Множинні алелі

У кожного організму є лише два алельних гена. Водночас нерідко в природі кількість алелей може бути більше двох, коли певний локус може перебувати в різних станах. У таких випадках говорять про множинні алелі або множинний алеломорфізм, або множинний алелізм.

Алель (від грец. άλλήλωυ – взаємний) – це певний стан гена. Різні стани гена визначають фенотипові відмінності. Так, ген А в домінантному стані детермінує жовте забарвлення насіння, а в рецесивному а – зелене. Ген може бути не тільки у двох, але і в трьох або в більшій кількості алельних станів. Всі алелі одного гена позначаються однією буквою з різними індексами, наприклад J^a, J^b, J^c, або А₁, А₂, А₃, А₄. Алельні гени завжди локалізуються в однакових ділянках гомологічних хромосом. Оскільки в каріотипі завжди присутні дві гомологічних хромосоми, то і при множинних алелях кожний організм може мати одночасно лише два однакових або різних алеля. У статеву клітину (разом із розходженням гомологічних хромосом) попадає тільки один із них.

Для множинного алелізму характерно вплив всіх алелей на одну і ту ж ознаку. Відмінність між ними полягає лише в ступені розвитку ознаки.

Другою особливістю є те, що в соматичних клітинах або в клітинах диплоїдних організмів міститься максимум два алеля з декількох, оскільки вони розташовані в одному і тому ж локусі хромосоми. Ще одна особливість властива множинним алелям. За характером домінування алеломорфні ознаки розміщуються в послідовному ряду: частіше нормальна, незмінена ознака домінує над іншими; другий ген ряду рецесивний щодо першого, проте домінує над наступними і т.д.

Одним з прикладів множинних алелей у людини є групи крові системи АВ0.

Значення. Множинний алелізм має біологічне і практичне значення, оскільки підсилює комбінативну мінливість, особливо генотипову.