Що таке контрольна точка проекту. 4 страница

Базові функції

· управління предметною областю проекта (змістовна суть) - цілі, задачі, обсяги робіт і необхідні ресурси;

· управління якістю (вимоги до результатів, стандарти) - якість організаційних і технічних рішень, матеріалів і обладнання, виконаних робіт, проміжних і кінцевого результату;

· управлінням часом (бюджет часу) - розробка і контроль графіка, тривалості етапів і робіт;

· управління вартістю (фінансовий і матеріальний бюджет) - розробка детального кошторису витрат і фінансового бюджету проекта.

Інтегруючі функції

* управління персоналом проекта (підбір, підготовка, організація роботи) - визначення потреби в персоналі по стадіях проекта; пошук, прийом і звільнення працівників; підготовка і підвищення кваліфікації; організація роботи персоналу;

* управління комунікаціями (моніторинг і прогнозування ходу робіт і результату) - пошук, збір, обробка, передача інформації, проектування інформаційних зв’язків, своєчасність і достатність інформації;

* управління контрактами (контрактація виконавців, матеріалів тощо) - маркетинг, реклама, контрольні пропозиції, організація тендерів, укладання контрактів і контроль за їх реалізацією;

управління ризиком (зниження рівня невизначеності в проекті) - прогнозування негативних явищ, їх оцінка, можливість вживання своєчасних заходів, що попереджають і не допускаючих настання негативних явищ.

91. Наведіть приклади декомпозиції функцій управління проектами відповідно до рівня діяльності.

Виділяються два види декомпозиції функцій управління проектами відповідно до рівня діяльності: організаційний рівень і масштаби діяльності по управлінню.

92. Наведіть основні функцій управління проектами відповідно до предметного підходу.

Предметний підхід визначає об'єкти проекту, на які направлене управління.

93. Наведіть основні функцій управління проектами відповідно до функціонального підходу.

Концепція управління проектом може розглядатися в різних аспектах. Найбільш поширеними є: •функціональний; •динамічний; •предметний; •процесний.

Функціональний - найбільш універсальний, передбачає розгляд основних функцій управлінської діяльності: аналіз, планування, організація, контроль.

Базові функції управління проектами:

•управління предметною областю проекта (змістовна суть) - цілі, задачі, обсяги робіт і необхідні ресурси;

•управління якістю (вимоги до результатів, стандарти) - якість організаційних і технічних рішень, матеріалів і обладнання, виконаних робіт, проміжних і кінцевого результату;

•управлінням часом (бюджет часу) - розробка і контроль графіка, тривалості етапів і робіт;

•управління вартістю (фінансовий і матеріальний бюджет) - розробка детального кошторису витрат і фінансового бюджету проекта.

94. Наведіть основні функцій управління проектами відповідно до динамічного підходу.

Концепція управління проектом може розглядатися в різних аспектах. Найбільш поширеними є: •функціональний;•динамічний;•предметний;•процесний.

Динамічний - дозволяє визначити конкретний зміст функцій на кожному етапі здійснення проекту; передбачає розгляд у часі всіх процесів, пов'язаних з основною діяльністю по виконанню проекту. Цей процес пов'язаний з логікою розвитку робіт і визначає так зване спеціальне управління реалізації проекту, яке включає аналіз проблеми, розробку концепції проекту, базове і детальне проектування, будівельно-монтажні і пусково-налагоджувальні роботи, експлуатацію і демонтаж.

95. Наведіть основні процеси управління проектами відповідно до рекомендацій РМ ВоК.

Процеси управління проектами:

1) Ініціалізація – авторизація(рішення про перехід до наступної фази)

2) Планування – Основ процеси: планування цілей, декомпозиція цілей, визначення складу операцій, визначення взаємозв’язку операцій, оцінкв тривалості та обсягів робіт, визначення ресурсів, призначення ресурсів, оцінка вартості, складання розкладу робіт, оцінка бюджету, розробка плану, визначення критеріїв успіху.

