Порівняльна характеристика слов’янської фразеології. Спільне і відмінне у фразеологічному фонді слов’янських мов

Національна виразність фразеології не означає відсутності спільних рис у фразеологічнихсистемах різних мов. Це положення перш за все стосується таких близькоспоріднених мов, як російська та українська. Еквівалентність багатьох фразеологічних одиниць у російській таукраїнській мовах пояснюється наявністю спільного фразеологічного фонду, внаслідок чоговелика частина фразеологізмів збігається і за формою, і за значенням.

Так, наприклад, дієслівні фразеологічні одиниці російської мови, утворені за моделлю«дієслово + іменник у родовому відмінку», та їх українські відповідники у більшості випадків збігаютьсяструктурно. Серед них можна виділити: а) повні відповідники: набираться (набраться) разума — набиратися (набратися) розуму; седлать (оседлать) Пегаса — сідлати(осідлати) Пегаса; б) часткові відповідники: нажить хлопот — нажити клопоту; намыкаться горя — натерпітися горя; в) аналоги: разыгрывать (разыграть) шута — удавати (удати) блазня.

Деякі російські дієслівні фразеологізми співвідносяться з кількома українськими відповідниками, утвореними за тією ж моделлю: искать счастья — шукати щастя і шукати долі; наделать беды — наробити (накоїти) лиха (біди) і наробити шкоди (халепи) тощо. Це, звичайно, не означає, що одна з мов багатша на фразеологію, а друга бідніша. Аналізупіддаються лише найуживаніші і найпоширеніші російські фразеологізми, що, у свою чергу, можуть бути членами синонімічних рядів.

Риси спільності фразеологічного фонду близькоспоріднених мов виявляються і в тих випадках, коли внаслідок своєрідності граматичної будови кожної з мов немає повного паралелізму форм фразеологізмів. Відмінна структура таких дієслівних фразеологізмівзвичайно пов’язана з уживанням різних прийменників, відмінкових форм, з розбіжністюформ синтаксичного керування.

Структурних невідповідностей у даній групі дієслівних зворотів небагато. Так, наприклад, дієслівному фразеологізму російської мови убить бобра, крім українського аналога піймати (спіймати, з’їсти, скуштувати, ухопити, дістати) облизня, відповідає також аналог ухопити шилом патоки. Російському дієслівному фразеологізму лишаться (лишиться, решаться, решиться) ума (рассудка) відповідають кілька українських аналогів, які маютьрізну структуру: позбуватися (позбутися, страчатися, стратитися, рішатися, рішитися) розуму; спадати (спасти) з розуму; утрачати (утратити, страчати, стратити) розум ізгубити тяму. В українській і російській мовах існує ряд фразеологізмів, якіхарактеризуються зміною порядку компонентів: гусей дразнить — гусей дратувати.

Окрему групу становлять дієслівні фразеологізми, що мають у своїй структурі заперечнучастку не. Їх переважна більшість збігається структурно в російській та українській мовах. Серед них можна виділити:

а) повні відповідники: не давать прохода — не давати проходу; не нюхать (не понюхать) пороху — не нюхати (не понюхати) пороху;

б) часткові відповідники: не давать жизни — не давати життя (просвітку); не знать границ — незнати меж;

в) аналоги: не жалеть (не щадить) красок — не шкодувати (не жалкувати, нежаліти) фарб (кольорів, барв); не упускать случая — не пропускати (не минати) нагоди.Багатьом дієслівним фразеологізмам російської мови цієї групи відповідають по дваукраїнських аналоги: не видеть (не видать) света — не бачити світу і не знати просвітку; не иметьсердца — не мати серця і не мати жалю. Структурних невідповідностей середдієслівних зворотів даного типу дуже мало. Наприклад, російський дієслівний фразеологізмне тронуть волоска має два відповідники в українській мові: не зачепити волоска (волосини) і на волосок (на волос) не скривдити.

Дієслівним фразеологізмам російської мови недопускатьмысли і не проронить слезы (слезинки) відповідають українські аналоги думки (чутки) не мати і думки (гадки) не припускати (не допускати); сльози (сльозинки) непролити (не проронити).

Невелика група дієслівних фразеологічних одиниць російської та української мов, щомають у своїй структурі заперечну частку не, структурно оформлена дещо інакше: воды незамутить — води не скаламутити (не закаламутити, не помутити, не замутити, несколотити); рук не покладать — рук не покладати (не складати). Російським дієслівнимфразеологізмам глаз не показывать (не казать, не показать) і души не чаять відповідаютьпо два українських відповідники різної структури: очей не появляти (не являти, не появити, не показувати, не показати, не навернути) і на очі не показуватися (не даватися, недатися); душі не чути і дух ронити.

Таким чином, більшість дієслівних фразеологізмів російської мови, утворених замоделлю «дієслово + іменник у родовому відмінку», та їх українські відповідники збігаються структурно, що підкреслює спільність складу дієслівних фразеологізмів обох близькоспоріднених мов.