дій можна ставити такі цілі:

· оптимізація рівня запасів;

· мінімізація часу переміщення матеріалів і виробів;

· гарантування високого рівня обслуговування клієнтів;

· забезпечення найнижчого (у логістичному каналі) рівня витрат.

Запаси в різних ланках виступають у формі сировини, напівпродуктів або готових виробів і становлять одну з головних позицій оборотного майна підприємства. Вони дозволяють:

· вдосконалити обслуговування клієнтів;

· отримати ефект від масштабу поставок;

· отримати захист від змін цін;

· отримати захист від непевності у поставках і непередбачених подій;

Так, зростання користі масштабу виробництва вимагає нагромадження запасів у виробничому підприємстві. Запаси впливають на стабільність виробництва, продуктивність праці, часті переналадки виробничих ліній, зниження витрат. Оскільки попит змінюється в часі, запаси, отже, становлять буфер між попитом, який змінюється, і пропозицією продуктів. Викликом для логістики є мінімізація коштів у запасах при одночасному прийнятті до уваги постулатів ефективності вироб­ництва і логістики.

З точки зору відмінностей методів управління запасами в процесі виробництва і дистрибуції важливим є відокремлення виробничих запасів (сировина на складі, незавершене виробництво на складі, готові вироби) і невиробничих (торговельних), які призначені для висилання.

Керуючись вибраною логістичною стратегією, беручи до уваги наявну складську податливість товарів, доходимо до оптимізації складського господарства.

Ефективна організація праці на складах довготермінового складування залежить від:

· розміщення товарів і розміру складу;

· складської податливості запасів;

· виду та інтенсивності руху;

· рівня механізації та автоматизації складських процесів;

· технічного обладнання складу;

· кваліфікації персоналу;

· співпраці структурних підрозділів підприємства і т.п

(2) Одним із актуальних чинників впливу на ефективність складського господарства є організація розміщення товарів у складі, оскільки саме ця сфера ефективна з точки зору впровадження організаційних і технологічних інновацій. Оптимальне розміщення товарів у складі є важливою дією у цілісній структурі складських процесів. Кожний товар або товарна група повинні мати постійне місце складування, або ж товари можуть бути розміщені на засаді вільних місць. Товари групуються згідно з відповідними для них умовами складування - одні у приміщеннях без підігріву, інші - в холодильниках тощо, а отже, у такий спосіб, щоб загальмувати процеси старіння і зниження якості товарів.

Головною дією, яка пов’язана з раціональним складуванням запасів, є забезпечення їм відповідних кліматичних умов, тобто утримання температури згідно з вимогами норм, відносної вологості повітря, а також провітрювання складських приміщень. Щоденною складською процедурою є контроль температури і відносної вологості повітря (за допомогою термометрів, психрометрів і гігрометрів), а також регулювання температури і відносної вологості повітря за допомогою вентиляції, охолодження, опалення, провітрювання.

Отже, виникає потреба в класифікації запасів. В табл. 3.5 подано класифікацію запасів за такими ознаками:

Таблиця 1

Класифікація запасів

Ознаки класифікації
Фазовий поділ	Функціональний поділ	Концентраційний поділ	Поділ за рівнем передбачуваності
1. Запаси в постачанні: · матеріали; · сировина; · покупні частини. 2. Запаси у виробництві: · незакінчена продукція; · півфабрикати; · запаси на робочих місцях. 3. Запаси в дистрибуції: · кінцева продукція; · замінні частини; · повернена продукція.	1. Поточний (циклічний) запас: · у постачанні; · у збуті. 2. Запас в процесі: · виробництва; · “в дорозі”. 3. Гарантійний запас: · у постачанні; · у збуті. 4. Сезонний запас: · у постачанні; · у збуті. 5. Запас агресивного просування на ринок. 6. Спекулятивний запас: · у постачанні; · у дистрибуції. 7. Мертвий запас: · у постачанні; · у дистрибуції	1. Група А – висока концентрація вартості: · у постачанні; · у дистрибуції. 2. Група В – середня концентрація вартості: · у постачанні; · у дистрибуції. 3. Група С – низька концентрація вартості: · у постачанні; · у збуті.	1. Група Х – висока точність прогнозу попиту. 2. Група Y – середня точність прогнозу попиту. 3. Група Z – низька точність прогнозу попиту.

(3) Витрати запасів охоплюють всі види витрат, пов’язані із цільовим формуванням і утриманням матеріального потоку в запасах в місцях стаціонарного складування. Згідно стандартної технології формування і утримання запасів витрати запасів включають такі складові:

3.1. витрати утримання запасів на складі (25-30% від ціни запасу);

3.2. витрати утримання запасів в дорозі;

3.3. витрати замовлень (витрати формування запасів, складання замовлення)