3) Виконання і контроль – Основним процесом є сам процес. Допоміжні: облік виконання, підтвердження якості, підготовка пропозиції, вибік постачальників та укладання контрактів, контроль контрактів, розвиток команди проекту(кваліфікація)

4) Аналіз – Основні процеси: аналіз термінів, вартості, якості, підтвердження планів. Зазвичай аналіз плану не виділяється як окремий процес, а включається в процес планування, що робить його ітеративним.

5) Регулювання – визначення і застосування корегуючих впливів, регулювання відбувається коли є відхилення, якщо ж відхиленнь немає, то регулювання полягає у доведення планів і контроль їх реалізації; ці процеси включаються у виконання. Основні процеси: загальне управління змінами, управління ресурсами, цілями, якістю. Допоміжні: управління ризиками, контрактами,

6) Завершення – закриття контрактів, адміністративне завершення.

96. За якими ознаками класифікують проекти інформатизації? Які типи та види проектів розрізняють?

102. Узагальнена модель ЖЦ інформаційної системи: основні фази та їх характеристика.

Узагальнена модель ЖЦ проекту може бути представлена 3-ма фазами:

1. Розробка стратегії;

2. Створення і впровадження системи;

3. Супровід проекту;

(1) - звичайно виконує замовник спільно з майбутнім її користувачем. У залежності від кваліфікації замовника і складності системы, ця стратегія може бути зафіксована в документах. Коли замовником є державна організація, то при розробці стратегії звичайно визначають мету автоматизації, користувачів, очікувані переваги, необхідні ресурси для створення ІС, джерела і чинники ризику, передбачуваного розробника і порядок взаємодії з ним, організацію проекту і розподіл відповідальності за його реалізацію. Всі ці відомості відображаються в документах, що ініціюють розробку ІС. У вітчизняній практиці ці документи це ТЗ.

(2) - створення ІС і її впровадження. Вона може бути побудована в залежності від прийнятої моделі ЖЦ проекту. Головну роль протягом цієї фази відіграє організація-розробник.

(3) - супровід здійснюється розробником після впровадження системи, коли вона надходить в розпорядження замовника або організації користувача. У процесі супроводу розробник усуває всі помилки, виявлені після впровадження, здійснює адаптацію ІС з урахуванням умов експлуатації, на вимогу замовника доопрацьовує її з метою підвищення якості функціонування.

103. Сутність каскадної моделі ЖЦ ІС. Переваги та вади.

Каскадна модель - характеризується структурою впорядкованих стадій з яких складаються стадії створення і впровадження. Така впорядкованість передбачає, що всі передбачені роботи повинні виконуватись настільки ретельно, щоб не переглядати прийняті рішення. Модель містить тільки цикл на стадії супроводу.

Переваги каскадної моделі:

1) Детермінованість моделі;

2) Чітка регламентованість (що спрощує управління проектом, особливо контроль за виконанням).

Недоліки каскадної моделі:

1) Від затвердження ТЗ до впровадження готового продукту минає багато часу. Існує ризик, що вимоги користувачів зміняться і не будуть задоволені.

2) Можливі випадки, коли реальні потреби залишилися незмінними, але були неправильно або недостатньо використані користувачем під час розробки ТЗ.

104. Сутність спіральної моделі ЖЦ ІС. Переваги та вади.

Спіральна модель передбачає багаторазове проходження тих же самих стадій проекту доти, доки він не буде задовольняти замовника.

Ця модель відображає ітеративний характер, властивий процесу створення таких складних проектів, якими є програмне забезпечення ІС. На кожній ітерації створюють діючий прототип, піддають критичної оцінки. На заключній ітерації прототип приймають за остаточний варіант системи.

Переваги - відсутність нестач каскадної моделі, так як можна врахувати вимоги, що змінилися.

Недоліки - складність планування та організації робіт, значні витрати ресурсів при розробці великих проектів. Використовується для невеликих проектів, існує велика невизначеність відносно вимог користувача.

