Початок фашизації Італії. «Криза Маттеотті»

Програма фашистів, яку вони висунули, розгорнувши боротьбу за владу, була зрозумілою і привабливою для більшості італійців. Муссоліні закликав їх разом відродити «Велику Італію», якою всі зможуть пишатися. Для цього необхідно ліквідувати монархію, сенат (верхню палату парламенту), усі титули і привілеї, загальний військовий обов’язок, заборонити дитячу працю до 16 років, таємну дипломатію тощо. Необхідно скликати Установчі збори, запровадити загальне виборче право, 8-годинний робочий день для всіх працюючих, загальну середню освіту, створити безкоштовні публічні бібліотеки і замінити поліцію народною міліцією. Фашисти виступали за участь робітників в управлінні підприємствами, установлення мінімальної заробітної плати, заборону банківських операцій, установлення прогресивного податку на капітал і наділення селян землею. Однак, отримавши владу, вони виконали не всі свої обіцянки.

Прийшовши до влади, фашисти розпочали докорінну перебудову італійських політичних інститутів, що відбувалася поступово і при формальному збереженні спадкоємності з минулим. Так, за весь період перебування при владі фашистів в Італії не було скасовано конституцію, прийняту після об’єднання країни. Але фактично від дофашистських політичних порядків залишався лише фасад, за яким створювався принципово інший механізм влади. Склад уряду Муссоліні був спочатку коаліційним і затверджувався парламентом. Для реорганізації адміністративного апарату та впорядкування фінансів він отримав на рік надзвичайні повноваження й міг діяти, не затверджуючи свої рішення в парламенті.