Будова слова у слов’янських мовах

Східнослов'янські мови мають багато спільних рис в галузі морфеміки. Мінімальною формальною частиною слова в них є морфема, що охоплює такі видові поняття: корінь, префікс, суфікс, конфікс, інтерфікс, постфікс, флексія. За ступенем сполучення з іншими морфемами вони бувають регулярними, тобто простежуються в багатьох словах різних семантичних груп (пор. укр. рубка, виноска, добірка; учителька, перепілка, свинарка; рос. рубка, виноска, подборка; перепелка, свинарка, блр. рубка, зноска, падборка; настаўніца, перапёлка, свінарка) і нерегулярними, що зустрічаються в одному — двох словах (укр.жен-их, діт-лах-и, пошт-амт, флот-илі-я, дму-х-а-ти; рос. жен-их, почт-амт, флот-или-я, дуть; блр. жан-іх, дзеткі, пашт-амт, флат-ылія, дзьмуць). У сучасній українській мові, як і в російській та білоруській, морфеми діляться на дві групи: кореневі та афіксальні. Корінь — це обов’язкова морфема, яка містить основне лексичне значення. Афіксальні морфеми в східнослов’янських мовах необов’язкові частини слова. Вони бувають словотворчими (пор. укр. будинок — будиноч-ок, дід — пра-дід, їхати — пере-їхати; рос. дом — дом-ик, дед — пра-дед, ехать — пере-ехать, блр. дом (хата)– хат-к-а, дзед – пра- дзед, ехаць – пера-ехаць) і формотворчими (укр. робити — з-робити, перечит-а-ти — перечит-ува-ти; рос. делать — с-делать, перечит-а-ть — перечит-ива-ть, стуч-а-ть — стук-ну-ть, блр. рабіць – з-рабіць, перачыт-а-ць – перачыт-ва-ць).

Словотворчими і формотворчими афіксами в східнослов’янських мовах є суфікси і префікси, які розподіляються на продуктивні, малопродуктивні і непродуктивні.

Усі відмінювані слова в слов’янських мовах розподіляються на дві частини: основу і флексію. Основа – це частина слова без флексії і формотворчих афіксів. Основи виражають лексичні значення слів. Флексія – це відмінювана морфема, що стоїть після кореня або суфікса і служить для зв’язку даного слова з іншими словами. Так, в українських словах вода, водний, водиця, водяний основою є відповідно вод-, водн-, водиц-, водян-, а закінченням –а, -ий, -я (пор. також в російській мові вод-а, водн-ый, водиц-а, водян-ой).

Зі зростанням кількості складних слів у мові посилюється можливість переродження основ. Багато з них переходять до розряду афіксоїдів. Відмінність у питомій вазі складних слів у лексиконі мов пояснюють відмінності в історії їхнього формування. В сучасній російській мові більша питома вага складних слів (18% на противагу 14,9% в українській), можливо, спричинена книжною основою її формування. В українській мові, що сформована на розмовній основі, багато таких лексем, які мають прості спільнокореневі відповідники до російських слів. Пор. рос. водород – укр. буряківник, рос. кислород – укр. кисень, рос. благоустраивать – укр.