Якщо проект великий, то зазвичай виділяють в ньому обмежену подсистему, яку доцільно розробляти використовуючи спіральну модель. Ця модель використовується у випадках, коли замовник, розробник і користувач -- одна особа, продукт для масового споживача.

105. Сутність моделі швидкого прототипу ЖЦ ІС. Переваги та вади.

Проміжний стан між моделями (каскадною, спіральною) є Модель швидкого прототипу;

Передбачає розробку в стислі терміни діючого макета частини ІС найбільш критичної до змін вимоги користувача, проведення досвідченої експлуатації пакету до переходу до розробки основного зразка. Зазвичай насамперед підлягає прототипуванню інтерфейс користувача до майбутніх змін. Це дозволяє залучити користувача до участі в розробці на ранніх стадіях і уникнути дорогих доробок кінцевих змін.

Основне призначення - полегшити виявлення вимог користувача. Прототип після ТЗ не використовується і в іншому модель ЖЦ, бо співпадає з каскадною.

Приклад такого підходу Британський стандарт SSADM. Він реалізовує модель схожу на каскадну, однак передбачає багатократне коректування документів.

106. Сутність моделі послідовного нарощування функцій ЖЦ ІС. Переваги та вади.

Проміжний стан між моделями (каскадною, спіральною) є Модель послідовного нарощування функцій.

Полягає в поетапній розробці і реалізації системи, на кожному етапі збільшується кількість функцій. Ця модель дозволяє зменшити час впровадження. Таким чином користувач раніше починає відчувати перевагу від автоматизації.

Таким чином перевага - скорочення термінів окупності.

Слабка сторона - складність планування і управління в поєднанні з необхідністю дотримання відкритої архітектури. Цей метод доцільно використати в управлінських ІС. В першу чергу може бути реализована ІС, в який реалізуються порівняно прості інформаційні задачі, впровадження яких може дати відразу помітний ефект.

107. Сутність еволюційної моделі ЖЦ ІС. Переваги та вади.

Проміжний стан між моделями (каскадною, спіральною) є Еволюційна модель.

Передбачає доробку ІС до рівня якості, який задовольнить кінцевого користувача, безпосередньо в процесі дослідної експлуатації. Реалізацію ІС починають з тих функцій, про які розробники мають чітке уявлення. Знання відносно інших функцій системи уточнюють вже після її часткової впровадження в експлуатацію. У цьому даний підхід є протилежним до метода швидкого прототипу, при застосуванні якого розробники починають реалізацію функцій відносно яких у них існує найбільше сумнівів. При створенні складної ІС еволюційний підхід дозволяє з самого початку зосередиться на досягненні високих експлуатаційних характеристик, до яких відносять надійність, мобільність, модифікованість та ін.

Еволюційний підхід доцільно використовувати при розробці ІС, в якій роботи по створенню ПО не належать критичному шляху загального графіка робіт.

108. Сутність моделі ЖЦ ІС, яка ґрунтується на повторному ви користанні компонентів. Переваги та вади.

Проміжний стан між моделями (каскадною, спіральною) є Модель заснована на повторному використанні компонент.

Основа "складального" програмування дозволяє істотно скоротити вартість і тривалість розробки ІС, а також підвищити її надійність під час супроводу. Найбільший ефект відзначається в тих випадках, коли значну частку задач вдається формулювати в термінах порівняно невеликої кількості підзадач, яким ставить у відповідність стандартні підпрограми. Тоді розробка чергової задачі зводиться до написання порівняно не складної програми, що викликає підпрограми у визначеній послідовності і організує обмін даними між ними. Такий підхід передбачає дослідження понять і відносин відповідної предметної області та розробку реалізуючого їх пакету при формалізації задач.

Дана модель є ідеалізацією і в чистому вигляді не використовується.

109. Сутність моделі ЖЦ ІС, яка ґрунтується на автоматизованому синтезі програм. Переваги та вади.

Проміжний стан між моделями (каскадною, спіральною) є Модель заснована на автоматизованому синтезі програм

Заснований на трансляції спеціально розроблених програм на мові високого рівня в машинні програми. У сучасному розумінні ця концепція заснована на знаннях як про предметну область так і про процес створення програмних засобів. На відміну від інших підходів він вимагає досить високих первинних витрат на побудову моделі знань та особливо на створення інструментальних засобів їх підтримки, що збільшує вартість розробки.

В цей же час автоматизований синтез програм дозволяє різко скоротити всі види витрат на кожний подальший зразок ІС і реалізувати високу якість програмного продукту.

110. Яким чином здійснюється вибір моделі ЖЦ для конкретного проекту інформатизації?

Для вибору необхідно порівняти сильні і слабкі сторони. Вибір залежить від того, хто є замовником ІС. Якщо це - ринок або замовник- не держ.організація, то вибір диктується тільки логікою здорового глузду. Якщо проект розробляється за державним замовленням, то необхідно дотримуватись ДСТУ, тобто треба застосовувати каскадну модель.

111. На які види (класифікація) поділяються стандарти, що використовуються в проектах інформатизації?

Стандарти класифікують за наступними класифікаційними ознаками:

За предметомстандартизації:

-функціональні стандарти (стандарти на мови програмування, інтерфейси, протоколи);

-стандарти на організацію життєвого циклу (ЖЦ) створення та використання автоматизованих систем (АС), інформаційних систем та програмного забезпечення (ПЗ).

За організацією, що затвердила:

-офіційні міжнародні стандарти;

-офіційні національні або національні відомчі (ДСТУ, ANSI, IDEFO/1);

-стандарти міжнародних консорціумів та комітетів з стандартизації (OSF, OMG);

-стандарти "де-факто" (SQL, мова діаграм SADT);

-фірмові стандарти (Microsoft ODBS, IBM SNA).

За методичним джерелом:

-методичні матеріали фірм розробників ПЗ;

-методичні матеріали фірм консультантів;

-методичні матеріали наукових центрів;

-методичні матеріали консорціумів з стандартизації (Oracle Method, Price Waterhouse SMM).

112. Призначення корпоративного стандарту Oracle Method. Сутність методики Oracle CDM (Castom Development Method). «Класична» модель ЖЦП ІС.

Методика CDM виникла в наслідок розвитку Oracle CASE-Method і орієнтована на застосування продуктів Oracle і набору стандартів та керівництв по використанню відповідних продуктів Designer/2000, Developer/2000 та інших засобів.

Методика CDM підтримує три моделі ЖЦ:

1. "класичну" - передбачені всі роботи/задачі та етапи;

2. "прискорена розробка" (Fast Track) - ще більше зорієнтована на використання інструментів моделювання та програмування Oracle (Designer/2000), призначена для порівняно невеликих та середніх проектів.

3. "полегшений підхід" - рекомендується у випадку малих проектів, можливості швидкого прототипування додатків.

Усі моделі ЖЦ є по суті каскадними, навіть при використанні "полегшеного підходу", який має зрозумілу ітеративність виконання дій, пов'язаних з прототипуванням, зберігає загальну послідовність та встановлений порядок виконання задач. Включення додаткової задачі/роботи та їх прив'язка до інших не передбачена, так само, як і зміна послідовності.

Загальна «класична» структура ЖЦ формується з певних етапів (фаз) проекту та процесів, які виконуються на протязі декількох етапів:

- "визначення вимог" (іноді називають етап стратегії);

- аналіз вимог (формулювання детальних вимог до системи);

- проектування (перетворення вимог в детальні специфікації системи);

- реалізація (написання та тестування додатків);

- впровадження (установка системи, підготовка до початку експлуатації);

- експлуатація (підтримка та спостереження за додатком, планування майбутніх функціональних розширень).

113. Моделі ЖЦП ІС: «прискорена розробка» (Fast Track) і «полегшений підхід». Взаємозв'язок фаз і процесів ЖЦП ІС за методикою Oracle CDM.

Модель ЖЦ Fast Track (більше зорієнтована на використання інструментів моделювання та програмування Oracle (Designer/2000), призначена для порівняно невеликих та середніх проектів) Модель передбачає поділ проекту у часі на три фази:

1) аналіз вимог;

2) проектування та створення системи;

3) передача в експлуатацію/впровадження

Полегшена модель рекомендується у випадку малих проектів, можливості швидкого прототипування додатків, передбачає такий самий поділ проекту на три фази.

Основні процеси CDM (взаемозв’язок з фазами "-"):

1.аналіз вимог (процес визначає бізнес та системні вимоги до додатку) -1;

2.аналіз існуючої системи (процес визначає і формулює існуюче технічне середовище для визначення необхідних змін) -1;

3.технічна архітектура системи (процес визначає елементи технічної бази системи) -12;

4.проектування і створення БД (процес забезпечує проектування і створення реляційної бази даних, включаючи індексацію і безпеку) -12;

5.проектування і створення модулів ПЗ (основний процес) -12;

6.перетворення даних (цілі процесу - перетворення і тестування існуючих даних) -123;

7.документування (процес створення текстової документації для користувачів і адміністраторів) -12;

8.тестування (процес тестування якості всіх елементів системи, як окремих так і об'єднанних) -123;

9.навчання -123;

10. передача замовнику (задачі: розробка плану інсталяції системи, підготовка технічного середовища, організацію процесу "згортання" існуючої системи) -123;

11. підтримка системи (цілі: моніторинг і розв'язання проблем, заміна версій з виправленими помилками, оцінка роботи системи і планування поліпшень) -3;

114. Методика управління проектом Oracle PJM (Project Development Method). Основні процеси, що розглядаються в PJM.

Метод призначений для управління проектами в області інформаційних технологій. Його мета - забезпечити структурну основу для планування, оцінки, управління і контролювання проектів будь-яких типів. Цей метод тісно інтегрований з методом Oracle CDM. Крім того, він в різній мірі враховує вимоги інших відомих моделей: ISO 9000 Series - Quality Systems, PMI - Project Management Body of Knowledge, ISO/IEC Standart 12207 - Software Life cycle Processes, SEI - Capability Maturity Model.

Метод PJM, так само як і CDM, орієнтований на процеси.

Основні процеси, що розглядаються в PJM:

1. Контроль і Звіти (процес містить задачі, що допомагають визначити об'єм робіт і методи проведення, управляти можливими змінами і контролювати ризик. Цей же процес визначає управління планом проекту і звіти про хід проведення проекту);

2. Управління Роботами (задачі цього проекту визначають і контролюють стан всіх робіт, що виконуються по проекту. Крім цього, забезпечують "фінансовий погляд" на проект);

3. Управління Ресурсами (процес забезпечує оптимальний підбір персоналу, що бере участь в проекті, а також організує інфраструктуру для проведення проекту);

4. Управління Якістю (процес повинен забезпечити "вимірювання якості" і гарантувати задоволення не тільки вимог, але і очікувань замовника на протязі всього проекту);

5. Управління конфігурацією (задачі процесу допомагають організувати зберігання і управління всіма елементами, що створюють хід проекту).

Розділення проекту на фази забезпечує підвищення керованості і зниження можливого ризику. Кінець кожної фази завершується оглядом і підписанням основних результатів робіт і дає можливість підтвердити виконання вимог замовника. Усі разом фази проекту складають цикл життя проекту (project life-circle), і визначають КОЛИ процеси і задачі повинні бути виконані.

115. Етапи життєвого циклу в Oracle PJM.

Етапи життєвого циклу:

1. планування проекту (задачі цієї категорії відносяться до предметної області якості, часу і вартості проекту загалом. Тут так само визначається організаційна структура і зони відповідальності учасників проекту);

2. Управління фазами

2.1 планування фази (задачі цієї категорії доповнюють і деталізують плани проекту для конкретної фази);

2.2 управління фазою (ці задачі виконуються паралельно з виконанням робіт по проекту, здійснюють функції моніторинга і звітності на протязі фази);

2.3 завершення фази (ці задачі завершують проект і забезпечують підписання всіх необхідних документів по цій фазі);

3. завершення проекту (врегулювання всіх спірних питань і забезпечення успішного завершення проекту).

116. Міжнародний стандарт ISO/IES 12207. Основні (базові) процеси.

Це базовий стандарт процесів ЖЦ ПЗ, орієнтований на будь-які види ПЗ та типи проектів автоматизованих систем, куди входить ПЗ як частина стандарту і визначає стратегію і загальний порядок створення та експлуатації ПЗ.

Він охоплює ЖЦ від концептуалазації ідеї до завершення ЖЦ. Згідно зі стандартом:

Система - це об'єднання одного або більше процесів, апаратних засобів, програмного забезпечення, обладнання і моделей з метою забезпечення можливості задоволення певних потреб або цілей.

На відміну від Oracle CDM стандарт ISO 12207 в однаковій мірі призначений для регулювання двосторонніх відносин між замовником (покупцем) і розробником (постачальником). Він може застосовуватись і у випадку, коли обидві сторони належать одній організації.

Стандарт визначає набір і послідовність процесів, дій і задач, що виникають при замовленні, постачанні, розробці, функціонуванні та супроводі систем.

У порівнянні з CDM процеси є більш крупними, узагальненими. Власне один процес з ISO рівнозначний усім процесам CDM: придбання, поставка, розробка і т.інш.

5 основних процесів:

1. Процес придбання (замовлення). Визначає дії підприємства-покупця, яке купує систему, програмний продукт або сервіс програмного забезпечення.

2. Процес постачання. Визначає дії п-ва-постачальника, яке поставляє покупцеві систему, програмний продукт або сервіс ПЗ.

3. Процес розробки. Визначає дії п-ва-розробника, яке формулює принципи побудови програмного виробу і розробляє програмний продукт.

4 Процес функціонування. Визначає дії підприємства-оператора, яке обслуговує систему (а не тільки ПЗ) в процесі функціонування в інтересах користувачів. На відміну від дій, які визначаються розробником в інструкціях по експлуатації, процес визначає дії оператора по консультуванню користувачів, формуванню зворотнього зв'язку та інші дії, які він планує сам і приймає на себе відповідні зобов'язання.

117. Міжнародний стандарт ISO/IES 12207. Процеси супроводження.

Це базовий стандарт процесів ЖЦ ПЗ, орієнтований на будь-які види ПЗ та типи проектів автоматизованих систем, куди входить ПЗ як частина стандарту і визначає стратегію і загальний порядок створення та експлуатації ПЗ.

Він охоплює ЖЦ від концептуалазації ідеї до завершення ЖЦ. Згідно зі стандартом:

Система - це об'єднання одного або більше процесів, апаратних засобів, програмного забезпечення, обладнання і моделей з метою забезпечення можливості задоволення певних потреб або цілей.

На відміну від Oracle CDM стандарт ISO 12207 в однаковій мірі призначений для регулювання двосторонніх відносин між замовником (покупцем) і розробником (постачальником). Він може застосовуватись і у випадку, коли обидві сторони належать одній організації.

Стандарт визначає набір і послідовність процесів, дій і задач, що виникають при замовленні, постачанні, розробці, функціонуванні та супроводі систем.

У порівнянні з CDM процеси є більш крупними, узагальненими. Власне один процес з ISO рівнозначний усім процесам CDM: придбання, поставка, розробка і т.інш.

5 основних процесів: придбання, постачання, розробки, функціонування, супроводу.

Процес супроводу. Визначає дії персоналу супроводу, який забезпечує супровід програмного продукту,

- управління модифікаціями;

- підтримку його поточного стану та функціональної придатності;

- інсталяцію та вилучення програмного виробу з обчислювальної системи.

118. Міжнародний стандарт ISO/IES 12207. Допоміжні процеси, що підтримують інші процеси ЖЦП ІС і забезпечують відповідну якість процесу.

Це базовий стандарт процесів ЖЦ ПЗ, орієнтований на будь-які види ПЗ та типи проектів автоматизованих систем, куди входить ПЗ як частина стандарту і визначає стратегію і загальний порядок створення та експлуатації ПЗ.

Він охоплює ЖЦ від концептуалазації ідеї до завершення ЖЦ. Згідно зі стандартом:

Система - це об'єднання одного або більше процесів, апаратних засобів, програмного забезпечення, обладнання і моделей з метою забезпечення можливості задоволення певних потреб або цілей.

На відміну від Oracle CDM стандарт ISO 12207 в однаковій мірі призначений для регулювання двосторонніх відносин між замовником (покупцем) і розробником (постачальником). Він може застосовуватись і у випадку, коли обидві сторони належать одній організації.

Стандарт визначає набір і послідовність процесів, дій і задач, що виникають при замовленні, постачанні, розробці, функціонуванні та супроводі систем.

У порівнянні з CDM процеси є більш крупними, узагальненими. Власне один процес з ISO рівнозначний усім процесам CDM: придбання, поставка, розробка і т.інш.

Стандарт описує 8 допоміжних процесів, які підтримують інші процеси ЖЦ, є його частиною і забезпечують відповідну якість проекту.

Допоміжні процеси:

1. вирішення проблем;

2. документування;

3. управління конфігурацією;

4. забезпечення якості;

5. процес верифікації;

6. процес атестації;

7. перевірка відповідності спільної оцінки (об'єднаних оглядів);

8. процес аудиту (ревізії).

119. Міжнародний стандарт ISO/IES 12207. Організаційні процеси.

Це базовий стандарт процесів ЖЦ ПЗ, орієнтований на будь-які види ПЗ та типи проектів автоматизованих систем, куди входить ПЗ як частина стандарту і визначає стратегію і загальний порядок створення та експлуатації ПЗ.

Він охоплює ЖЦ від концептуалазації ідеї до завершення ЖЦ. Згідно зі стандартом:

Система - це об'єднання одного або більше процесів, апаратних засобів, програмного забезпечення, обладнання і моделей з метою забезпечення можливості задоволення певних потреб або цілей.

На відміну від Oracle CDM стандарт ISO 12207 в однаковій мірі призначений для регулювання двосторонніх відносин між замовником (покупцем) і розробником (постачальником). Він може застосовуватись і у випадку, коли обидві сторони належать одній організації.

Стандарт визначає набір і послідовність процесів, дій і задач, що виникають при замовленні, постачанні, розробці, функціонуванні та супроводі систем.

У порівнянні з CDM процеси є більш крупними, узагальненими. Власне один процес з ISO рівнозначний усім процесам CDM: придбання, поставка, розробка і т.інш.

Описані 4 організаційні процеси:

- процес управління;

- процес створення інфраструктури (визначає дії по створенню інфраструктури, яка підтримує процеси ЖЦ);

- процес удосконалення процесів ЖЦ;

- процес навчання.

До них примикає особливий процес адаптації, який визначає дії, необхідні для адаптації стандартів до умов конкретного проекту. Будь-яких етапів, фаз, стадій не передбачено. Це якраз і підвищує ступінь адаптивності.

120. Сутність управління предметною областю та зміст його функцій. Визначення предметної області проекту.

Предметна область визначає цілі, задачі, роботи проекту, їх обсяги і споживані ресурси. Управління предметною областю проекту полягає в управлінні змінами, що відбуваються під час життєвого циклу проекту. Як інструмент управління може використовуватися сітьовий графік.